4.2.Проектування структури моніторингової мережі

Для проведення моніторингу і складання структури моніторингу використовують навики набуті в процесі навчання та різні літературні джерела.Контроль забруднення атмосфери здійснюється мережею посад спостереження, що підрозділяються на стаціонарні, опорні та маршрутні. Стаціонарні посади, що обладнають на спеціальних полігонах і забезпечують апаратурою для безупинної реєстрації концентрацій забруднюючих речовин у повітрі. Опорні посади використовують для оцінки річних і багаторічних рівнів забруднення атмосфери. Маршрутні посади розташовують на визначених маршрутах. Проби повітря беруть на них за графіком за допомогою переносної апаратури і пересувних лабораторій. Посади розташовують по концентричних окружностях у крапках перетинання з радіальними лініями, що вказують сторони світу. У центрі окружностей повинний знаходитися джерело забруднення. Основна окружність має радіус (R) рівний 20 висотам (Н) джерела, радіус найменшої окружності - 0,5 R, радіус найбільшої окружності - 1,5 R.

Контроль забруднення атмосфери здійснюється по повній , неповній і скороченій програмах. Повна програма передбачає зміну концентрації основних (пил, сірчистий ангідрид, оксид і діоксид азоту) і специфічних, характерних для даного виробництва забруднюючих речовин, а також метеорологічний параметрів (напрямок і швидкість вітру, температура і вологість повітря, метеорологічні умови) щодоби в 1, 7, 13 і 19 год. Неповна програма контролю передбачає вимір тільки основних і специфічних забруднюючих речовин щодоби в 7, 13, і 19 год. При скороченій програмі контролю забруднень вимірюють концентрації основних забруднюючих речовин(ЗР) і одного-двох з найбільш розповсюджених для населеного пункту специфічних речовин у 7 і 13 год.

Проби забрудненого повітря відбираються шляхом протягання повітродувними пристроями (аспіратором, ежектором, насосом) з визначеною швидкістю через накопичувальні елементи, що володіють необхідною поглинальною здатністю.

Статистичний облік в галузі проведення моніторингу атмосферного повітря повинен вестися на даному підприємстві за такими показниками:

1) характеристика джерел викидів шкідливих речовин

2) викиди ЗР в атмосферу, їхнє очищення й утилізація;

3) виконання заходів щодо зменшення викидів ЗР в атмосферу;

4) показники роботи газоочисних установок;

5) зміна кількості викинутих шкідливих речовин за планом за звітний рік.

На даному підприємстві повинен вестися облік за наступними показниками:

• Кількість шкідливих речовин(ШР), що відходять від усіх стаціонарних джерел виділення;

• кількість ШР, що викидаються без очищення, що надходять в атмосферу, а також тих некерованих шкідливих речовин, що пройшли через не призначені для їхнього уловлювання газоочисні і пиловловлюючі установки;

• кількість ШР, що надходять в атмосферу через спеціальні пристрої, але не піддаються при цьому очищенню, а також тих шкідливих речовин, що уловлюються не, що пройшли через не призначені для їхнього уловлювання газоочисні і пиловловлюючі установки;

• кількість ШР, що надходять на очисні спорудження, що піддаються очищенню в даної газоочисної установці;

• загальна кількість ШР, у тому числі твердих, газоподібних, рідких і по домішках, що надійшла в атмосферу, як після очищення, так і викинутих без очищення;

• фактичний відсоток вловлених і знешкоджуваних газоподібних і рідких речовин.

В подальшому повинен відбивати виконання запланованих до завершення в звітному році заходів; вказуватись найменування всіх садів технологічного устаткування, що входить до складу даного виробництва і забруднення, що є джерелом, атмосфери, де проводяться заходи щодо охорони атмосферного повітря.

Крім того, повинні бути наступні показники:

• заходи щодо охорони атмосферного повітря, передбачені державним планом, завданнями вищестоящих організацій (включаючи місцеві і контролюючі органи) чи самих підприємств, а також незаплановані заходи, але фактично завершені в звітному році;

• загальна сума витрат по кошторисній вартості на проведення кожного заходу;

• обсяг капітальних вкладень, передбачених на виконання заходів;

• фактичне освоєння засобів з початку виконання заходу з урахуванням витрат із усіх джерел фінансування;

• розрахункове скорочення (по проекті, регламенту) кількості шкідливих речовин, що викидаються, в атмосферу, що передбачалося досягти при здійсненні даного заходу;

• фактичне зниження шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу.

Далі повинна міститися інформація про охорону атмосферного повітря, яка б включала в себе наступні показники:

- найменування джерел викидів ШР;

- висоту джерел викидів над поверхнею землі (ціле число);

- діаметр крапкового джерела (труба і т.п. ) із круговим чи близьким до кругового перетину. Для джерел, витягнутих в одному з напрямків (лінійні джерела - аераційний ліхтар і т.п. ), указується їхня довжина і ширина;

- сумарний обсяг (м³/с), що викидаються з одного джерела газів;

- середню температуру, що викидається газоповітряної суміші;

- максимальні (г/с) і сумарні за рік (т) кількості шкідливих речовин по домішках, що надходять від джерел викидів в атмосферу;

- максимальну (г/с) кількість шкідливих речовин у викиді, що мав місце в звітному році при несприятливому режимі роботи джерела чи викиду аварії газоочисної установки.

Наступний етап містить наступну інформацію:

- фактичний коефіцієнт забезпеченості газоочищення;

- фактична кількість тих речовин, що надходять на очистку та які піддаються очищенню на даній установці;

- кількість ШР по проекті, що повинне викидатися після очищення.

Кінцевий етап - це довідкова інформація про охорону атмосферного повітря. У ньому приводяться наступні показники - загальна кількість шкідливих речовин, що надійшли в атмосферу торік, що, як правило, повинне бути рівним звітним даним за попереднього року. - зміна викидів відповідної забруднюючої речовини.

Висновки

Після проведеної роботи, можна побачити, що даний об’єкт досліджень є активним забруднювачем навколишнього природного середовища, особливо атмосферного повітря, куди викидаються: пил, гази та вуглеводні, що негативно впливають на живі організми, викликаючи в них різного роду хвороби та захворювання.

Головними причинами цих процесів є:

• Недостача на підприємстві кваліфікованих спеціалістів в галузі екології;

• Застаріле обладнання, яке приносить лише витрати, а не доходи;

• Старий спосіб виробництва та добування гірської породи;

Тому для покращення технологічного процесу потрібно застосувати і використати у процесі видобутку, збагаченні та переробці гірської породи,

• новітні технології та сучасне обладнання,

• замінити застарілу технологію виробництва на більш сучасну, це призведе до зменшення викидів отруйних речовин в навколишнє середовище;

• залучити до процесу виробництва спеціалістів високого кваліфікаційного рівня та збільшити кадрове забезпечення спеціалістів- екологів, які б могли б контролювати викиди забруднюючих речовин, вести різного роду спостереження та контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря та водні джерела;

• Збільшити заробітну плату за шкідливість виробництва та забезпечити належним відпочинком на курортах та пансіонатах відпочинку для діагностики хвороб , зменшення розвитку распіраторних та серцево-судинних захворювань.

• Замінити застарілу технологію виробництва на більш сучасну, це призведе до зменшення викидів отруйних речовин в навколишнє се-

редовище;

• Забезпечити працівників підприємства належною медичною допомогою;

- Забезпечити працівників підприємства належними засобами захисту органів дихання (распіратори, марлеві пов'язки ) ;