Кiлькiсть працi Кiлькiсть працi

Графiк 15-7.Ставка зарплати і рівень Графiк 15-8.Ставка зарплати i

зайнятості при діяльності рівень зайнятості при

профспілки працівників функціонуванні галу-

певної професії, спрямо- зевої прфспілки

ваної на зменшення про-

позиції праці

ГАЛУЗЕВА ПРОФСПIЛКА: ВСТАНОВЛЕННЯ СТАВКИ ЗАРПЛАТИ I РIВНЯ ЗАЙНЯТОСТІ

Отже, монопольний ринок праці має місце тоді, коли робітники організовано винаймаються через профспілку багатьма незалежними фірмами. Галузева профспiлка, яка об'єднує всiх неквалiфiкованих i квалiфiкованих робiтникiв даної галузi, повнiстю контролює пропозицiю працi i може "нав'язувати" роботодавцям вищу вiд конкурентної ставку зарплати. Підприємцi, побоюючись страйку, а отже, i втрати найманої робочої сили, змушенi при заключеннi трудової угоди "приймати" таку ставку зарплати. На графiку 15-8 продемонстровано визначення ставки зарплати профспiлкою i встановлення вiдповiдного їй рiвня зайнятостi на фiрмi. Галузева профспiлка, яка повнiстю контролює пропозицiю працi, встановлює зарплату ЗП^м, вищу вiд конкурентної ЗП^к. В результатї цього крива пропозицiї працi для фiрми набуває форми кривої ЗП^маПр (потовщений вiдрiзок кривої пропозицiї Пр), яка складається з абсолютно еластичної дiлянки кривої пропозицiї ЗП^ма i висхiдної дiлянки аПр: якщо пiдприємець наймає будь-яку кiлькiсть в дiапазонi кривої ЗП^ма, то вiн змушений платити "нав'язану" профспiлкою зарплату ЗП^м ; якщо пiдприємець хоче найняти бiльшу вiд цього дiапазону кiлькiсть працiвникiв, то вiн змушений платити вищу вiд ЗП^м ставку зарплати (ця ситуацiя вiдображена висхiдною кривою пропозицiї аПр).

Виплата однакової ставки зарплати (ЗП^м) для будь-якої кількості працівників, що вiдповiдає дiлянцi кривої пропозицiї працi з абсолютною еластичнiстю ЗП^ма, означає що граничні витрати на ресурс праця дорівнюють ставці зарплати, що ”визначила” профспілка (ГВР^м=ЗП^м), і крива пропозиції праці є одночасно кривою граничних витрат на працю. Що стосується попиту фірми на працю, то вона, як відомо, визначається граничною дохідністю праці і крива попиту на працю фірми є спадною. Підприємці, які прагнуть одержати максимальний прибуток, наймають таку оптимальну для них кiлькiсть працiвникiв (Кп_о^м), при якiй граничнi витрати на працю (які одночасно відповідають встановленій профспілкою заробітній платі) дорiвнюють граничнiй дохiдностi працi:

Кп_о^м; ГДР^м= ЗП^м (15.5)

На графiку 15-8 оптимальна кількість зайнятих на фірмі визначається по точці перетину кривої пропозицiї працi ЗП^ма (ГВР) i кривої попиту на працю П. Як видно з графiка, "нав'язування" профспiлкою вищої ставки зарплати від конкурентної (ЗП^м>ЗП^к) приводить до встановлення нижчого від конкурентного рiвня зайнятостi (Кп_о^м< Кп_о^к).

Модель двосторонньої монополiї на ринку працi

Двостороння монополiя (дуополiя) має мiсце тодi, коли на ринку працi одночасно дiє монопсонiст-роботодавець i профспiлка. Такий ринок працi зображений на графiку 15-9, який одержаний шляхом накладання графiкiв 15-4 i 15-8.

Монопсонічний роботодавець буде прагнути встановити зарплату на рiвнi ЗП^мпс, яка є нижчою вiд конкурентної ЗП^к, а профспiлка прагнутиме "нав'язати" вищу вiд конкурентної ставку - ЗП^м. За таких обставин слiд сподiватись, що результат по встановленню ставки заробiтної плати буде залежати вiд сили сторiн: сторона, яка має бiльшу силу при заключеннi трудової угоди здатна схилити опонента прийняти ставку зарплати, близьку до тієї, яку вона вiдстоює; при рiвностi сили сторiн результат буде промiжним, тобто ставка зарплати встановиться на конкурентному рiвнi. Що торкається рiвня зайнятостi, то при першому варiантi вiн буде меншим вiд конкурентного (Кп_о^м,мпс< Кп_о^к), а при другому - наближатись до нього.

Ставка ГВР Пр