15.2.2. Визначення ставки заробітної плати і рівня

ЗАЙНЯТОСТІ НА МОНОПСОНІЧНОМУ РИНКУ ПРАЦІ

Монопсонiя - це такий ринок працi, на якому роботодавець володiє монополiстичною силою наймати працю. Основними ознаками монопсонічного ринку працi є: 1) кiлькiсть зайнятих на однiй фiрмi становить основну частину всiх зайнятих даним видом працi; 2) даний вид працi є вiдносно немобiльним в силу географiчних чи iнших причин; 3) фiрма сама визначає ставку зарплати. Ставка зарплати, яку "диктує" монопсонiст знаходиться в прямiй залежностi вiд кiлькостi найнятих працiвникiв: для того, щоб винайняти бiльшу кiлькiсть працiвникiв, фiрма повинна пiдвищити зарплату. Це означає, що крива пропозицiї працi на окремiй фiрмi (Пр) є висхiдною (графiк 15-4). Крiм того, оскiльки фiрма є єдиним покупцем на ринку даного виду працi, то кривi пропозицiї працi для окремої фiрми i для ринку працi спiвпадають.

Крива пропозицiї працi, по сутi, є кривою середнiх витрат фiрми на працю: кожна точка на нiй показує на ставку зарплати одного робiтника, яку необхiдно платити при наймi певної їх кiлькостi.

Оскiльки бiльш високу зарплату, яку потрiбно встановити для найму додаткової кiлькостi працiвникiв, необхiдно сплачувати всiм найнятим працiвникам (як додатково найнятим, так i найнятим ранiше по нижчих ставках), то виплата бiльш високої зарплати всiм працiвникам означає, що витрати на найм додаткового робiтника (тобто граничнi витрати на працю) будуть вищими вiд ставки зарплати (на величину, необхiдну для доведення нижчої ставки зарплати всiх ранiше найнятих працiвникiв до нового, бiльш високого, рiвня). Отже, в умовах монопсонiчного ринку працi граничнi витрати на працю є вищими зарплати (ГВР^мпс > ЗП^мпс), а отже, крива граничних витрат працi (ГВР) знаходиться вище кривої пропозицiї працi (Пр) для монопсонiчної фiрми і є висхідною (графiк 15-4).

С тавка П(ГДР) П(ГДР)

з арплати ГВР ГВР

ГДР^мпс Пр Пр

ЗП^к

ЗП^мпс ЗП^мпс

Кп_о^мпс Кп_о^мпс Кп_о^к

Кількість праці Кількість праці

Графік 15-4. Ставка зарплати Графік 15-5. Ставка зарплати

і рівень зайнятості на і рівень зайнятості на

монопсонічному ринку монопсонічному і кон-

праці курентному ринку праці

Яку ж кiлькiсть працi винайме монопсонiст i яку ставку зарплати вiн встановить? Як i будь-який виробник, монопсонiст винайме таку кiлькiсть робiтникiв, при якiй вiн одержить максимальний прибуток i вiдповiдно до цiєї кiлькостi встановить ставку зарплати. Максимiзуюча прибуток монопсонiста кiлькiсть робiтникiв досягається при рiвностi граничних витрат i граничної дохiдностi працi:

Кп_о^мпс , ГДР^мпс = ГВР^мпс (15.4)

На графiку 15-4 ця оптимальна кiлькiсть найманих працiвникiв позначена Кп_о^мпс, яка вiдповiдає точцi перетину кривих ГДР i ГВР. Для цiєї кiлькостi робiтникiв монопсонiст встановлює вiдповiдну ставку зарплати ЗП^мпс (яку шукаємо по висоті кривої пропозицiї працi Пр для оптимальної кількості зайнятих на фірмі).

Як видно з графiка 15-4, на монопсонiчному ринку працi ставка зарплати є нижчою граничної дохiдностi працi (ЗП^мпс < ГДР^мпс). Крiм того, при iнших рiвних умовах монопсонiст максимiзує прибуток, наймаючи меншу кiлькiсть працiвникiв (Кп_о^мпс<Кп_о^к), виплачуючи при цьому меншу ставку зарплати (ЗП^мпс< ЗП^к), нiж це робить фiрма на чисто конкурентному ринку працi, винаймаючи Кп_о^к працiвникiв по ставцi зарплати ЗП^к (графiк 15-5).