15.2. Визначення ставки заробiтної плати I рiвня

ЗАЙНЯТОСТI НА РІЗНИХ РИНКАХ ПРАЦI

Ставки заробiтної плати, якi одержують робiтники, зайнятi певним видом працi, є рiзними i залежать вiд типу ринку працi, на якому робоча сила пропонується для найму i винаймаєтся роботодавцями. Виділяють наступні ринки праці: конкурентний ринок праці, монопсонічний ринок праці, монопольний ринок праці та ринок праці дуополії.

15.2.1. Визначення ставки заробiтної плати I рiвня

ЗАЙНЯТОСТI НА КОНКУРЕНТНОМУ РИНКУ ПРАЦI

Основними ознаками конкурентного ринку працi є: 1) велика кiлькiсть конкуруючих фiрм за найм конкретного виду працi; 2) велика кiлькiсть працiвникiв однiєї квалiфiкацiї, якi незалежно один вiд одного пропонують даний вид послуг працi; 3) нi фiрма, нi робiтник не мають впливу на встановлення ставки заробiтної плати.

Заробiтна плата на конкурентному ринку працi формується в результатi взаємодiї ринкового попиту i ринкової пропозицiї даного виду працi; вона є "заданою" ринком як окремiй фiрмi, так i кожному робiтнику.

Ринковий попит на певний вид працi становить суму попиту на нього всiх фiрм. Оскiльки крива попиту на працю окремої фiрми (П) вiдображається кривою граничної дохiдностi працi фiрми (графiк 15-3,а), то крива ринкового попиту на даний вид працi (П) визначається додаванням по горизонталi кривих попиту на працю (кривих граничної дохiдностi працi) всiх фiрм ( графiк 15-3,б).

Що торкається ринкової пропозицiї даного виду працi, то вона буде збiльшуватись iз підвищенням ставки зарплати i її крива (Пр) буде висхiдною (графiк 15-3,б). Пряма залежнiсть мiж ринковою пропозицiєю працi i ставкою зарплати пояснюється тим, що в умовах вiдсутностi безробiття на даному ринку праці роботодавцi будуть змушенi платити бiльш високу зарплату для того, щоб залучити робiтникiв саме на свої фiрми з iнших виробництв, з інших ринків праці.

Як було вказано вище, ставка заробiтної плати на конкурентному ринку (ЗП^к) встановлюється в результатi взаємодiї ринкової пропозицiї i попиту на працю i є заданою для кожної окремої фiрми. Це означає, що фірма буде сплачувати однакову ставку зарплати, винаймаючи будь-яку кількість працівників, а отже, пропозицiя працi на окремiй фiрмi є абсолютно еластичною і крива пропозиції праці (Пр) є горизонтальною прямою лінією (графiк 15-3,а).

С тавка П (ГДР)

зарплати

Пр

Пр, ГВР

З П^к, ГДР^к ЗП^к

П, ГДР

Кп_о^к (10) Кп_о^к (10000)

Кількість праці Кількість праці

а) окрема фірма б) ринок

Графік 15-3. Пропозиція праці і попит на працю на окремій

фірмі (а) і на конкурентному ринку праці (б)

Що стосується попиту на працю, що пред’являє фірма, то вона визначається граничною дохідністю праці і крива попиту на працю фірми (П) є нисхідною.

Як вiдомо з попередньої глави, правилом найбiльш прибуткового використання ресурсiв є рiвнiсть граничної дохідності ресурсу та граничних витрат на ресурс (14.5), тобто фiрма одержить максимальний прибуток, найнявши таку кiлькiсть працi (Кп_о) , при якiй гранична дохiднiсть працi рiвна граничним витратам на працю:

Кп_о, ГДРпраця = ГВРпраця (15.1)

Оскiльки в умовах конкурентного ринку працi фiрма сплачує однакову ставку зарплати для будь-якої кiлькостi найманих робiтникiв, тобто граничні витрати на ресурс праця дорівнюють конкурентній ставці зарплати (ГВР^к=ЗП^к), то крива пропозиції праці є одночасно кривою граничних витрат на ресурс праця і окрема фiрма одержить максимальний прибуток при наймi такої кiлькостi робiтникiв, при якiй гранична дохiднiсть працi буде рiвна цiнi працi (ставцi зарплати):

Кп_о^к , ГДР^к = ЗП^к (15.2)

Оптимальна кiлькiсть працiвникiв для окремої фiрми, яка наймає працю на конкурентному ринку (Кп_о^к), показана на графiку 15-3,а, а рiвень зайнятостi на цьому ринку (Кп_о^к) - на графiку 15-3,б.

Якщо фiрма не тiльки винаймає працю на конкурентному ринку, але i продає товар на конкурентному ринку, то правило найму працi (15.2) досконало конкурентною фірмою на конкурентному ринку праці можна записати, як:

Кп_о^к , ЗП^к = ГДР^к = ГП х Ц продукту (15.3)

Ця рiвнiсть вiдображає вiдомий принцип: "Вiд кожного - за здiбностями, кожному - за працею". Наприклад, якщо граничний продукт працi становить 2 одиницi i одиниця продукту продається по цiнi 10 г.о., то зарплата такого робiтника повинна становити 20 г.о. (2 х 10).

Отже, на конкурентному ринку працi ставка зарплати встановлюється ринком даного виду працi кожнiй фiрмi. Виходячи iз цiєї ринкової ставки зарплати, кожна фiрма наймає таку кiлькiсть працiвників, при якiй ця конкурентна ставка зарплати дорівнює граничній дохідності праці, що дозволяє фірмі одержувати максимальний прибуток.