Ц працi ц капiталу

Слiд звернути увагу на те, що в рiвняннi (14.12) недостатньо, щоб гранична дохiднiсть всiх ресурсiв була пропорцiйна їх цiнам; граничнi дохiдностi всiх ресурсiв повиннi дорiвнювати їх цiнам i тiльки тодi спiввiдношення мiж граничною дохiднiстю всiх ресурсiв i їх цiнами буде дорiвнювати 1, i тiльки тодi фiрма буде одержувати максимальний прибуток.

Слiд звернути увагу i на те, що рівність (14.9) не є достатньою умовою максимiзацiї прибутку: при виконаннi цiєї умови фiрма може виробляти "не той" обсяг продукцiї, при якому максимiзується прибуток, а "той", при якому лише мiнiмiзуються витрати виробництва. В той же час, умова поєднання рiзних виробничих факторiв, яке забезпечує одержання максимального прибутку (умови (14.11) і (14.12)), одночасно передбачає виконання умови застосування технологiї, яка мiнiмiзує витрати виробництва.

.

Тема 15. Ринок праці. Поведiнка пiдприємства на ринку працi: визначення заробiтної плати

I рiвня зайнятостi

В попереднiй главi були з'ясованi фактори, якi лежать в основi попиту на ресурси. Цi ж фактори визначають попит i на працю. Аналiз взаємодiї попиту на працю i її пропозицiї дозволяє зрозумiти як встановлюється заробiтна плата, що є предметом вивчення цiєї глави.

Основним завдання даної глави є: розкрити чинники, що впливають на загальний (середній) рiвень заробiтної плати в країнi; розглянути основні ознаки різних ринків праці та на основі цього розкрити особливостi визначення ставки заробiтної плати i рiвня зайнятостi на рiзних ринках працi; пояснити причини диференцiацiї зарплати.

15.1. Ринок працi: попит та пропозицiя працi.

ЗАГАЛЬНИЙ РIВЕНЬ ЗАРОБIТНОЇ ПЛАТИ

В умовах ринкової економiки робiтники пропонують свою робочу силу за плату, а роботодавцi пред'являють попит на неї. На ринку працi в результатi взаємодiї попиту на працю та її пропозицiї встановлюється цiна працi, тобто заробiтна плата. Заробiтна плата - це цiна або сума грошей, яку сплачує роботодавець робiтнику за використання працi останнього.

Заробiтна плата (ставка зарплати) має тенденцiю до диференцiацiї по країнах, регiонах, рiзних видах дiяльностi та iндивiдах.

Загальний (середнiй) рiвень заробiтної плати в країнi складається в результатi взаємодiї загального попиту на працю та її пропозицiї.

Загальна пропозицiя робочої сили (як відомо з курсу макроекономіки) залежить вiд багатьох факторiв: чисельностi населення та частки в ньому працездатних; рiвня заробiтної плати; культури i релiгiї; податкової системи; демографiчної і соціальної полiтики держави; сили профспiлок тощо. Проте основним фактором, який визначає загальну пропозицiю працi, є рiвень заробiтної плати: чим вища заробiтна плата, тим бiльшою буде пропозицiя працi i навпаки. Тому крива загальної пропозицiї працi є висхiдною.

Певну специфiку має крива пропозицiї працi окремого iндивiду, яка зображена на графiку 15-1: спочатку вона має додатнiй нахил, а потiм - вiд'ємний. Поясненням зiгнутої форми кривої пропозицiї працi iндивiду є той факт, що спочатку бiльш висока заробiтна плата стимулює затрати бiльшої кiлькостi працi з метою одержання бiльшого доходу, а потiм досягнення бiльш високого рiвня зарплати дозволяє людинi витрачати менше часу на роботу i бiльше часу на вiдпочинок, i при цьому зберiгати свiй високий рiвень життя.

Недивлячись на те, що крива пропозицiї праці iндивiду має зiгнуту форму, в цiлому ж крива загальної пропозицiї будь-якого виду працi має додатнiй нахил (графік 15-2).

Що стосується факторів попиту на працю, то як вiдомо з попередньої глави, попит на ресурс, в т.ч. і на працю є похiдним вiд попиту на кiнцевi товари i насамперед залежить вiд продуктивностi працi: чим вища продуктивнiсть працi, тим вищий i попит на неї. При данiй загальнiй пропозицiї працi чим бiльший загальний попит на працю (який є сумою попиту на працю всiх фiрм), тим вищий загальний (середнiй) рiвень зарплати (ЗП¹ > ЗП, див. графiк 15-2).

С тавка Пр Пр

зарплати П¹

П

ЗП¹

ЗП

Кількість праці Кількість праці

Графік 15-1. Крива пропозиції Графік 15-2. Загальний рівень

індивідом своєї праці заробітної плати

Продуктивнiсть працi залежить вiд багатьох факторiв: 1) оснащеності працівників основним капіталом: чим бiльшою є фондоозброєннiсть працi, тим вищою є її продуктивнiсть, а отже, i бiльшими є попит на працю та його оплата; 2) кiлькостi i якостi природних ресурсiв в розрахунку на чисельнiсть працюючих: чим бiльша кiлькiсть природних ресурсiв припадає на одиницю працi, тим вища її продуктивнiсть; 3) технологiї: бiльш досконалi, високої якостi технологiї забезпечують вищу продуктивнiсть працi; 4) якостi працi: чим вищi рiвень освiти i професiйної пiдготовки, кращi здоров'я та вiдношення до працi, тим бiльшою є її продуктивнiсть; 5) ефективностi i гнучкостi системи управлiння та органiзацiї працi.

Важливими чинниками попиту на працю є також дiловий, соцiальний i полiтичний клiмат, стимулюючий виробництво та попит на працю; місткість внутрiшнього ринку, рівень споживчого попиту, якi необхiднi для реалiзацiї продукцiї, виробленої фiрмами.

Аналiз факторiв попиту на працю та її продуктивності, а також факторiв пропозицiї праці дозволяє зрозумiти причини диференцiацiї заробiтної плати в рiзних країнах, оскiльки її рiвень складається пiд впливом взаємодiї попиту на працю та її пропозицiї, якi є вiдмiнними в рiзних країнах.

Проте сам розмір заробiтної плати не завжди є хорошим вимiрником рiвня життя в тiй чи iншiй країнi. Важливо розрiзняти грошову, або номiнальну, i реальну заробiтну плату. Номiнальна зарплата - це сума грошей, одержана за годину, день, тиждень, мiсяць, рiк. Реальна заробiтна плата - це кiлькiсть товарiв i послуг, якi можна придбати за номiнальну заробiтну плату. Iншими словами, реальна заробiтна плата вiдображає купiвельну спроможнiсть номiнальної зарплати. Реальна заробiтна плата залежить вiд номiнальної зарплати (пряма залежнiсть) i цiн на товари i послуги (обернена залежнiсть). Змiну реальної заробiтної плати в процентному виразi можна визначити шляхом вiднiмання вiд процентної змiни номiнальної зарплати процентну змiну рiвня цiн. Наприклад, якщо номiнальна заробiтна плата збiльшилась на 10% при зростаннi цiн за цей перiод на 7%, то реальна заробiтна плата збiльшилась лише на 3% (10 - 7). Саме реальну заробiтну плату слiд порiвнювати для того, щоб судити про рiвень життя в рiзних країнах.