П О В Е Д I Н К А П I Д П Р И Є М С Т В А Н А

Р И Н К У Ф А К Т О Р I В В И Р О Б Н И Ц Т В А

В попередньому роздiлi були розглянутi питання цiноутворення i виробництва товарiв на рiзних ринках готової продукцiї. Для виробництва будь-якого товару фiрми повиннi купувати рiзноманiтнi виробничi фактори, власниками i постачальниками яких є домогосподарства. Метою даного роздiлу є розгляд питань цiноутворення на економiчнi ресурси та рiшень про їх придбання. Цiноутворення на виробничi фактори, як i на готовi товари, має свої особливостi, пов'язанi з iснуванням рiзних ринкових структур. Ми розглянемо специфiку цiноутворення та придбання економiчних ресурсiв на трьох ринках факторiв виробництва: 1) на ринках досконалої конкуренцiї; 2) на ринках, на яких покупцi виробничих факторiв володiють монопсонічною владою; 3) на ринках, де продавцi економiчних ресурсiв мають монопольну владу. Крiм цього будуть розглянутi особливостi поведiнки фiрми на ринку ресурсiв, обумовленi її ринковою владою на ринку готової продукцiї.

Вагомий внесок у розвиток теорiї поведiнки фiрми на ринку факторiв виробництва зробили А.Маршалл, А.Пiгу, Дж.Р.Хiкс, Дж.Шоув, Дж.Робiнсон та iншi.

Тема 14. Виробництво I попит на економiчнi ресурси

Цiни на економiчнi ресурси, як i на готову продукцiю, встановлюються в результатi взаємодiї їх попиту та пропозицiї. Завданням даної глави є з'ясування попиту на економiчнi ресурси та факторiв, якi його визначають. В наступних главах до цього буде пiдключений аналiз пропозицiї економiчних ресурсiв, яка у взаємодiї з попитом, формує цiни на ресурси (працю, капiтал, землю).

14.1. Ринок факторiв виробництва та значення

ФОРМУВАННЯ ЦIН НА ЕКОНОМIЧНI РЕСУРСИ

Ринок ресурсiв представлений, з однiєї сторони, попитом, який пред'являють фiрми на ресурси, необхiднi для виробництва товарiв, i, з iншої сторони, пропозицiєю ресурсiв, що знаходяться у власностi домогосподарств, якi бажають їх продати. Саме на ринку ресурсiв встановлюються на них цiни.

Ринки ресурсiв виконують двi основнi функцiї в ринковiй економiцi. По-перше, вони допомагають визначити як виробляються товари i послуги i, по-друге, для кого вони виробляються. Ринок ресурсiв визначає як виробляються товари, оскiльки останнi можуть бути виробленi при використаннi рiзних технологiй, а вибiр тiєї чи iншої технологiї залежить вiд цiн на економiчнi ресурси. Iз змiною цiн на виробничi фактори буде змiнюватись i технологiя виробництва товару. Ринок ресурсiв визначає для кого виробляються товари, оскiльки цiни на ресурси, якi склалися на ринку факторiв виробництва, є доходами їх власникiв, у вiдповiдностi до яких розподiляється вироблений в країнi продукт.

Формування цiн на рiзнi економiчнi ресурси мають певнi особливостi, якi обумовленi специфiкою попиту на них та їх пропозицiї в рiзних ринкових структурах, впливом на них полiтики та дiяльностi держави, фiрми i профспiлок.

14.2. Попит на ресурс згiдно теорiї граничного

ПРОДУКТУ, КОЛИ ЗМIННИМ Є ТIЛЬКИ ОДИН

ФАКТОР ВИРОБНИЦТВА

Основною метою дiяльностi фiрми є одержання максимального прибутку. Тому теорiя попиту на ресурси базується на аналiзi максимiзацiї прибутку.

Основними факторами, якi обумовлюють попит на економiчний ресурс, є: 1) виробничi технологiї: виробництво певного обсягу продукту вимагає використання певних технологiй, якi визначають як можуть бути скомбiнованi рiзнi ресурси для виробництва товару; 2) попит на кiнцевi товари, якi виробляються при використаннi певного ресурсу: попит на ресурс є похiдний вiд попиту на кiнцевий товар; 3) цiна ресурсу: кiлькiсть ресурсу, яку купує фiрма, залежить вiд грошових затрат на його придбання.

Похiдний характер попиту на ресурс означає, що вiн залежить вiд: 1) продуктивностi ресурсу - граничного продукту ресурсу (ГП), тобто приросту випуску продукцiї в результатi збiльшення на одну одиницю економiчного ресурсу; 2) цiни продукту, у виробництвi якого використовується цей ресурс. Ресурс, який є високопродуктивним, буде користуватись бiльшим попитом, нiж малопродуктивний ресурс.

Оскiльки попит на ресурс є похiдним вiд попиту на товар, для виробництва якого використовується цей ресурс, i оскiльки фiрма, купуючи певну кількість ресурсу, переслiдує мету одержати максимальний прибуток, то її цiкавитиме дохiд, який вона одержить вiд продажу продукцiї, виробленої при використаннi додаткової одиницi ресурсу. Прирiст валового доходу, тобто додатковий дохід, одержаний вiд продажу додаткової продукцiї, виробленої в результатi використання додаткової одиницi ресурсу, називається граничною дохiднiстю ресурсу або граничним продуктом ресурсу в грошовому виразi.

Виходячи iз визначення, граничну дохiднiсть ресурсу (ГДР) можна обчислити за формулою:

ГДРn = ВДn - ВДn -1 (14.1)

де ГДРn, ВДn, ВДn-1 - вiдповiдно гранична дохiднiсть n-го ресурсу, валовий дохiд вiд продажу продукцiї, на виробництво якої затрачено n i n-1 одиниць ресурсу.

Наприклад, якщо валовий дохiд вiд продажу продукцiї, для виробництва якої було затрачено 5 одиниць ресурсу, становить 20 г.о., а валовий дохiд вiд продажу продукцiї, на виробництво якої було використано 6 одиниць ресурсу - 25 г.о., то гранична дохiднiсть шостої одиницi ресурсу дорiвнює 5 г.о. (25-20).

Граничну дохідність ресурсу можна обчислити і за формулою (14.2), яка є іншим виразом попередньої формули (14.1):

ВД

ГДР = (14.2)

n

де ВД, n – відповідно приріст валового доходу і приріст затрат ресурсу.

Граничну дохiднiсть ресурсу обчислюють i як добуток граничного продукту ресурсу i граничного доходу (як вiдомо, граничний продукт (ГП) – це додатковий продукт, одержаний в результаті залучення додаткової одиниці ресурсу, а граничний дохід (ГД) – це додатковий дохiд вiд продажу додаткової одиницi продукцiї):

ГДР = ГП х ГД (14.3)

Особливість динамiки граничної дохiдностi ресурсу при збільшенні його кількості залежить вiд того, на якому ринку продається готовий продукт - на чисто конкурентному ринку продукту, на якому цiна продукту "задається" фiрмi ринком, чи на ринку продукту, на якому фiрма сама визначає цiну свого продукту – на ринку недосконалої конкуренції.

Якщо фiрма функцiонує на ринку продукту досконалої конкуренцiї, то вона буде продавати будь-яку кiлькiсть свого продукту по сталiй цiнi (Цпрод). Тому граничний дохiд продукту (ГД) є однаковий для будь-якої одиницi продукту i спiвпадає з його цiною (ГД = Цпрод.). Це означає, що для досконало конкурентної фiрми гранична дохiднiсть ресурсу визначається як:

ГДР= ГП х Цпрод (14.4)

З формули (14.4) видно, що, оскiльки цiна є сталою, то для досконало конкурентної фірми динамiка граничної дохiдностi ресурсу залежить лише вiд динамiки граничного продукту. Остання, як вiдомо, визначається дiєю закону спадної вiддачi. Цi розглянутi обставини зумовлюють зменшення граничної дохiдностi ресурсу iз застосуванням додаткової його одиницi (див. 6 стовпчик таблицi 14.1).

Таблиця 14-1

Попит на ресурс: продаж продукту на ринку чистої конкуренцiї

(гiпотетичнi данi)

Кіль-кість ресурсу праця, Кп, од. (1)	Обсяги вироб-ництва, К, од. (2)	Граничний продукт ресурсу, (3)=(2) ГПп, од. (3)	Ціна продукту, Цпрод, г.о. (4)	Валовий дохід, (5)=(2)  (4) ВД, г.о. (5)	Гранична дохідність ресурсу праця, (6)= (5) або (6)=(3)  (4) ГДРп, г.о. (6)
0	0	-	2	0	-
1	7	7	2	14	14
2	13	6	2	26	12
3	18	5	2	36	10
4	22	4	2	44	8
5	25	3	2	50	6
6	27	2	2	54	4
7	28	1	2	56	2

Якщо фiрма функцiонує на ринку продукту недосконалої конкуренцiї, то гранична дохiднiсть ресурсу визначається по формулi (14.3), а отже, динамiка граничної дохідності ресурсу залежить вiд змiни як граничного продукту, так i граничного доходу. Як вiдомо, фiрма, яка функцiонує на ринку продукту недосконалої конкуренцiї, сама визначає цiну продукту i з метою збiльшення своїх продаж її знижує, а тому граничний дохiд кожної наступної проданої одиницi продукту зменшується i є меншим вiд цiни.

Зниження як граничного продукту, так i граничного доходу фiрми, яка функцiонує на ринку продукту недосконалої конкуренцiї, показує на те, що гранична дохiднiсть ресурсу фiрми на ринку продукту недосконалої конкуренцiї є меншою, нiж на ринку продукту чистої конкуренцiї за однакової кількості ресурсу.

На це вказують данi стовпчикiв 6 таблиць 14-1 i 14-2: для всiх одиниць ресурсу, крiм перших двох, гранична дохiднiсть ресурсу чисто конкурентної фiрми є вищою вiд граничної дохiдностi ресурсу фiрми недосконалої конкуренцiї (графік 14.1).

Таблиця 14-2

Попит на ресурс: продаж продукту на ринку недосконалої

конкуренцiї (гiпотетичнi данi)

Кіль-кість ресурсу праця, Кп, од. (1)	Обсяги вироб-ництва, К, од. (2)	Граничний продукт ресурсу, (3)=(2) ГПп, од. (3)	Ціна продукту, Цпрод, г.о. (4)	Валовий дохід, (5)=(2)  (4) ВД, г.о. (5)	Гранична дохідність ресурсу праця, (6)= (5) ГДРп, г.о. (6)
0	0	-	2,8	0	-
1	7	7	2,6	18,2	18,2
2	13	6	2,4	31,2	13,0
3	18	5	2,2	39,6	8,4
4	22	4	2,0	44,0	4,4
5	25	3	1,85	46,25	2,25
6	27	2	1,75	47,25	1,0
7	28	1	1,65	46,2	-1,05

Гранична

дохідність

ресурсу

ГДР досконало конкурентної фірми

ГДР недосконало конкурентної фірми

Кількість ресурсу

Графік 14-1. Криві граничної дохідності ресурсу для досконало конкурентної фірми і недосконало конкурентної фірми

Як зазначалось, крiм технологiї i попиту на кiнцевi товари, важливим фактором попиту на ресурс є його цiна. Витрати, якi несе фiрма при придбаннi

додаткової одиницi ресурсу, називаються граничними витратами на ресурс (ГВР).

Оскiльки фiрма прагне максимiзувати прибуток, то для неї буде вигiдно (прибутково) купувати кожну додаткову одиницю ресурсу доти, доки гранична дохiднiсть від використання цiєї одиницi ресурсу буде бiльшою вiд граничних витрат на придбання цієї додаткової одиниці ресурсу. І фірмі слід відмовитись від додаткової одиниці ресурсу, якщо гранична дохідність від її використання є меншою за граничні витрати, пов’язані з її придбанням. Правилом рiвноваги у використаннi ресурсу, тобто правилом придбання оптимальної кiлькостi ресурсу (Ко ресурсу), при якiй фiрма виробляє продукцiю, одержуючи максимальний прибуток, є рiвнiсть граничної дохiдностi ресурсу та граничних витрат на нього:

Ко ресурсу; ГДР = ГВР (14.5)

Величина граничної дохiдностi ресурсу показує на те, скiльки фiрма готова заплатити, щоб придбати додаткову одиницю ресурсу.

Коли фiрма купує економiчний ресурс на чисто конкурентному ринку ресурсу, то цiна такого ресурсу є однаковою для будь-якої його кiлькостi. Для фiрми це означає, що граничнi витрати на ресурс дорiвнюють його цiнi:

ГВР = Ц ресурсу (14.6)

Оскiльки правилом придбання ресурсу (з метою максимiзацiї прибутку) є рiвнiсть граничної дохідності ресурсу та граничних витрат на ресурс (правило (14.5), а в умовах купiвлi ресурсу на ринку ресурсу досконалої конкуренцiї граничні витрати на ресурс дорівнюють його ціні (14.6), то правилом придбання оптимальної кількості ресурсу на ринку ресурсу чистої конкуренцiї є рiвнiсть граничної дохідності та ціни ресурсу:

Ко ресурсу; ГДР = Ц ресурсу (14.7)

Рiвнiсть (14.7) вказує на те, що попит на ресурс визначається граничною дохiднiстю ресурсу i крива попиту на ресурс є кривою граничної дохiдностi ресурсу.

На графiку 14-2 зображенi кривi попиту на ресурс (кривi граничної дохiдностi ресурсу) фiрми, яка дiє на ринку продукту досконалої і недосконалої конкуренції: крива граничної дохiдностi ресурсу фiрми, яка функцiонує на ринку недосконалої конкуренцiї, є бiльш крутою i знаходиться нижче кривої попиту на ресурс чисто конкурентної фiрми. Це означає, що за ту саму цiну ресурсу, фірма, яка продає свiй продукт на ринку недосконалої конкуренцiї, придбає меншу кiлькiсть ресурсу, нiж чисто конкурентний виробник.

Ми розглянули попит на ресурс окремої фiрми. Що торкається ринкового попиту на ресурс, то вiн становить суму попиту на цей ресурс всiх фiрм, які його купують.

Ціна

ресурсу

П (ГДР) досконало конкурентної фірм

П (ГДР) недосконало конкурентної фірми

Кількість ресурсу