Розділ 4. Інфраструктура пат кб «приватбанк»

Організаційна структура управління (ОСУ) «ПриватБанку» є однієї з найбільш прогресивних як серед банків України, вона є комбінованою, тому що містить ознаки широко розповсюджених у світовій практиці видів ОСУ:

1. ­Горизонтальна: у ній виділено лише 3 рівні управління:

• вищий - Head-office (Головний офіс);

• середній - Middle-office (Головні регіональні управління, Регіональні управління, самостійні філії);

• нижчий - Front-office (відділення).

2. ­Лінійно-функціонально-штабна: сформовані штаби при Голові Правління банку, при Директорах, регіональних управлінь та філій;

3. ­Дивізіональна клиєнто- і функціонально-орієнтована: виділені підтримуючі й бізнесові напрямки, орієнтовані на комплексне обслуговування певних груп клієнтів або виконання комплексу однорідних функцій.

4. ­Дивізіональна продуктова: в межах окремих бізнесів виділяються підрозділи, що спеціалізуються на розробці і просуванні до клієнтів однорідних продуктів або послуг;

5. ­Дивізіональна регіональна: регіональна мережа структурних підрозділів банку представлена у всіх адміністративно-територіальних центрах України і Автономній Республіці Крим, підрозділи банку функціонують також у всіх містах обласного підпорядкування, районних центрах і в найбільш перспективних населених пунктах.

6. ­Мережна: наявність пов'язаних (дочірніх) банків і компаній;

7. ­Проєктно-матрична: в межах ОСУ банку часто створюються тимчасові проектні групи для реалізації конкретного проекту або робочі групи для вирішення важливих завдань.

В структурі банку виділяються:

• ­бізнесові доходні напрямки, котрі отримують дохід у результаті прямого контакту із клієнтами.

• ­бізнесові керуючі напрямки, які займаються, в основному, управлінням і координацією діяльності та частково вступають у прямий контакт із клієнтами.

• ­підтримуючі напрямки, що забезпечують необхідні умови, для функціонування інших напрямків діяльності підрозділів банку, при цьому не вступаючи в прямий контакт із клієнтами.

Таким чином структура банку побудована за принципом, в якому чітко розділяються заробляючи і підтримуючі напрями. Таке ділення дозволяє значно підвищити ефективність роботи банку.

Для підготовки, обговорення та прийняття стратегічних і важливих тактичних рішень безпосередньо під керівництвом Голови Правління функціонують колегіальні органи: правління Банку, стратегічний комітет, кредитний комітет, бюджетний комітет, комітет з питань безпеки.

Станом на 01.01.2014р. до складу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» входять:

1. ­Головний офіс, розташований у м. Дніпропетровськ - Україна;

2. ­Регіональні підрозділи у складі 36 філій, у тому числі філія на Кіпрі, та 3102 відділення;

3. ­Представництва: м. Київ, Україна; м. Москва, Російська Федерація; м. Алмати, Республіка Казахстан; м. Лондон, Велика Британія; м. Пекін, Китайська Народна Республіка

Розділ 5. Оподаткування пат кб «приватбанк»

ПАТ КБ «ПриватБанк» оподатковується відповідно до вимог законодавства. Використовуються податкові ставки та законодавчі норми, що є чинними або фактично набули чинності станом на звітну дату. Витрати з податку на прибуток, включаючи поточні податки та відстрочене оподаткування, відображаються у Звіті про прибутки і збитки лише у тому випадку, коли вони не мають бути відображені безпосередньо у складі капіталу тоді, коли вони стосуються операцій, які у складі капіталу безпосередньо відображаються у цьому або іншому періоді.

Витрати (дохід) з податку на прибуток – загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток банку, яка складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу.

Чинний розмір податкової ставки, порядок нарахування та сплати податку на прибуток встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 року зі змінами і доповненнями. У 2013 році ставка податку на прибуток складала 19%. Окремо, протягом 2013 року визначається ставка податку за операціями з цінними паперами та деривативами в розмірі 10% від об'єкта оподаткування.

Податковою базою для нарахування податку на прибуток банку є грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно Податкового кодексу України.

Поточний податок за поточний і попередні періоди визнається як зобов’язання в сумі, що не була сплачена. Якщо вже сплачена сума податків за поточний та попередній періоди перевищує суму, яка підлягає сплаті за ці періоди, то перевищення визнається як актив.

Якщо податковий збиток використовується для відшкодування поточного податку попереднього періоду, суб’єкт господарювання визнає вигоду як актив у тому періоді, в якому виник податковий збиток, оскільки існує ймовірність отримання вигоди суб’єктом господарювання, і цю вигоду можна достовірно оцінити. (Таблиця 5.1)

Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню

Відстрочене податкове зобов’язання визнається щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, крім тих випадків, коли такі різниці виникають від первісного визнання активу чи зобов’язання в операції, яка:

1. Не є об’єднанням бізнесу.

2. Не має під час здійснення жодного впливу ні на обліковий, ні на оподаткований прибуток (податковий збиток).

На оціночних показниках базується оподатковуваний прибуток або збиток, якщо фінансова звітність ухвалюється до моменту подання відповідних податкових декларацій. Інші податки, за винятком податку на прибуток, обліковуються у складі адміністративних та інших операційних витрат.

Оподаткований прибуток (податковий збиток) – прибуток (збиток) за період, визначений відповідно до правил, установлених податковими органами, згідно з якими податки на прибуток підлягають сплаті (відшкодуванню).

Податкові витрати (податковий дохід) – загальна сума, що включається до визначення прибутку або збитку за період відповідно до поточних та відстрочених податків.

Поточний податок – сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (податкового збитку) за період.

Відстрочені податкові зобов’язання – суми податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць що підлягають оподаткуванню.

Відстрочені податкові активи – це суми податків на прибуток, що підлягають відшкодуванню в майбутніх періодах відповідно до:

1. Тимчасових різниць, що не підлягають оподаткуванню;

2. Перенесення невикористаних податкових збитків на майбутні періоди;

3. Перенесення невикористаних податкових пільг на майбутні періоди.

Враховуючи, що податкове законодавство передбачає інші вимоги, відносно обліку доходів та витрат, аніж правила фінансового обліку, виникають різниці. Податковий облік в банку відокремлений від фінансового обліку і ведеться згідно Податкового кодексу України.

Витрати, які не включаються до суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з метою розрахунку податкового прибутку, але визнаються в бухгалтерському обліку банку за рахунками 7 класу Плану рахунків банків України:

1. Витрати на спонсорство та доброчинність, що перевищують норматив 4%.

2. Організація та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків.

3. Суми попередньої оплати товарів, робіт (послуг).

4. Дивіденди.

5. Витрати по формуванню страхового резерву по дебіторській заборгованості, резерв по позабалансових зобов`язаннях (крім гарантій).

6. Витрати на штрафи та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів.

7. 15% витрат від вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у офшорних нерезидентів.

8. Інші витрати, не підтверджені первинними документами, які дають право віднести витрати на собівартість.

Доходи, які не підлягають обкладенню податком на прибуток, але визнаються в бухгалтерському обліку на рахунках 6 класу:

1. Результати від торгівлі цінними паперами (ведеться окремий облік).

Доходи, які підлягають обкладенню податком на прибуток в звітному році, але не визначаються в бухгалтерському обліку на рахунках 6 класу:

1. Безоплатно отримані послуги.

Від строків погашення активів та нарахованих доходів за укладеними угодами, спеціальні резерви, за якими не включаються до суми валових витрат, а також від строків амортизації дисконтів за цінними паперами, залежить термін дії тимчасових різниць.

Таблиця 5.1 – Витрати на сплату податка на прибуток

Рядок	Найменування статті	Звітний період	Попередній період
1	2	3	4
1	Поточний податок на прибуток	(297078)	(2601440)
2	Зміна відстроченого аодатку на прибуток, пов’язана з:	18743	(1740)
2.1	Виникненням чи списанням тимчасових різниць	(4100)	(23386)
2.2	Збільшення чи зменшенням ставки оподаткування	22843	21646
3	Усього витрати аодатку на прибуток	(278335)	(261884)