50

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ТЕХНІКУМ

ПРИ МІЖРЕГІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ"

ЗВІТ

Про виконання програми суддiвської практики

Студента: Карамана Роджера Бахрійовича

Групи: ЕПТ-9-10-КП2 (4 Од)

Спеціальність: «Правознавство та соцiальна робота»

Форма навчання: денна

База практики: Голосiївський районний суд мiста Києва

Керівник практики від Технікуму: Голова циклової комiciї, старший викладач Варуха Галина Василiвна

Керівник практики від Бази практики: Заступник голови суду Калiнiченко Лариса Степанiвна

Звіт захищено

«___»________2014 р.

_____________________

Київ – 2014

План

Вступ…………………………………………………………………...……….3

І .Суддівська діяльність……………………………………….……………..5

1.1.Нормативно-правова база………………………………………………….5

1.2.Організаційна структура суду…………………………………….……….9

1.3.Правовий статус судді…………………………………………………….15

ІІ. Практичні завдання……………………………………………..……….19

2.1. Знайомство з судовим розглядом справ………………………..……….19

2.2.Виконання практичних завдань………………………………..…………22

Висновки……………………………………………………………………….24

Список використаних джерел………………………………………….……..25

Додатки………………………………………………………………..……….26

Вступ

Я, Караман Роджер Бахрійович, студент IV курсу Економіко-правового технікуму при МАУП за направленням технікуму проходив практику у Голосіївському суді м. Києва, де реалізувала свої теоретичні навички, які здобув під час навчання в навчальному закладі, втіливши їх в практичній діяльності.       Прибувши на місце практики, я звернувся до керівника апарату суду Паламарчук А.Ю., яка доручила мені допомагати в роботі судді Мазур Ю.Ю. Я працювала у кабінеті разом з секретарем судового засідання,помічником судді, з якими мені дуже легко вдалося знайти спільну мову.       Під час проходження практики я детально ознайомився з діяльністю такого органу державної влади, як Голосіївський районний суд м.Києва, також ближче ознайомився зі структурою та обов’язками працівників суду і на протязі строку проходження практики виконувала ці обов’язки.

Метою практики було: ознайомитись з організацією діяльності районного суду, його функціям та структурою, а також ознайомитись  з матеріальним та технічним забезпеченням канцелярії суду, формування на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

      Під час практики, з 20 травня по 28 червня 2014 року, я отримав практичні   навички, з метою подальшого застосування їх в своїй юридичній діяльності, оскільки в майбутньому я мрію стати юристом, який чесно і сумлінно буде виконувати свої обов’язки.

Практика в Голосіївський районний суд м.Києва дала змогу реалізувати мені такі завдання, як:

  - ознайомлення з формуванням судової практики з огляду справ певної юрисдикції;    -ознайомлення з організацією обліку щодо здійснення судочинства по основним та додатковим напрямкам обліку; -ознайомленням зі складанням відповідних процесуальних документів

-ознайоммлення з законодавчим забезпеченням суду

-ознайомлення з роботою секретаря судового засідання та помічника судді На мою думку всі навички, які я здобула у суді, знадобляться в моїй майбутній юридичній практиці.

І Суддівська діяльність

1.1.Нормативно-правова база

Однією із конституційних засад державного устрою України є розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову (ч.1 ст.6 Конституції України). Суди України мають низку специфічних ознак, які відрізняють їх від органів влади інших гілок.

Особливими ознаками судової влади є:

1) виключна компетенція. Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що будь-який спір про право може бути розглянутий судом. У той же час будь-яке питання, віднесене до компетенції законодавчої чи виконавчої влади, може бути розглянуте судом, а питання, віднесені до виключної компетенції суду, не можуть бути розглянуті органами законодавчої чи виконавчої влади. До виключної компетенції суду, зокрема, відноситься визнання особи винною у вчиненні злочину, призначення кримінальних покарань, розгляд спорів, пов’язаних зі звільненням працівників тощо. Такі справи не можуть розглядатися іншими гілками влади, крім судової;

2) виключний характер судових рішень. Ч.5 ст.124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Тобто, за своєю юридичною силою рішення суду дорівнює закону і не можуть бути змінені або скасоване органами інших гілок влади. Таке рішення може бути змінене чи скасоване лише вищестоящим судом у встановленому законом порядку та за наявності передбачених законом підстав;

3) виключний режим діяльності суду. Порядок діяльності суду чітко врегульований процесуальним законодавством на відміну від виконавчої влади, в якій законодавством регулюються лише загальні засади процедури діяльності. Щоправда, зараз висловлюється думка про необхідність прийняття кодексу адміністративних процедур, який би стосувався саме порядку діяльності органів виконавчої влади, однак прогнозувати, коли такий кодекс буде прийнято, досить важко;

4) особливий порядок формування корпусу суддів. Відповідно до ст.126 та 128 Конституції України перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково.

Основною функцією судової влади є здійснення правосуддя.

Правосуддя – це метод реалізації судової влади, який здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських, конституційних справ у суворо передбаченій законом процесуальній формі

Нормативно-правовою базою суддівської діяльності є акти, що визначають порядок здійснення правосуддя в Україні:

• Конституція України, яка має два розділи, присвячені правосуддю (розділ VIII “Правосуддя” складається із 8 статей) та Конституційному Суду України (розділ ХІІ “Конституційний Суд України”);

• Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 № 2453-VI. Цей закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів;

• Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16.10.96 №422/96-ВР. Цей закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України як судового єдиного органу конституційної юрисдикції;

• Кримінально-процесуальний Кодекс України 3.04.2012 № 4651-VI . Ним визначається порядок провадження у кримінальних справах;

• Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV . Визначає порядок провадження у цивільних справах, тобто у справах, предметом розгляду яких є цивільні, сімейні та трудові спори.

• Господарський процесуальний кодекс України від від 06.11.1991 № 1798-XIIВизначає порядок провадження у господарських справах, тобто у справах, предметом розгляду яких є господарські спори між підприємствами, установами, організаціями та приватними підприємцями;

• Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 №80731-Х. Ним визначається порядок провадження у справах про адміністративне правопорушення. Особливістю цього кодексу є те, що його дія поширюється як на суди загальної юрисдикції, так і на органи виконавчої влади, наділені повноваженнями накладати адміністративні стягнення.

Залежно від предмета судового розгляду (тобто галузевої належності норм, які регулюють предмет спору) розрізняються такі види правосуддя:

-конституційне;

- кримінальне;

-адміністративне;

-цивільне;

-господарське.

Залежно від складу конкретного суду, що вирішує той чи інший спір про право, ст.129 Конституції України розрізняє такі  форми здійснення правосуддя:

- одноособова – справа розглядається одним професійним суддею. Значна частина кримінальних справ та практично всі цивільні справи по першій інстанції, а також адміністративні справи розглядаються суддею одноособово;

- колегіальна – справа розглядається колегією суддів, до якої можуть входити як професійні судді, так і народні засідателі. У такій формі розглядаються по першій інстанції найбільш складні цивільні справи, кримінальні справи про тяжкі злочини, усі справи, що розглядаються апеляційною та касаційною інстанціями, а також справи у Конституційному Суді України. При цьому до складу судової колегії можуть входити три або п’ять суддів, один суддя та два народних засідателі. У Конституційному Суді України справа розглядається не менш як дванадцятьма суддями. При колегіальному розгляді справ рішення виноситься шляхом голосування суддів;

-суд присяжних – розгляд справи здійснюється під головуванням професійного судді, проте рішення по суті виноситься присяжними (так звані “журі”, що формується зі звичайних громадян).