
- •Розділ 3. Оцінка впливу пат «Україна» на навколишнє середовище
- •3.1. Вплив діяльності підприємства на стан атмосферного повітря.
- •3.2. Вплив діяльності пат «Україна» на природні водні обєкти та очисні споруди фабрики.
- •3.2.1. Стічні води фабрики та характеристика їх забруднювачів.
- •3.2.2 Наявність та стан очисних споруд фабрики.
- •3.3.Вплив шуму та вібрації підприємства на навколишнє середовище.
- •3.4. Аналіз поводженя з відходами діяльності підприємства.
3.2.2 Наявність та стан очисних споруд фабрики.
На території фабрики знаходяться ПЕРЕДОЧИСНІ СПОРУДИ. Для забезпечення вимог по складу стоків перед їх випуском в міську каналізацію передбачаються передочисні споруди фарбувально-обробного виробництва.
В основу передочисних споруд закладено метод напірної реагентної флотації. Флотація грунтується на різній змочуваності мінералів водою. Суть процесу полягає у специфічній взаємодії завислих речовин з бульбашками тонкодис-пергованого у воді повітря з подальшим утворенням на поверхні води шару піни з речовинами, які вилучають. Тонкодисперсні часточки розміром менш як 5—10 мкм флотуються дуже важко і погіршують вилучення великих часточок. Для того щоб поліпшити флотувальність дрібних часточок, їх потрібно попередньо укрупнити, наприклад коагуляцією або флокуляцією. У разі флотаційного очищення поверхневий натяг оброблюваної води не повинен перевищувати 60—65 мн/м, а розмір бульбашок повітря — 15-30 мкм. Флотація базується на різноманітній спроможності частинок різних мінералів, різної величини і форми змочуватися водою та іншими рідинами, а також на відмінності фізико-хімічних властивостей поверхні частинок різних мінералів між собою та на різниці їх густини і форми. Флотаційне очищення застосовується для видалення з води поверхнево-активних речовин, нафтопродуктів, жирів, смол тощо. Процес флотації (флотаційного розділення суспензії, насиченням рідини бульбашками газів (повітря), що є одним з методів фізико-хімічного очищення стічних вод, полягає в молекулярній взаємодії домішок води з бульбашками тонко диспергованого повітря і спливанні комплексів “частинка-бульбашка-повітря”, що утворюються, на поверхню у вигляді піни, тобто в сорбуванні домішок, що містяться у воді, поверхнею пухирців повітря, які нагнітаються в рідину, що очищається. У практиці очищення вод використовуються напірні, безнапірні, вакуумні і електрофлотаційні установки. Найбільш поширеними є напірні установки. Проте для очищення стічних вод найбільший інтерес викликає спосіб напірної флотації з утворенням бульбашок газу в рідині при зниженні тиску, електронний спосіб аерування стічних вод, спосіб подачі стиснутого повітря через фільтри (пневматичний), електролітичний спосіб.[22]
Склад споруд передочистки:
Усереднювач
Напірний бак
Флотатор
Реактор-нейтралізатор
Вертикальні відстійники
Мулоущільнювач
Вакуум-фільтри
Реагентне господарство
Підйомно-транспортне і насосно-компресорне обладнання
Хімлабораторія
Побутові приміщення
Схема очистки стоків
Розрахункова кількість стоків, що подаються на передочистку, складає 90 м3/год. Згідно схемі очистки стоків, виробничі хімічно забруднені стоки від фарбувально-обробного виробництва фабрики по зовнішній мережі самопливом надходять до усереднювача, звідки насосом подаються до напірного флотатору.
До всмоктуючої лінії насоса подають реагенти, які сприяють видобуванню ПАР і фарбників. Після флотатора очищені стоки самопливом направляються в нейтралізатори для доведення рН до 7,5 – 8, а далі у відстійники.
З відстійників освітлені стоки самопливом відводяться в каналізаційну мережу фабрики міста.
Флотоконденсат, що утворюється в процесі флотації, а також осад з відстійників скидають в бак (мулонакопичувач) для збору і ущільнення осаду. Ущільнений осад перекачується для зневоднення до вакуум-фільтра.
Зневоднений осад в кількості до 10 м3/добу вивозиться на міське звалище.
Вивіз осаду дозволений Житомирським міськвідділом санепідемстанції.
Масла, які випливають в мулонакопичувач, в кількості до 200 г на добу відводяться в бак для збору масла, що розміщується в бункерній (очисні споруди дощових стоків).
Для більш глибокого аналізу системи очистки стічних вод фабрики розглянемо детальніше передочисні споруди фабрики.
Для усереднення нерівномірностей притока і концентрацій стічних вод використовують усереднювач двосекційний одноступінчатий усереднювач.
Час перебування стоків в усереднювачі складає 4 год. Швидкість руху стічних вод прийнята 1,3 м/с.
Флотаційна установка призначена для очистки стічних вод фарбувально-обробного виробництва фабрики від всіх видів забруднення.
Флотатори являються основними технологічними приладами установки. До установки прийнятий двосекційний одноступінчатий флотатор.
Після флотаційної установки використовують нейтралізатори і для доведення рН стоків після флотації до величини 6,5-8,5.
За даними галузевої лабораторії очистки стоків легкої промисловості, активна реакція середовища в процесі коагуляції знижується до
рН 4,5- 5,5, тому стоки після флотації нейтралізуються вапняним молоком 5% концентрації.
На території фабрики встановлено два вертикальні відстійники в яких відбувається осадження утворених гідроокисів алюмінію, які сорбують фарбники і Пари.
Після відстійника осад йде до мулоущільнювача, який призначений для прийому і ущільнення осаду з відстійників, а також шламу (флотоконденсату) з флотатору. Мулоущільнювач складається з двох секцій, які працюють почергово.
Робочий об’єм кожної секції V= 50 м3 з розрахунку на прийом:
осаду з відстійників в кількості – 22 м3/доб;
шламу з флотатора в кількості – 25 м3/доб.
Ущільнення осаду відбувається протягом 24 годин, ручними насосами перекачуються в бак для збору масла в бункерній.
Зневоднення ущільненого осаду здійснюється на барабанних вакуум-фільтрах БОРЗ – І.75 після ущільнення
Встановлено 3 фільтри: 2 робочі і 1 резервний.
Зневоднений осад вологістю 60 – 80 % в кількості 10 м3/доб вивозиться на міське звалище.
Для зберігання, приготування і дозування реагентів в стічних водах на фабриці існує реагентне господарство. Зберігають реагенти (сірчанокислий алюміній, вапно) в залізобетонних баках-сховищах. Коагулянт зберігається в замоченому вигляді. Ємкість баків-сховищ сірчанокислого алюмінію прийнята з розрахунку 1,5 м3 на 1 т коагулянту. Об’єм під решіткової частини бака прийнятий 30% від загального об’єму. Загальний об’єм розчинної частини 2-х баків-сховищ з конструктивних міркувань складає 76 м3.
На фабриці існує хімічна лабораторія для щоденного контролю якості очистки стічних вод фарбувально-обробного виробництва.
Характеристика загального стоку фабрики, що надходить до міської каналізації після споруд передочистки.
Господарсько-побутові стоки (їдальня), а також стоки, забруднені хімічними матеріалами (стоки технологічного обладнання), після їх попередньої очистки з локальних установок подаються до внутрішньої сітки фабрики, потім міста. Стоки фабрики характеризуються показниками, які наведені у таблиці 3.5.
Таблиця 3.5.
Показники ,що характеризують стоки фабрики
-
Показники
Концентрації забруднювачів мг/л
До передочистки
Ефект очистки, %
Після передочистки
В загальному стоки фабрики
Фарбник прямий
75,0
70
24,0
17,7
ПАРи проміжні неіоногенні
54,0
70
16,2
12,5
Інтенсивність зафарбовування по розбавленню
1/50 – 1/350
90
1/5 – 1/35
1/3 – 1/5
Зважені речовини
100
85
15,0
12,0
ХСК
1250,0
65
580,0
530
БСКповне
200,0
50
100,0
80
рН
7 – 11
15 – 20
6,5 – 8,5
6,5 – 8,5
Азот амонійний
10,0
20
8
8
Аналізуючи табл. 3.5. можна зробити висновок, що за допомогою очистки стоків фабрики на очисних спорудах, показники відповідають нормам і дозволяється скид очищених стічних вод до міської каналазації.