Розділ 3. Оцінка впливу пат «Україна» на навколишнє середовище
3.1. Вплив діяльності підприємства на стан атмосферного повітря.
Обгрунтовуючими матеріалами для видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ПАТ «Україна» є звіт з проведення інвентиризації викидів забруднюючих речовин, розрахунки забруднення атмосфери у приземному шарі на ЕОЛ.
У відповідності до статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» – викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Постанова КМУ №302 від 13.03.2002р. визначає «Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такий дозвіл». Відповідно до постанови КМУ від 13.03.2002 N 302 впроваджена «Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців» (затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.06р. N108 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України N341/12215 від 29.03.06р.).
ПАТ «Україна» у ході своєї підприємницької діяльності здійснює негативний вплив на навколишнє середовище, особливо на атмосферу. На території панчішної фабрики функціонує 29 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема 26 з них є організованими, а 3 -неорганізованими. Характеристика організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу наведена у табл. 3.1. Характеристика неорганізованих джерел викидів – у табл. 3.2.[25]
Таблиця 3.1
Характеристика організованих джерел викидів забруднюючих речовин
№ джерела викиду |
Найменування джерела викиду |
Найменування ЗР |
Потужність викиду, кг/год |
Потужність викиду, т/рік |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
1
|
Труба котельні |
Ртуть металева Діоксиду азоту Оксид вуглецю Метан |
0,0000036 0,0036 1922,893 0,036 |
|
||
2 |
Труба від токарних верстатів |
Емульсол Пил абразивно-мета-левий |
0,009 0,043 |
0,0019 0,004 |
||
3 |
Труба від заточувальних верстатів |
Пил абразивно-мета-левий |
0,187 |
0,094 |
||
4 |
Труба горну |
Пил неорганічний Азоту діоксиду Сірки діоксиду Вуглецю оксид |
0,05 0,0007 0,061 0,043 |
0,0024 0,0003 0,003 0,002 |
||
5 |
Труба від заточувальних верстатів |
Заліза оксид Марганець та його сполуки Хром та його сполуки Нікель та його сполуки |
0,007 0,00036
0,0014
0,000036 |
0,0001 0,000005
0,00002
0,0000004 |
||
6 |
Гирло циклону деревообробних верстатів |
Пил деревини |
0,241 |
0,241 |
||
7 |
Гирло циклону деревообробних верстатів |
Пил деревини |
0,115 |
0,115 |
||
8 |
Труба від хімлабораторії |
Натрію гідроокис Кислота азотна за молекулою HNO3 Аміак Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі НCl Кислота сірчана за молекулою H2SO4 Спирт етиловий Ацетон Кислота оцтова. |
0,00004 0,0018
0,0002 0,0004
0,00001
0,006 0,002 0,0007 |
0,00002 0,0009
0,00009 0,00002
0,00005
0,003 0,0011 0,0004 |
||
9 |
Шахта загальнообмінної вентиляції 4-го поверху 1-го цеху |
Пил бавовни |
0,014 |
0,052 |
||
10 |
Шахта загальнообмінної вентиляції 4-го поверху 1-го цеху |
Пил бавовни |
0,014 |
0,052 |
||
11 |
Шахта загальнообмінної вентиляції 2-го та 3-го поверхів 1-го цеху |
Пил бавовни |
0,025 |
0,091 |
||
12 |
Шахта загальнообмінної вентиляції мотальної дільниці 1-го цеху |
Пил бавовни |
0,014 |
0,052 |
||
13 |
Шахта загальнообмінної вентиляції 3-го поверху 3-го цеху |
Пил бавовни |
0,018 |
0,065 |
||
14 |
Шахта загальнообмінної вентиляції 3-го поверху 3-го цеху |
Пил бавовни |
0,022 |
0,078 |
||
15 |
Шахта загальнообмінної вентиляції 2-го поверху 3-го цеху |
Пил бавовни |
0,0004 |
0,001 |
||
16 |
Шахта загальнообмінної вентиляції мотальної дільниці3-гоцеху |
Пил бавовни |
0,038 |
0,136 |
||
Продовження табл. 3.1.
17 |
Труба системи аспірації колов’язальних автоматів 3-го поверху 3-го цеху |
Пил бавовни |
0,014 |
0,052 |
18 |
Труба системи аспірації колов’язальних автоматів 3-го поверху 3-го цеху |
Пил бавовни |
0,011 |
0,039 |
19 |
Труба системи аспірації колов’язальних автоматів 3-го поверху 3-го цеху |
Пил бавовни |
0,014 |
0,052 |
20 |
Труба загальнообмінної вентиляції мотальної дільниці 3-го цеху |
Пил бавовни |
0,025 |
0,091 |
21 |
Труба загальнообмінної вентиляції фарбувального цеху |
Натрію гідроокис Кислота оцтова |
0,001 0,036 |
0,004 0,13 |
22 |
Труба загальнообмінної вентиляції фарбувального цеху |
Натрію гідроокис Кислота оцтова |
0,001 0,097 |
0,004 0,350 |
23 |
Труба загальнообмінної вентиляції фарбувального цеху |
Натрію гідроокис Кислота оцтова |
0,001 0,198 |
0,004 0,713 |
24 |
Труба від барабанів КТ-100 фарбувального цеху |
Натрію гідроокис Кислота оцтова |
0,001 0,094 |
0,004 0,337 |
Продовження табл. 3.1
25 |
Труба від барабанів КТ-100 фарбувального цеху |
Натрію гідроокис Кислота оцтова |
0,001 0,067 |
0,004 0,240 |
26 |
Труба загальнообмінної вентиляції фарбувального цеху |
Натрію гідроокис Кислота оцтова |
0,001 0,058
|
0,004 0,207 |
Аналізуючи вищенаведену таблицю можна виділити наступні джерела неорганізовуваних викидів піприємства, що негативно впливають на стан атмосферного повітря. До них належать труба котельні, яка здійснює викид 1922 кг/год оксиду вуглецю, гирло циклону деревообробних верстатів, що здійснює викид пилу та труба загальнообмінної вентиляції фарбувального цеху.
Таблиця 3.2.
Характеристика неорганізованих джерел викидів забруднюючих речовин
№ джерела викиду |
Найменування джерела викиду |
Найменування забруднюючої речовини |
Потужність викиду, г/с |
Потужність викиду, кг/год |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
27 |
Зварювальний пост |
Марганець та його з’єднання Залізо та його сполуки Діоксид азоту |
0,0003
0,003
0,003 |
0,001
0,001
0,01 |
28 |
Зварювальний пост |
Марганець та його з’єднання Залізо та його сполуки Діоксид азоту Оксид вуглецю Хром |
0,0003
0,006
0,0016 0,002 0,00001 |
0,001
0,022
0,006 0,007 0,00004 |
29 |
Відрізний верстат |
Пил |
0,019 |
0,068 |
У результаті виробничої діяльності виділяється 24 забруднюючих речовин, дані про них наведені у таблиці 3.3.[25]
Таблиця 3.3.
Забруднюючі речовини,що виділяються під час виробничої діяльності ПАТ «Україна»
№ п/п |
Найменування речовини |
ГДК, м.р. ОБРВ, мг/м3 |
Клас небезпеки |
Потужність викиду забр. речовини. т/рік |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Заліза оксид (в перерахунку на залізо) |
0,4 |
3 |
0,0061 |
2 |
Марганець та його з'єднання (в перерахунку на діоксид марганцю) |
0,01 |
2 |
0,0006 |
3 |
Натрію гідроокис (натр їдкий, сода каустична) |
0,01 |
ОБРВ |
0,024 |
4 |
Нікелю окис (в перерахунку на нікель) |
0,01 |
2 |
0,0000004 |
5 |
Ртуть металева |
0,003 |
1 |
0,00001 |
6 |
Хром шестивалентний (в перерахунку на триокис хрому) |
0,0015 |
1 |
0,0001 |
7 |
Азоту діоксид |
0,085 |
2 |
7,512 |
8 |
Кислота азотна за молекулою НNОз |
0,4 |
2 |
0,0009 |
9 |
Аміак |
0,2 |
4 |
0,0001 |
10 |
Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі НСl |
0,2 |
2 |
0,0002 |
11 |
Кислота сірчана за молекулою Н2SО4 |
0,3 |
2 |
0,0001 |
12 |
Ангідрид сірчистий |
0,5 |
3 |
0,003 |
13 |
Вуглецю оксид |
5,0 |
4 |
1,691 |
14 |
Метан |
50,0 |
ОБРВ |
0,1 |
15 |
Спирт етиловий |
5,0 |
4 |
0,003 |
16 |
Ацетон |
0,35 |
4 |
0,0011 |
17 |
Кислота оцтова |
0,2 |
3 |
1,977 |
18 |
Пил неорганічний, який містить двоокис кремнію у %:70-20 (ш.ц.) |
0,3 |
3 |
0,0024 |
19 |
Пил бавовни |
0,2 |
3 |
0,76 |
20 |
Вуглецю діоксид |
– |
– |
5827,337 |
21 |
Діазоту оксид |
– |
– |
0,01 |
22 |
Емульсол (склад: вода-97,6%, нітрит натрію-0,2% та ін.) |
0,05 |
ОБРВ |
0,0019 |
23 |
Пил деревини |
0,1 |
ОБРВ |
0,26 |
24 |
Пил абразивно-металевий |
0,4 |
ОБРВ |
0,1 |
Аналізуючи таблицю 3.3 бачимо, що під час виробничої діяльності підприємства в атмосферу здійснюються викиди 24 забруднюючих речовин, які мають різну потужність викиду. Найбільшу потужність викуду мають такі основні забруднюючі речовини: азоту діоксид, вуглецю діоксид, вуглецю оксид,оцтова кислота.
Внаслідок того, що фабрика здійснює викиди забруднюючих речовин потрібно очищати повітря. Для очистки повітря, що видаляється вентиляційними аспіраційними системами від твердих домішок, використовують пиловловлювачі, які мають ефективність очистки від 85 до 99 %. Це циклони ЦН-11-700 для вловлення пилу деревини від деревооброблювальних верстатів і пилорами деревообробної дільниці та вологі пиловловлювачі. Також на підприємстві використовуються рукавний фільтр, який є найбільш розповсюдженим типом тканинного фільтру (рис. 3.1).
Рис. 3.1 Рукавний фільтр:
1 – вхід запиленого газу; 2 – рукава; 3 – корпус фільтра; 4 – повітровід очищеного газу; 5 – повітровід продувного повітря; 6 – механізм струшування; 7 – клапани; 8 – бункер для збору пилу.
Запилений газ, що надходить через вхідний патрубок у нижню частину корпуса фільтра, підводиться усередину рукавів. Після проходження через фільтруючу тканину очищене повітря видаляється з апарата.
Частки пилу осідають на фільтруючій поверхні рукава, у результаті чого його опір поступово збільшується. Коли він досягає деякого граничного значення, фільтр переводиться в режим регенерації. Часто регенерація здійснюється зворотною продувкою. Для підвищення ефективності регенерації рукавів їх можуть струшувати за допомогою спеціальних механізмів.Камери фільтра переводять у режим регенерації по черзі й у такий спосіб забезпечують його безперервну роботу.
Ступінь очищення від дрібнодисперсного пилу в рукавному фільтрі може досягати 99,9%. Швидкість проходження газу, що очищається, через фільтруючу тканину складає 0,5-1 м/с.[4]