Загальний приведений прибуток
Період |
Прогноз |
|
Камелот |
Садівник |
|
1-й рік |
11000 |
10000 |
2-й рік |
13000 |
12000 |
3-й рік |
16000 |
13000 |
4-й рік |
|
15000 |
5-й рік |
|
17000 |
Псер.к. = (11000+13000+16000)/3=13333
Псер.с. = (10000+12000+13000+15000+17000)/5=13400
2. Обчислюємо середньоквадратичне відхилення варіантних прогнозів від середнього значення.
=2054.8
=2416.6
3. Розраховуємо коефіцієнт варіації як відношення середньоквадратичного відхилення до середнього значення показника ефективності проекту.
Vк = (2054,8/13333)*100=15,4%
Vс = (2416,6/13400)*100=18%
Отже, рівень ризику щодо цього проекту «Камелот» у вигляді коефіцієнта варіації становить 15,4 %, а рівень ризику проекту «Садівник» 18%.
Таким чином було проаналізовано два проекти (чистий приведений дохід, індекс прибутковості, період окупності, внутрішню ставка прибутковості, коефіцієнт варіації): магазин «Камелот», магазин «Садівник». Можна дійти до висновку, що перший проект «Камелот» є більш вигідним, прибутковим, а отже інвестиційно привабливим ніж другий проект «Садівник».
2.2. Шляхи покращення управління інвестиційною та інноваційною діяльністю підприємства.
Стратегія інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства вкрай необхідна для залучення інвестицій, впровадження інновацій, відновлення конкурентоспроможного виробництва, зростання зайнятості населення країни, що приведе до захищеності населення і забезпечення фінансовими
ресурсами соціальної сфери країни. Для цього інноваційно-інвестиційна стратегія підприємства повинна мати комплексність, цільову спрямованість, безперервність і містить чіткий напрям розвитку підприємства на довгострокову перспективу.
Підвищення ефективності управління інвестиційною та інноваційною діяльністю на підприємства відбувається за рахунок:
зниження та управління ризиком і невизначеності;
забезпечення інформаційними технологіями.
1 . Підвищення ефективності інвестиційно - інноваційної діяльності підприємства за рахунок зниження та управління ризиком і невизначеності.
Необхідно відзначити, що на інвестиційно-інноваційну активність суттєво впливають розміри підприємства. Якщо підприємство намагається бути інноваційне активним, йому необхідно вивільняти для цього значну частку трудових і фінансових ресурсів; крім того, розробка інноваційних технічних продуктів вимагає років досліджень. Зазвичай, малі і середні підприємства не мають змоги повністю виконувати ці вимоги в силу обмеженості вищевказаних ресурсів та високого рівня ризикованості інноваційно-інвестиційної діяльності.
Саме впровадження в діяльність малих та середніх підприємств системи управління ризиками здатне забезпечити нівелювання наступних ризикоутворюючих факторів:
відсутність або нестача кваліфікованого персоналу;
труднощі при знаходженні партнерів з інноваційної діяльності;
відсутність або нестача інформації про технології;
відсутність або нестача інформації про ринки;
невизначений попит на інноваційні товари чи послуги.
Для підвищення ефективності інвестиційної діяльності , пов'язаної з випуском продукції або наданням послуг , необхідно провести наступні організаційно - технічні заходи :
Скорочення термінів випуску продукції і надання послуги;
Скорочення обсягу незавершеного виробництва;
Правильна експлуатація об'єктів, що вводяться , тобто повне використання проектних потужностей , недопущення простоїв техніки , устаткування;
Використання власних джерел фінансування , безвідсоткових позик або безоплатних державних субсидій;
Зниження ризику і невизначеності інвестиційних проектів .
Таким чином, впровадження системи управління ризиками тягне за собою зниження рівня ризику, що є одним з пріоритетних напрямків стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності.
Підприємство має включати специфічні елементи , що дозволяють знизити ризик або зменшити пов'язані з ним несприятливі наслідки. Тому необхідно в залежності від виду ризику і ступеня його впливу на кінцевий результат розробити ряд заходів , що сприяють скороченню наслідків його настання (табл. 2.10.).
Таблиця 2.10.