1. Економічна інформація як об’єкт автоматизованої обробки.

Інформація – це відомості, знання спостерігача про систему й середовище її функціонування.

Інформація отримується внаслідок активного чи пасивного експерименту, а у випадку абстрактних систем – внаслідок логічних висновків. Знання до одержання інформації називається апріорним, а після одержання апостеріорним. Кожен дослідник розглядає інформацію у трьох аспектах: прагматичному (з точки зору основної мети), семантичному(вивчають зміст) та синтаксичному(способи і техніка передачі інформації).

Теорія інформації – це наука яка присвячена проблемам збирання, збереження, переробки, передачі та визначення кількісної міри інформації.

Інформаційна система – це така система, між елементами якої функціонують інформаційні зв’язки, тобто процеси отримання, збереження, переробки та передачі інформації.

Економічна інформація (ЕІ)– це відомості, знання спостерігача про економічну систему і середовище її функціонування.

Класифікація ЕІ:

1. У найбільш загальному плані ЕІ є:

• Первиною;

• Вториною.

2. За змістом джерел інформації:

• За фазами відтворення;

• За факторами відтворення;

• За видами економічної діяльності.

3. За призначеннями у процесі управління:

• Управляюча;

• Повідомляючи.

4. У залежності від функцій:

• Обліково-звітна;

• Планова;

• Нормативна;

• Аналітико-прогнозуюча.

5. За характером використання:

• Безпосереднього управління;

• Розвитку системи.

6. У залежності від інтервалів часу між надходженнями повідомлень:

• Періодична

• Неперіодична.

Найважливішим характером інформації є її структура і форма.

Структура інформації – це те, що визначає взаємозв’язки між її складовими елементами.

Форми інформації: символьна-текстова, графічна, відео- та звукова.

Основні вимоги що ставляться до інформації: коректність, цінність, достовірність, точність, актуальність, повнота.

2) Поняття алгоритму та алгоритмізації.

Алгоритм – точно визначена послідовність дій, що ведуть від варіацій початкових даних до шуканого результату. При написанні комп’ютерних програм алгоритм описує логічну послідовність операцій.

Алгоритм має такі властивості:

1. Скінченність – він повинен завершуватися за скінчену кількість кроків.

2. Масовість – застосування конкретного алгоритму для розв’язання цілого класу однотипних задач із різними наборами вхідних даних.

3. Дискретність – можливість розчленування процесу виконання алгоритму на окремі кроки.

4. Елементарність – крок алгоритму має бути простим, елементарним, можливість виконання якого людиною або машиною не викликає сумнівів.

5. Де терміновість – однозначність процесу виконання алгоритму. Результат роботи алгоритму однозначний при однакових наборах вхідних даних.

6. Результативність – алгоритм має завжди приводити до певного результату

7. Формальність – виконавець алгоритму повинен отримати результат, не вникаючи у його суть.

8. Ефективність – алгоритм повинен бути по можливості простим і виконуватися з мінімальними витратами машинного часу та апаратного забезпечення.

Якщо для певних початкових даних процес виконання алгоритму завершується з отриманням результату, кажуть, що до таких даних алгоритм застосований. Якщо цей процес продовжується необмежено, то кажуть – незастосований.

Алгоритмізація – це сукупність взаємопов’язаних дій, що виконуються в процесі розробки та обґрунтування алгоритму.

Алгоритмізація включає:

• Розчленування обчислювального процесу на автономні кроки;

• Формальний запис змісту кожного кроку обчислювального процесу;

• Визначення порядку виконання виділених кроків;