102. Методика розробки плану підготовки та освоєння нової продукції: суть та загальна характеристика.

Як зазначалось вище, для розроблення якісного плану підготовки освоєння нової продукції весь процес доцільно розбити на такі складові:

• Конструкторські роботи.

• Розроблення технологічних процесів

• Роботи з оснащення технологічних процесів.

Планування конструкторських робіт .Зміст та кількість планових позицій конструкторських робіт ( етапів, елементів) залежать від ступення складності виробів, які готуються до виробництва. Переважно конструкторська підготовка охоплює: технічне завдання, ескізний проект, технічний проект, робочий проект.

За рівнем новизни конструкції можуть бути :

• відтворення існуючих без особливих конструктивних чи розмірних змін;

• оновленими з внесенням технічних удосконалень

• зовсім новими.

Рівнем складності виробу характеризується :кількістю вузлів у виробі та кількістю деталей у вузлі;складністю конфігурації деталей; складністю кінематичних схем; навантаженням, що відчувається при експлуатації.

Планування розроблення технологічних процесів. У процесі розроблення та нормування технологічних процесів ( технологічної підготовки виробництва) визначаються: характер операцій, що складають проектований процес; їх послідовність ; кваліфікації виконавців;місце виконання; потрібно заготовки та оснаски, нормативи трудомісткості.

Планування робіт з оснащення технологічних процесів охоплює : визначення кількості оснастки за видами; розрахунок трудомісткості проектування та виготовлення предметів оснаски; складання кошторису витрат, пов’язаних з оснащенням технологічних процесів інструментами пристоями моделями ;складкння плану – графіка проектування та виготовлення оснастки.

До них відносяться ;

• складання зведеного плану підготовки нових виробів. Враховуючи велику різноманітність робіт з підготовки нової продукції при їх плануванні широко використовується сітковий метод основним методом якого є сітковий графік.

• складання кошторису витрат на роботи з підготовки виробництва. Дана складова плану підготовки та освоєння нової продукції

• є надзвичайно відповідальною та важливою оскільки визначає фінансове забезпечення виконання цих робіт.

103. Економічний зміст етапу “Планування конструкторських робіт” (1-ий етап процесу розроблення плану підготовки освоєння нової продукції на підприємстві) та його загальна характеристика.

Планування конструкторських робіт. Передбачає визначення обсягу і трудомісткості кожного виду робіт, завантаження основних підрозділів, розрахунок календарної тривалості кожного етапу та складання зведеного плану-графіка конструкторської підготовки, починаючи від технічного завдання та закінчуючи здачею всієї документації у виробництво.

Примітки: 1. Зміст і кількість планованих позицій конструкторських робіт (етапів, елементів) залежать від ступеня складності нових виробів;

2. Конструкторська підготовка охоплює, як правило: – технічне завдання; – ескізний проект; – технічний проект; – робочий проект;

3. В процесі конструкторської підготовки вирішуються і економічні питання: дається оцінка економічності конструкції, зіставляються додаткові витрати на підвищення експлуатаційних параметрів виробу з ефектом від цього підвищення;

4. Трудомісткість робіт з конструювання нових виробів визначається переважно за нормами, що залежать:

— від ступеня новизни конструкції: – відтворення існуючих без особливих конструктивних чи розмірних змін; – оновленими з внесенням технічних удосконалень; – зовсім новими;

— від рівня складності конструкції, який характеризується: – кількістю вузлів у виробі та кількістю деталей у вузлі; – складністю конфігурації деталей; – складністю кінематичних схем; – навантаженням (статичним, динамічним, термічним), що відчувається при експлуатації. Кожний з цих параметрів можна охарактеризувати конкретною ознакою, оцінити та виразити числом.

Тривалість конструкторської підготовки залежить від обсягу, трудомісткості та кількості виконавців і може бути визначена за формулою:

,

де Т_кц — тривалість окремого виду роботи або всього циклу конструювання (конструкторської підготовки), год.;

n_р — кількість одиниць роботи, які потрібно виконати в плановому періоді, шт.;

t_рi — трудомісткість одиниці роботи, нормо-годин;

n_вк — кількість виконавців, що працюють одночасно, осіб;

t_д — тривалість робочого дня, год.;

k_вн — коефіцієнт виконання норм.

Собівартість майбутньої конструкції укрупнено розраховується (на основі відносної постійності структури собівартості аналогічних виробів та П(С)БО 16 “Витрати”):

,

де С_нв — собівартість нового виробу (виробу, що проектується), грн.;

С_м — вартість матеріальних витрат, грн.;

k_оц — співвідношення матеріальних витрат та витрат на оплату праці працівників, зайнятих виготовленням нового виробу;

k_зв — співвідношення загальновиробничих витрат та витрат на оплату праці.

Примітка: Визначення собівартості абсолютно нових виробів, які не мають аналогів, може проводитися висококваліфікованими спеціалістами експертним шляхом.

104. Економічний зміст етапу “Планування розроблення і нормування технологічних процесів” (2-ий етап процесу розроблення плану підготовки освоєння нової продукції на підприємстві) та його загальна характеристика.

Планування розроблення і нормування технологічних процесів. Передбачає визначення: – характеру операцій, що складають процес проектування; – послідовність цих операцій; – кваліфікацію виконавців; – місце виконання; – потрібні заготовки та оснастка; – нормативи трудомісткості.

Цей етап передбачає виконання таких робіт: – визначення кількості та трудомісткості складання технологічних карт; – розрахунок потрібної кількості виконавців за заданою тривалістю етапу; – складання зведеного плану-графіка з доведенням часткових планів до виконавців.

Передумовами поліпшення якості та скорочення термінів цього етапу підготовки виробництва є типізація технологічних процесів.

Типізація — це відбір найраціональніших із існуючих виробів або інших елементів виробництва та усунення непотрібних типів.

Типізація — це один із найефективніших засобів досягнення високопродуктивної праці, скорочення витрат на розроблення та оснащення процесів.

Примітки: 1. Типізація проводиться стосовно не тільки продукції, але й технологічних процесів та їх оснастки, і сприяє організації предметно-замкнутих дільниць та переходу до прямоточного та безперервного поточного виробництва;

2. В основі типізації лежить класифікація виготовлюваних деталей, розподіл їх на класи, групи та типи. Її основна мета — встановлення типів деталей;

3. Мета типізації технологічних процесів — систематизація процесів на однотипні елементи.

Трудомісткість розроблення та нормування технологічних процесів визначається за нормами, що встановлюються з різним рівнем укрупнення залежно від того, в яких умовах ці розробки будуть використовуватися.

Примітка: На практиці використовують норми на складання маршрутної технології однієї оригінальної деталі залежно від її складності та кількості операцій, які вона проходить, на складання маршрутної технології однієї деталі певної групи складності. При виборі найбільш економічного варіанта роботи зазвичай використовують показник технологічної собівартості виробу, яка буде досягнута при здійсненні даного варіанта процесу.

Технологічна собівартість річного випуску нових виробів визначається (в загальному випадку):

,

де с_м — вартість прямих матеріальних витрат на одиницю продукції, грн.;

с_оп — прямі витрати на оплату праці на одиницю продукції, грн.;

с_сз — відрахування на соціальні заходи в розрахунку на одиницю продукції, грн.;

С_пз — витрати на підготовчо-заключні роботи впродовж року, грн.;

С_то — витрати, пов’язані з експлуатацією технологічної оснастки на рік, грн.

Примітка: Всі елементи технологічної собівартості, що входять у дану формулу, розраховуються за діючими на підприємстві нормами і особливих труднощів не складають.

105. Економічний зміст етапу “Планування робіт з оснащення технологічних процесів” (3-ій етап процесу розроблення плану підготовки освоєння нової продукції на підприємстві) та його загальна характеристика.

Планування робіт з оснащення технологічних процесів. Передбачає: – визначення кількості оснастки за видами; – розрахунок трудомісткості проектування та виготовлення предметів оснастки; – складання кошторису витрат, пов’язаних з оснащенням технологічних процесів інструментами, пристроями, моделями тощо; – складання плану-графіка проектування та виготовлення оснастки.

Примітки: 1. Кількість різних видів оснастки визначається за кількістю оригінальних деталей;

2. Собівартість оснастки залежить від її складності, габаритів, кількості елементів, що встановлюються, та інших чинників;

3. При попередньому калькулюванні спеціального інструменту, пристроїв тощо використовують метод аналогії, укрупнені нормативи, різні номограми, цінники, в яких орієнтовна собівартість вказується за звітними даними залежно від ступеня складності та габаритів проектної оснастки.

Витрати на придбання технологічної оснастки та спеціального інструменту визначаються:

,

де Ц_і — вартість одиниці і-ої оснастки, грн.;

п_оі — кількість даної оснастки;

п_но — кількість назв оснастки.

Примітки: 1. Проектування та виготовлення оснастки планується переважно послідовно-паралельно;

2. Складання зведеного плану підготовки нових виробів ґрунтується на сітковому методі, основним елементом якого є сітковий графік (сіткова модель);

3. Сітковий графік — це інформаційно-динамічна модель, в якій зображуються взаємозв’язки та результати всіх робіт, що необхідні для досягнення кінцевої мети розробки.