92. Економічна суть категорії “бюджет” та процесу “бюджетування”. Загальна характеристика основних етапів бюджетного циклу та основних цілей системи бюджетування.

Бюджетування — процес планування діяльності підприємства “на перспективу” та оформлення його результатів через систему взаємопов’язаних бюджетів, яка охоплює фактичні і планові показники діяльності суб’єкта господарювання, а також аналіз та оцінку їх результатів.

Бюджет — це кількісне відображення плану, а також інструмент координування і контролю за його виконанням.

Примітка: Економічний зміст бюджету: — це оперативний фінансовий план, що розробляється в рамках певного періоду і спрямований на вирішення двох основних завдань: визначення обсягів та складу витрат і забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами з різних джерел.

Особливості бюджетування:

— орієнтація, в першу чергу, на ринкові потреби;

— чітке встановлення та постійне порівнювання усіх видів фінансових витрат, джерел їх покриття та очікуваних;

— виконує три основні функції: прогнозування, координації та контролю. При цьому він виступає: 1)  внутрішнім механізмом регулювання діяльності підприємства;

2)  механізмом інформаційного забезпечення управління;

3)  системою методів контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень;

— його результати використовуються для подальшого планування та контролю як поточних (тактичних) завдань, так і коригування стратегічних цілей підприємства.

Основні етапи бюджетного циклу (процесу складання бюджету):

— планування діяльності підприємства вцілому, а також його структурних одиниць (таке планування відбувається за участі керівників усіх центрів відповідальності);

— визначення показників, які використовуватимуться для оцінки діяльності системи та її підсистем;

— обговорення можливих змін у планах, пов’язаних з “новою ситуацією” (як внутрішньою, так і зовнішньою);

— коригування планів з урахуванням запропонованих поправок.

Основні цілі системи бюджетування:

— складання реалістичних прогнозів та ефективне планування діяльності підприємства;

— визначення потреби структурних одиниць у фінансових ресурсах (встановлення оптимальних пропорцій розподілу ресурсів на внутрішньогосподарські потреби);

— контроль цільового використання коштів всіма структурами. При цьому створюються такі центри відповідальності:

— центр доходів — структурний підрозділ підприємства, керівник якого несе відповідальність тільки за формування доходів у встановлених обсягах: реалізація продукції, контроль за розрахунками з покупцями та замовниками;

— центр витрат — структурний підрозділ підприємства, керівник якого несе відповідальність тільки за витрачання коштів у відповідності з оперативним (поточним) або капітальним бюджетом в процесі господарської діяльності;

— центр прибутку — структурна одиниця, яка здійснює безпосередній вплив на обсяги реалізації продукції, суму доходів, витрат, прибутків та інші результативні показники виробничої та фінансової діяльності;

— центр інвестицій — структурна одиниця, керівник якої відповідає за використання виділених йому інвестиційних ресурсів та отримання прибутку від інвестиційної діяльності.

Примітки: 1. Між зазначеними центрами існують горизонтальні та вертикальні зв’язки (центри не функціонують “ізольовано”), які утворюють наскрізну систему бюджетування на підприємстві,

2. Наскрізна система бюджетування на підприємстві включає в себе:

— систему загального бюджету діяльності підприємства вцілому;

— бюджетну систему діяльності структурних одиниць та підрозділів. Вона залежить від виду діяльності та розміру таких структур;

3. Виокремлення зазначених центрів дає змогу чітко визначити роль і місце кожної структурної одиниці в системі бюджетування та належно планувати і оцінювати ефективність їх діяльності.