79. Особливості планування діяльності інструментального господарства (річний план роботи інструментального цеху: основні розділи та їх загальна характеристика)

Інструментальне господарство — це сукупність внутрішньовиробничих підрозділів підприємства, що зайняті придбанням, проектуванням, виготовленням, оновленням технологічної оснастки та інструменту, їх обліком, зберіганням і видачею на робочі місця.

Головне завдання інструментального виробництва полягає в безперебійному забезпеченні оснасткою та інструментом основні та допоміжні цехи та робочі місця при мінімальних витратах на їх проектування, виготовлення, зберігання та підтримання в працездатному стані.

Робота інструментального господарства здійснює великий вплив на показники роботи підприємства, а саме: ритмічне виконання плану виробництва, ріст продуктивності праці, якість продукції, рівень собівартості та рентабельність, підвищення ефективності виробництва.

Річний план роботи інструментального цеху складається з поквартальною розбивкою і включає наступні розділи: 1) обсяг випуску продукції (зазначається обсяг продукції в грошовому і натуральному вираженні); 2) чисельність та ФОП (розраховується за аналогічними показниками основних цехів); 3) собівартість (включає калькуляцію окремих видів технологічного оснащення, робіт, послуг, а також кошторис витрат на виробництво).

План роботи інструментального цеху розробляє планово — економічний відділ підприємства на рік із поквартальною розбивкою та щомісячним уточненням. Безпосередню участь у плануванні роботи цеху бере відділ або бюро інструментального господарства.

Основними розділами плану є :

1. Обсяг випуску продукції.

2. Чисельність та заробітна плата.

3. Витрати цеху та собівартість виготовленої продукції.

Основою для розробки плану по обсягу випуску продукції є виробнича програма підприємства з випуску профільної продукції; графік підготовки виробництва нових видів продукції підприємства; розрахунки потреби у власному виробництві технологічної оснастки; дані про стан запасів інструменту в центральному інструментальному складі; замовлення основних і допоміжних цехів у виготовленні інструментів — дублікатів.

Виробнича програма інструментального цеху розробляється як в натуральному вираженні (за номенклатурою), так і у вартісному вираженні за обсягом товарної продукції.

До номенклатури випуску продукції, робіт і послуг у натуральному вираженні належать: штампи, прес — форми, пристрої, загальний вимірювальний та допоміжний інструмент, ремонт, відновлення та модернізація оснащення, інші роботи й послуги.

Номенклатурний перелік робіт і послуг складається відділом або бюро інструментального господарства і його потрібно планувати з врахуванням таких чинників:

-потреби підприємства в оснащенні;

-обсягів і номенклатури оснащення, яке буде закуплено на спеціалізованих інструментальних підприємствах;

-обсягів і номенклатури оснащення, яке потрібно виготовити для власного виробництва та яке потрібно виготовити для сторонніх організацій;

-обсягів і номенклатури оснащення, яке підлягає відновленню та ремонту.

Виробнича програма інструментального цеху по обсягу товарної продукції розраховується у вартісному і трудовому (за нормативною трудомісткістю) вираженнях.

План інструментального цеху за чисельністю та заробітної платою розробляється за аналогічними показниками основних цехів. Методика визначення чисельності робітників така сама, як і в основних цехах — за трудомісткістю та нормами обслуговування.

План витрат цеху та собівартості виготовленої продукції складається із кошторису витрат на виробництво та собівартості окремих видів технологічного оснащення, робіт і послуг. Калькуляційними одиницями можуть бути: для власного виробництва - штампи, прес — форми, пристрої; для сторонніх організацій — замовлення. Калькулювання одиниці продукції проводиться за калькуляційними статтями. Кошторис витрат на виробництво по цеху складається із економічних елементів, аналогічних основним цехам.