60. Поняття “кадрової політики підприємства”: визначення, мета, основні завдання, основні напрями (основні різновиди)

Кадрова політика підприємства – це сукупність принципів, методів, форм організаційного механізму з формування, відтворення, розвитку та використання персоналу, створення оптимальних умов праці, його мотивації та стимулювання; це система принципів, ідей, вимог, що визначають основні напрямки роботи з персоналом, її форми і методи.

Кадрова політика п-ства визначає генеральний напрямок і основи роботи з кадрами, загальні і специфічні вимоги до них і розробляється власниками підприємства, вищим керівництвом, кадровою службою.

Основною метою кадрової політики п-ства є своєчасне забезпечення оптимального балансу процесів комплектування, збереження персоналу, його розвитку відповідно до потреб підприємства, вимог діючого законодавства та стану ринку праці.

Основними завданнями кадрової політики є :

- своєчасне забезпечення організації персоналом необхідної якості й у достатній кількості;

- забезпечення умов реалізації передбачених трудовим законодавством прав і обов`язків громадян;

- раціональне використання трудового потенціалу;

- формування і підтримання ефективної роботи трудових колективів.

Основні чинники, якими визначається кадрова політика :

1. Зовнішні чинники: національне трудове законодавство; взаємовідношення з профспілкою; стан економічної кон'юнктури; стан і перспективи розвитку ринку праці.

2. Внутрішні чинники:

- структура, цілі і стратегія організації;

- територіальне розміщення;

- технології виробництва;

-організаційна культура;

- кількісний і якісний склад наявного персоналу і можливі його зміни в перспективі;

- фінансові можливості організацій, які визначають допустимий рівень витрат на управління персоналом;

- існуючий рівень оплати.

- оголошення у ЗМІ.

- контракти п-ств з навчальними закладами.

Основні напрями ( різновиди) кадрової політики:

1. політика підбору кадрів, полягає у визначенні принципів прийому на роботу, кількості працівників, необхідних для якісного виконання заданих функцій, методології закріплення і професійного розвитку персоналу

2. політика професійного навчання, передбачає формування відповідної бази навчання, можливостей для підвищення кваліфікації та реалізації прагнень до професійного зростання;

3. політика оплати праці та соціального захисту, полягає в наданні достатньо високої порівняно з іншими роботодавцями заробітної плати, яка б відповідала досвіду, здібностям і ставленню працівника до своїх обов'язків, його трудовому внеску;а також забезпечення широкого набору соціальних пільг і бла

4. політика формування кадрових процедур, передбачає встановлення певних процедур для попередження виникнення трудового конфлікту, становлення кращого стилю керівництва, відносин з профспілками тощо.

5. політика «людських стосунків» (політика формування « психологічного клімату»).

61. Механізм реалізації кадрової політики: визначення, основні чинники та їх коротка характеристика. Поняття “явочної” “облікової” та середньооблікової” чисельності персоналу

Кадрова політика – це система теоретичних поглядів, ідей, принципів, які визначають основні напрями, форми і методи роботи з персоналом. Вона розробляється власниками підприємства, його вищим керівництвом, спеціальними службами для визначення основного напряму і засад роботи з кадрами і формування основних вимог до них.

Головна мета кадрової політики – забезпечити сьогодні і у майбутньому кожну посаду і робоче місце персоналом належної кваліфікації.

Головна мета досягається шляхом:

-професійного проведення відбору, підготовки та оцінки персоналу;

-використання дієвої системи мотивації праці, в т.ч. і забезпечення належного рівня соціального захисту.

Основні завдання кадрової політики:

1).своєчасне забезпечення підприємства персоналом необхідної якості та в достатній кількості;

2).раціональне використання кадрового потенціалу;

3).формування і підтримка ефективної роботи трудових колективів;

4).забезпечення прав і обов’язків працівників.

Механізм реалізації кадрової політики – це система планів, норм, нормативів, а також організаційних, адміністративних, соціальних, економічних та інших заходів щодо забезпечення персоналом потреб підприємства.

Примітки:

1). Кожне підприємство розробляє власні принципи кадрової політики, які ґрунтуються на загальноприйнятих правилах;

2). Кадрова політика ґрунтується на кадровій концепції організації, яка разом з фінансовими, виробничими, науково-технічними та іншими є елементом загальної концепції діяльності і розвитку підприємства;

3). У великих підприємствах КП офіційно декларується і детально фіксується в загально-корпоративних документах; на малих підприємствах вона здебільшого існує у формі неофіційних вказівок і норм;

4). Основний склад КП, чинники які впливають на її формування, основні джерела потоку кадрів в табл.6.1.1.

Основні види чисельності персоналу, які використовуються в процесі планування:

1).явочна чисельність – це чисельність усіх працівників, які знаходяться на робочих місцях;

2).облікова чисельність – показник чисельності працівників облікового складу на певну дату звітного періоду (одночасно включаючи і вилучаючи тих працівників, які були відповідно прийняті, або звільнені у цей день);

3). Середньооблікова чисельність персоналу – середня чисельність працівників за звітний період.

Примітки:

1). Обліковий склад працівників включає всіх працівників, які прийняті на постійну, сезонну і тимчасову роботу, більше як на 1 день;

2).з облікової чисельності вилучається певна категорія працівників, а саме працівники, які перебувають у штаті підприємства, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю, пологами, або по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років;

3). Основні розділи плану кадрового забезпечення в табл.6.1.2.