3. Основні завдання, які вирішуються в процесі планування. Їх характеристика

Основними завданнями, що вирішуються в процесі планування:

- виявлення напрямів розвитку споживчого попиту на продукцію (роботи, послуги), що випускаються підприємством;

-•збільшення обсягу продаж продукції підприємства;

- збільшення стійкого збалансованого зростання обсягів виробництва в цілому по підприємству та його структурних підрозділах;

-- збільшення прибутку і рентабельності виробництва і продукції та забезпечення високої фінансової стійкості;

-- зниження витрат на основі кращого використання всіх виробничих ресурсів підприємства;

- підвищення конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг) за рахунок поліпшення їх якості, освоєння нових виробів та зниження цін;

орієнтація всіх структурних підрозділів підприємства на досягнення високих кінцевих результатів.

4. Ключові параметри планування діяльності підприємства. Їх характеристика

1. Пріоритет – це параметр стану об’єкта управління в досягненні якого власне і полягає мета і зміст процесу управління.

• Інструментом формування оцінок пріоритетності виступає «дерево цілей», яке відтворює підпорядкованість і взаємозв’язку усіх завдань діяльності підприємства.

2. Вибір (проблема вибору) передб. Як вибір пріоритету так і шляхів досягнення заданого рівня планових параметрів, тобто пошук оптимального шлягу для досягнення заданих цілей.

• Прийняття управлінського рішення завжди відбувається в умовах невизначеності, а отже характеризується певним ризиком.

3. Ризик бізнесу – це результат «помилкового вибору пріоритету» шляхів досягнення цілі а також недостовірності різних оцінок.

5. Поняття “планованих функціональних процесів”. Їх характеристика

Успішність, ефективність системи планування значною мірою визначається рівнем її організації, яка включає такі структурні елементи:

плановий персонал, що сформований в організаційні структури;

процес обґрунтування, прийняття і реалізації планових рішень (процес планування);

засоби, що забезпечують процес планування (інформаційне, технічне, програмно-математичне та організаційне забезпечення).

Основними видами діяльності плановиків на підприємстві є:

— розробка стратегії підприємства і збалансування довго- і короткострокових його цілей. Остаточне рішення, пов’язане із затвердженням стратегії, приймає вище керівництво;

— здійснення, поряд з іншими спеціалістами, аналізу та оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Плановики часто володіють найціннішою інформацією про підприємство;

— участь, поряд з менеджерами, у розробці прогнозів щодо майбутнього фірми;

— надання порад і консультацій іншим спеціалістам з питань техніки планування; сприяння розповсюдженню професійних методів планування;

— допомога вищому менеджменту в організації і проведенні навчання, необхідного для того, щоб усі учасники планування були готові до освоєння ефективних нововведень. Плановики повинні прагнути створити атмосферу творчого ставлення працівників до планування свого майбутнього, навчити людей взаємодіяти при цьому.

Корисним для підприємства є залучення консультантів з планування, до обов’язків яких належать:

— допомога в підготовці рішень з планування;

— навчання і консультування вищого керівництва з питань планування:

— поради щодо організації нарад з планування, допомога у підведенні підсумків нарад;

— рекомендації щодо розробки планової документації.

Щоб давати об’єктивну оцінку плануванню, консультант має бути нейтральним стосовно цілей організації і результатів її діяльності. Ним може бути як зовнішній, так і внутрішній учасник організації (менеджер, працівник). Консультант повинен володіти глибокими і чіткими знаннями теорії і практики внутрішньофірмового планування, викликати повагу і довіру.

Склад і чисельність служб планування на підприємстві залежать від типу організаційної структури (централізована чи децентралізована), від уявлень про стиль управління. Одним із важ­ливих факторів, що визначають побудову служби планування, є розмір підприємства:

— невеликі фірми, не маючи можливості утримувати плановика, що працює на повну ставку, нерідко припускаються помилки, відмовляючись зовсім від його послуг. Доцільніше залучати працівника на неповну ставку, але на певний період часу, пов’я­заний зі складанням плану, або ж зовнішнього консультанта з питань планування;

— у середніх за розмірами фірмах функції спеціаліста з питань планування виконує один постійний працівник на повній ставці;

— на великих підприємствах, як правило, створюються планово-економічні відділи з двох-трьох чоловік, але при цьому спостерігаються різні підходи.

Основними функціями планово-економічного відділу підприємства є:

1. У галузі планування: організація і загальне керівництво розробкою проектів перспективних і поточних планів підприємства; 2. У галузі організації планово-економічної роботи: підготовка необхідних матеріалів для розгляду проектів планів, підсумків роботи підприємства та його підрозділів у різних органах управління підприємством; організація госпрозрахунку на підприємстві; 3. У галузі аналізу та оперативно-статистичного обліку: контроль за виконанням підрозділами підприємства річних та оперативних планів; 4. У галузі методологічної роботи: методичне керівництво, розробка форм і документації, порядку і строків планово-економічної роботи;

Важливим структурним елементом ефективної організації планування є його інформаційне забезпечення: збір, аналіз та опрацювання інформації, формування бази даних. Є три основні джерела прогнозованої інформації: нагромаджений досвід, що ґрунтується на знанні закономірностей перебігу і розвитку досліджуваних явищ, процесів та подій; екстраполяція існуючих тенденцій, закономірність яких у минулому і зараз досить відома; побудова моделей прогнозних об’єктів відповідно до очікуваних або ж передбачуваних умов.