2 0. Основні складові організації процесу планування

Основні складові процесу (організації процесу) планування:

1. Організація процесів генерального цільового планування. Ця робота проводиться вищим керівництвом підприємства за участю керівників підрозділів, і полягає у визначенні попередніх цілей. Вона ґрунтується на основі загальнофірмових економіко-математичних моделей;

2. Організація процесу стратегічного планування. Розпочинається паралельно з останнім етапом попереднього генерального цільового планування. Охоплює планування напрямів бізнесу, програм “основної продукції”, потенціалу підприємства, а також організаційно-правової форми та структури суб’єкта господарювання і системи управління. Може мати довго- та середньотерміновий характер. Проводиться (здійснюється) як впродовж визначеного “цільового” періоду, так і постійно протягом всього року;

3. Організація процесу оперативного планування. Процес оперативного планування розпочинають в третьому кварталі поточного року та закінчують на початку четвертого кварталу. Остаточне затвердження проводять в другій половині четвертого кварталу (тобто на завершальному етапі планування). Частково процес оперативного планування здійснюється паралельно із стратегічним. Переважно оперативне планування проводиться в децентралізованому порядку (за винятком планування програми “основної продукції” та деяких проектів), хоч можуть ініціюватись і центральним органом планування. Головним на цьому етапі є координація планів збуту, складського господарства, виробництва та постачання, крім цього оперативні плани повинні бути узгоджені із загальним планом підприємства за показниками: персонал, матеріальні ресурси, фінанси, прибутки тощо. Суб’єктами оперативного планування є переважно планові підрозділи нижчих рівнів.

Примітка: З метою спрощення процесів планування на практиці в окремих випадках можуть об’єднуватись планування генеральних цілей із стратегічним плануванням, з одного боку, та оперативне планування із середньо- та короткотерміновим плануванням загальних результатів, з іншого;

21. Економічний зміст категорії “маркетинг” (в контексті процесу планування збуту продукції): основне завдання, аспекти. Характерні відмінності між концепцією збуту та концепцією маркетингу

Маркетинг — діяльність фірми у сфері ринку товарів та послуг, що здійснюється з метою просування товарів на ринок, формування попиту і стимулювання збуту товарів, розвитку та прискорення обміну для кращого задоволення потреб і отримання прибутку.

Примітки: 1.  Маркетинг є одним з видів управлінської діяльності, що спрямована на розширення виробництва (реалізації товарів) шляхом виявлення запитів і потреб споживачів та розробки системи заходів щодо їх задоволення;

2.  Основне завдання маркетингу — пристосування виробництва до вимог ринку.

Маркетинг розглядають у двох аспектах:

— як систему, зорієнтовану на стратегію і тактику активного пристосування до “мінливих” вимог ринку, основними ланками (компонентами) якої є: маркетингові цілі — канони (концепція, принципи, стратегія, тактика, програма) — процес маркетингу — маркетинг — мікс (товар, ціна, збут, просування) — маркетингові функції — завдання маркетингу — маркетингова структура;

— як діяльність на ринку з використанням таких згрупованих елементів (їх називають “робочі поняття маркетингу”): [потреби – запити] — [товари – послуги – ідеї] — [цінність – якість – вартість – задоволення – комунікації] — [обмін – угоди – маркетингові взаємовідносини] — [цільовий ринок].

Основна відмінність між концепцією збуту і концепцією маркетингу:

концепція збуту: товари — збут і стимулювання продажу — прибуток за рахунок зростання об’ємів продажу;

концепція маркетингу: потреби — інтегральний маркетинг — прибуток за рахунок максимального задоволення потреб споживачів.

Примітка: Обов’язкова вимога реалізації концепції маркетингу — формування виробничих програм і асортименту продукції на основі ретельного дослідження споживчого попиту.

За ступенем розвитку маркетингу розрізняють:

— розподільчий маркетинг — торгівельна діяльність в широкому розумінні (збутова діяльність, реалізація, транспортування, реклама тощо);

— функціональний маркетинг — система організаційно-технічних і комерційних функцій підприємства, пов’язаних з виробництвом і реалізацією товарів, вивченням ринку, стимулювання продажу, політикою цін тощо;

— управлінський маркетинг — ринкова концепція управління створенням, виробництвом і реалізацією товару, де в основі прийняття управлінських рішень лежить комплексна інформація про ринок.