- •Сучасні економічні теорії: кейнсіанство та неокейнсіанство, монетариз.
- •Сучасні економічні теорії: інституціоналізм, неолібералізм, атеатична школа
- •3. Суть і структура продуктивних сил та виробничих відносин
- •4. Фази та сфери суспільного виробництва
- •5. Суть та характеристика людських потреб і благ
- •6. Характеристика суспільного продукту та його основні форми
- •7. Економічна ефективність суспільного виробництва
- •8. Суть власності, її економічний та юридичний зміст
- •9. Типи, види та форми власності
- •10. Реформування відносин власності на сучасному етапі розвитку України
- •11. Форми суспільного виробництва
- •12. Товар та його властивості
- •13. Суть грошей та їх функції
- •14. Грошова система, закон грошового обігу, загальний закон кількості грошей в обігу.
- •15. Характеристика видів ринків за видами діяльності
- •16. Інфраструктура ринку
- •17. Концепції та моделі ринкової економіки (модель чистої конкуренції, чиста монополія, монополістична конкуренція, олігополія)
- •18. Попит та пропозиція
- •19. Взаємодія попиту та пропозиції
- •20. Види капіталу
- •21. Циклічність розвитку економіки
- •22. Безробіття та зайнятість
- •23. Інфляція. Причини інфляції в Україні
- •24. Форми міжнародних економічних відносин
- •25. Глобалізація світогосподарських зв’язків, основні глобальні проблеми
15. Характеристика видів ринків за видами діяльності
Ринок – це певна сукупність економічних відносин між різними типами фірм та індивідами з приводу купівлі-продажу товарів та послуг, де відбувається остаточне визначення їх вартості та реалізація.
Завдяки ринку посилюється конкуренція між товаровиробниками за ниження витрат виробництва і підвищення суспільної корисності товару; поліпшується пропорційність розвитку народного господарства; забезпечується безперебійність суспільного відтворення і формування цілісної економічної системи, а також здійснення контролю споживачів за процесом виробництва.
Структура ринку – це сукупність окремих ринків у межах національної економіки або світового ринку, ринків окремих регіонів та взаємодія між ними.
Виділяють такі класифікатори ринків:
- за видами діяльності: фінансовий; робочої сили; засобів виробництва; предметів споживання; послуг; інформації; інтелектуальних цінностей; дорогоцінних металів, валютний;
- за територіальною ознакою: внутрішній, який включає національний регіональний, локальний (місцевий), зовнішній;
- з позиції права: легальний та тіньовий.
Характеристика видів ринків за видами діяльності
Фінансовий ринок – це певна сукупність економічних відносин з приводу організації, купівлі і продажу вільних фінансових ресурсів та їх перетворення на грошовий капітал. Основними суб’єктами фінансового ринку є установи, організації, банки, фізичні особи. Об’єктами фінансового ринку є цінні папери, грошові одиниці, накопичені грошові кошти, особисті заощадження населення.
Ринок робочої сили – це сукупність економічних відносин між найманими працівниками, підприємствами, установами з приводу організації та використання, купівлі, продажу робочої сили. Ринок робочої сили регулює забезпечення соціального захисту кожної людини. Регулювання робочої сили здійснюється через біржі праці. На робочу силу формується попит та пропозиція, а відповідно – і їхня ціна або заробітна плата. Попит на робочу силу залежить від рівня розвитку підприємств, їхньої технічної оснащеності, форм і методів організації виробництва, якості робочої сили, її кваліфікації. Пропозиція робочої сили залежить від рівня народжуваності населення, освіти та кваліфікації, рівня заробітної плати.
Ринок засобів виробництва (капіталу) – це певна сукупність економічних відносин між різними суб’єктами підприємницької діяльності з приводу організації та використання, купівлі та продажу засобів та предметів праці. Попит на предмети і засоби праці насамперед залежить від величини капіталу, який має підприємство. Цей ринок займає одне з найперших місць у суспільному відтворенні. Основними суб’єктами ринку є підприємницькі структури, а мета – забезпечити процес виробництва необхідними засобами і предметами праці.
Ринок предметів споживання – це підсистема економічних відносин між економічними суб’єктами (продавцями і покупцями) з приводу організації використання та купівлі продажу товарів тривалого використання та поточного споживання. Метою функціонування даного ринку є забезпечення суспільства товарами широкого вжитку. Суб’єктами цього ринку є продавці і покупці товарів.
Ринок послуг – це певна система економічних відносин з приводу купівлі та продажу послуг. Метою функціонування цього ринку є забезпечення та ефективний розподіл всіх суб’єктів ринкової економіки послугами. До основних видів послуг відносять: послуги транспорту, зв’язку, страхування товарів, туризм, послуги репетитора, юриста, лікаря, культурні, мистецькі послуги та інші.
Ринок інтелектуальних цінностей (інтелектуальної власності) – це підсистема економічних відносин між різними господарюючими суб’єктами з приводу купівлі-продажу патентів, ліцензій, ноу-хау тощо.
Валютний ринок – система економічних відносин з приводу купівлі та продажу іноземних валют та інших платіжних документів. В Україні сформований три рівневий валютний ринок: 1) готівковий; 2) міжбанківський; 3) обіг між комерційними банками та НБУ.
Ринок інформації – це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу інформаційних послуг, збирання, оброблення систематизація інформації та її продаж кінцевому споживачем. Важливим елементом ринку інформації є інформація про конкурента. Предметом купівлі-продажу на ринку інформації є теле- та радіо продукція, книги, газети, реклама і т. д.
Ринок золота – це сукупність економічних відносин з приводу організації купівлі-продажу золотих запасів. Суб’єктами ринку є населення, фірми, підприємства та держава. А об’єктами – запропонований товар.
