15. Пожертва як різновид договору дарування.

Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, обдаровуваному для досягнення ним певної, наперед обумовленої мети .

Договір про пожертву, як і більшість договорів дарування, є реальним, тобто укладеним з моменту прийняття пожертви.

До цього договору застосовуються загальні положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Сторонами договору про пожертву є пожертвувач та обдаровуваний.

Основні особливості такого договору проявляються у наступному: 1) на відміну від інших договорів дарування, предметом договору про пожертву не можуть бути майнові права.

Предметом цього договору є тільки нерухомі та рухомі речі, зокрема гроші та цінні папери; 2) договір про пожертву є завжди каузальним, оскільки його істотною умовою є встановлена у договорі певна, наперед обумовлена мета, задля якої здійснюється пожертва.

Як і у договорі дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи, встановлення обов'язку обдаровуваного щодо досягнення певної мети у договорі про пожертву не суперечить безоплатній сутності договору дарування, оскільки такий обов'язок спрямований не на користь пожертвувача і зустрічного задоволення він не отримує.

Мета пожертви може бути як індивідуальною, спрямованою на задоволення особистих інтересів (наприклад, пожертва грошей на навчання, лікування конкретної особи), так і загальнокорисною, тобто певну дію потрібно вчинити в суспільних інтересах (пожертва грошей, речей для дитячого будинку, для постраждалих внаслідок землетрусу тощо).

Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду;

3) сутність договору про пожертву надає пожертвувану додаткове право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором;

4) додатковою підставою для висунення пожертвувачем або його правонаступниками вимоги про розірвання договору є використання пожертви не за призначенням.

16.Договір ренти.

За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачу ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

Юридичні ознаки:1) односторонній.2) реальний.(з моментом передання майна у власність)3) відплатний.

Особливості:

1) як правило має триваючий характер.

2) є ризиковим договором (алеаторним).

Сторони: одержувач ренти та платник ренти - як ЮО так і ФО.

Істотна умова: предмет яким виступає майно, майнові права та обов'язки, результати інтелектуальної власності, виконання робіт, надання послуг, а також сама рента (у грошовій формі, у формі виконання робіт чи надання послуг).

Форма: письмова, нотаріально посвідчена. Щодо нерухомого майна підлягає державній реєстрації.

Способи забезпечення виконання рентних зобов'язань:договір страхування та договір застави.

Види договору ренти:строкові та безстрокові (постійні); відплатні та безоплатні.

Особливості договору постійної ренти:

1) обов'язок сплачувати ренту не обмежується будь-яким строком, тобто цей обов'язок переходить до спадкоємців платника ренти.

2) ризик випадкового знищення або пошкодження майна переданого безоплатно несе платник ренти, а у разі передання його за плату – платник має право вимагати припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.

Підстави припинення договору безстрокової ренти:

1) відмова платника від договору.

2) розірвання договору на вимогу одержувача:

а) платник прострочив виплату ренти більш як на один рік.

б) платник не надав забезпечення виплати ренти.

в)платник визнаний не платоспроможним або в наслідок певних обставин не спроможний виплачувати ренту.

Наслідки припинення:

1) якщо майно передано безоплатно, то одержувач ренти має право вимагати від платника виплати суми ренти.

2) якщо майно передано за плату, то одержувач має право вимагати від платника виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.

Особливості строкової ренти:

1) зобов'язання припиняються після спливу встановленого договором строку.

2) достроково зобов'язання припиняються лише платником ренти на загальних підставах.

3) випадкове знищення або пошкодження майна переданого під виплату ренти не звільняє платника ренти від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти.

Права та обов'язки сторін за договором ренти. За договором ренти одержувачеві ренти надані лише права:

1) застави на земельну ділянку або інше нерухоме майно, передане під виплату ренти;

2) вимагати розірвання безстрокового договору ренти у визначених законом або договором ренти випадках;

3) у разі розірвання договору ренти вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти, якщо майно було передано у його власність безоплатно;

4) у разі розірвання договору ренти вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна, якщо майно було передано у його власність за плату.

Обов'язки платника ренти:

1) періодично виплачувати одержувачеві ренту за передане у його власність майно ;

2) у деяких випадках застрахувати ризик невиконання ним своїх обов'язків за договором ренти;

3) сплатити проценти одержувачеві ренти за прострочення виплати ренти;

4) виходячи зі змісту ст. 735 ЦК України, у разі відчуження рухомого майна іншій особі платник ренти залишається зобов'язаним виплачувати ренту.

Платник ренти має право:

1) відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, але тільки за згодою одержувача ренти;

2) відмовитися від безстрокового договору ренти;

3) у разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого за плату під виплату безстрокової ренти, вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.

Припинення договору ренти. Договір ренти може бути припинений як на деяких загальних підставах припинення зобов'язань, передбачених гл. 50 ЦК України, так і на спеціальних, властивих тільки рентним правовідносинам.