- •1. Поняття, юридичні ознаки, сторони, форма та істотні умови договору купівлі-продажу (655)
- •2. Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •3.Права покупця в разі придбання речі неналежної якості за договором купівлі-продажу
- •4. Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу. Претензії та позови
- •5. Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу
- •6. Договір міни (бартеру). Правове регулювання бартерних операцій в Україні
- •7. Продаж товарів тривалого користування в розстрочку
- •8. Поняття, юридичні ознаки, сторони та істотні умови договору поставки (712)
- •9. Значення гарантійного строку, строку придатності та строку служби в договорах про передачу майна у власність
- •10. Способи та порядок укладення договору поставки.
- •11. Виконання договору поставки. Наслідки невиконання та неналежного виконання договору поставки.
- •12. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •13. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •14. Договір дарування (717).
- •15. Пожертва як різновид договору дарування.
- •16.Договір ренти.
- •17.Договір довічного утримання. (744)
- •18.Договір найму (оренди): поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма. (759)
- •19. Права та обов’язки сторін за договором найму (оренди).
- •20. Підстави та наслідки припинення договору найму (оренди),
- •21. Договір прокату (787)
- •22. Договори найму (оренди) земельних ділянок, транспортних засобів, будівель та інших капітальних споруд.
- •23. Поняття, форми та види лізингу.
- •24. Договір фінансового лізингу: загальна характеристика
- •1. Лізингодавець має право:
- •2. Лізингодавець зобов'язаний:
- •1. Лізингоодержувач має право:
- •2. Лізингоодержувач зобов'язаний:
- •25. Правове регулювання договору найму (оренди) житла за цку (810)
- •26. Загальна характеристика договору позички (827).
- •27. Договір підряду: поняття, юридичні ознаки, сторони, істоті умови та форма.
- •28. Зміст договору підряду
- •29. Договір побутового підряду.
- •30. Договір будівельного підряду
- •31.Договір підряду на проектні та пошукові роботи. Зміст договору. (887)
- •32.Договір на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт. Зміст договору. (892)
- •33. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •34. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Види ліцензій.
- •35. Ліцензійний договір: поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма.
- •36. Зміст ліцензійного договору.
- •37. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. (1112, 1113)
- •38. Договір комерційної концесії: поняття, юридичні ознаки, Сторони, істотні умови та форма. Договір комерційної субконцесії.
- •39. Зміст договору комерційної концесії. Відповідальність за договором комерційної концесії.
- •40.Договір про спільну діяльність: поняття, юридичні ознаки Сторони, істотні умови та форма. (1130)
- •41. Особливості договору простого товариства (1132)
- •42. Припинення договору простого товариства
- •43. Договір про надання послуг (901)
- •44. Поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма договору перевезення вантажу.
- •45. Права та обов’язки сторін за договором перевезення вантажу.
- •46.Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу. (924)
- •47. Договір транспортного експедирування.
- •48. Страхування: поняття, суб’єкти та об’єкти.
- •49. Форми та види страхування.
- •50. Основні страхові поняття.
- •51. Договір страхування: поняття, юридичні ознаки, істотні умови та форма.
- •52. Зміст договору страхування.
- •53. Підстави відмови страховика від здійснення страхової виплати.
- •54. Підстави припинення страхових зобов’язань та визнання їх недійсним.
- •55. Договір зберігання: поняття, юридичні ознаки, сторони та істотні умови. (936).
- •56. Права та обов’язки сторін за договором зберігання.
- •57. Спеціальні види зберігання.
- •58. Договір доручення: поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма. (1000)
- •59.Права та обов’язки сторін за договором доручення. Підстави припинення договору.
- •60. Договір комісії: поняття, юридичні ознаки, сторони, предмет та форма.
- •61. Права та обов’язки сторін за договором комісії. Підстави припинення договору.(1011)
- •62. Поняття, елементи та зміст договору комісії.
- •63.Поняття, елементи та зміст договору управління майном. (1029)
- •64. Поняття, елементи та зміст договору позики. (1046)
- •65. Поняття, елементи та зміст кредитного договору.
- •66. Поняття, елементи та зміст договору банківського вкладу.
- •67. Поняття, елементи та зміст договору банківського рахунку. (1066)
- •68. Основні форми безготівкових розрахунків.
- •69. Розрахунки за акредитивом. Поняття та види акредитиву.
- •70. Розрахунки із застосуванням чеків.
- •71. Розрахунки із застосуванням векселів. Поняття та види векселів.
- •72. Поняття та характерні риси недоговірних зобов’язань. Відмінність договірних зобов'язань від недоговірних.
- •73. Зобов'язання із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу. (1144)
- •74.Зобов'язання із публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу.
- •75.Зобов’язання із вчинення дій в майнових Інтересах іншої особи без її доручення.
- •76. Зобов'язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •77. Зобов’язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •78. Поняття та підстави виникнення зобов’язань із відшкодування шкоди.
- •79. Особливості суб’єктного складу зобов’язань із відшкодування шкоди.
- •80. Відшкодування шкоди, завданої у разі правомірного її завдання.
- •81. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою. (1172)
- •84. Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. (1176)
- •85. Поняття, ознаки та види джерел підвищеної небезпеки.
- •86. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •87. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи.
- •88. Відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.
- •89. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
- •90.Відшкодування моральної шкоди.
- •91.Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •92. Обставини звільнення від обов’язку відшкодувати завдану шкоду.
- •93. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
- •94. Поняття та види спадкування. Склад спадщини. Відкриття спадщини. Час та місце відкриття спадщини.
- •95. Спадкування за законом: поняття та особливості.
- •96.Спадкування за заповітом: поняття та види заповітів. Спадкування вкладів
- •97. Поняття та форма заповіту. Скасування та зміна заповіту.
- •98. Здійснення права на спадщину: способи та строк прийняття спадщини, наслідки пропущення строку, право на відмову від спадщини, відумерлість спадщини, охорона спадкового майна.
- •99. Виконання заповіту: призначення виконавця заповіту та його повноваження, строк чинності його повноважень.
88. Відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.
Смерть фізичної особи, спричинена протиправними діями іншої особи, породжує специфічні цивільні правовідносини з відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого. Специфіка даного делікту полягає в тому, що шкода, заподіяна життю, яка спричинила смерть, не може бути відшкодована в натурі. Більше того, кредитором у даному делікті є не сам потерпілий, а інші особи, яким заподіяно шкоду внаслідок смерті потерпілого.
Перелік осіб, які мають право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, визначений у ст. 1200 ЦК. Коло таких осіб можна поділити на дві групи:
а) непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання;
б) дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Поняття "непрацездатні громадяни" надається ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої непрацездатними вважаються особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Дитина потерпілого, народжена після його смерті, має право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, якщо вона народилася не пізніше десяти місяців після смерті потерпілого. У даному контексті потерпілими можуть вважатися виключно чоловіки.
Статтею 1200 ЦК визначені строки, протягом яких непрацездатні особи, які перебували на утриманні потерпілого, або на день його смерті мали право на одержання від нього утримання, можуть вимагати відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого. Ці строки залежать від статусу таких осіб.
Так дитина померлого має право на відшкодування шкоди до досягнення нею вісімнадцяти років. Якщо така дитина навчається у професійно-технічному або вищому навчальному закладі, тобто є учнем або студентом (слухачем, курсантом, стажистом тощо), а отже, не має ще власного заробітку, її право на відшкодування шкоди продовжується до закінчення нею навчання, але не більш як до досягнення двадцяти трьох років. Пленум Верховного Суду України передбачає, що таке право мають тільки учні або студенти денної форми навчання. До дітей, в розумінні даного положення коментованої статті, слід прирівнювати також усиновлених потерпілого.
Чоловік, дружина, батьки (усиновлювачі) померлого, які досягли пенсійного віку, встановленого законом, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення", мають право на довічне відшкодування шкоди, завданої смертю їх сина або доньки (усиновленої особи). Тобто в судовому рішенні про відшкодування шкоди не визначається загальна сума відшкодування, а встановлюється розмір періодичних платежів заподіювана шкоди на користь цих осіб.
Інваліди, які перебували на утриманні померлого, або мали право на утримання, мають право отримувати відшкодування шкоди протягом строку їх інвалідності.
Право на відшкодування шкоди" завданої смертю особи, також мають один з батьків (усиновлювачів) померлого або другий з подружжя чи інший член сім 7 незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого. Таке відшкодування має виплачуватися до досягнення дітьми, братами, сестрами, внуками померлого чотирнадцяти років. У даному випадку в коментованій статті йдеться саме про членів сім'ї померлого. Якщо догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого здійснювала особа, яка не належить до членів його сім'ї, така особа не набуває права на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.
Інші непрацездатні особи, які перебували на утриманні потерпілого, мають право на відшкодування шкоди, завданої його смертю, протягом п'яти років після його смерті.
Непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого і мають право на відшкодування шкоди у зв'язку з його смертю, відшкодування визначається у розмірі середньомісячного заробітку померлого (за одночасної смерті кількох потерпілих, які разом їх утримували, - в розмірі загальної суми заробітку померлих) за відрахуванням частки, що припадала на самого померлого і працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. Призначений судом розмір відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, є фіксованим та, за загальним правилом, не підлягає перерахунку. Випадки, коли допускається перерахунок, встановлені ст. 1200 ЦК та іншими положеннями законодавства. Так, у разі народження після смерті потерпілого дитини, зачатої за його життя, розмір відшкодування, що належить кожній особі, що має на це право, перераховується відповідно до фактичної кількості утриманців. Перерахунок суми відшкодування відповідно до фактичної кількості утриманців здійснюється також в разі призначення або припинення виплати відшкодування особам, які здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого. Крім того, відповідно до ст. 1208 ЦК збільшення розміру відшкодування може здійснюватися на підставі рішення суду в разі підвищення вартості життя або збільшення розміру мінімальної заробітної плати. Збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, не здійснюється автоматично. Для проведення збільшення необхідною є подача потерпілим заяви до суду та прийняття судом відповідного рішення.
Витрати на поховання не будуть покладатися на заподіювача шкоди в разі якщо відповідно до законодавства такі витрати відшкодовуються державою. Так, відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Як і у випадку відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи, відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, здійснюється періодичними щомісячними платежами. Компенсація витрат на поховання померлого здійснюється разовим платежем.
