- •1. Поняття, юридичні ознаки, сторони, форма та істотні умови договору купівлі-продажу (655)
- •2. Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •3.Права покупця в разі придбання речі неналежної якості за договором купівлі-продажу
- •4. Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу. Претензії та позови
- •5. Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу
- •6. Договір міни (бартеру). Правове регулювання бартерних операцій в Україні
- •7. Продаж товарів тривалого користування в розстрочку
- •8. Поняття, юридичні ознаки, сторони та істотні умови договору поставки (712)
- •9. Значення гарантійного строку, строку придатності та строку служби в договорах про передачу майна у власність
- •10. Способи та порядок укладення договору поставки.
- •11. Виконання договору поставки. Наслідки невиконання та неналежного виконання договору поставки.
- •12. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •13. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •14. Договір дарування (717).
- •15. Пожертва як різновид договору дарування.
- •16.Договір ренти.
- •17.Договір довічного утримання. (744)
- •18.Договір найму (оренди): поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма. (759)
- •19. Права та обов’язки сторін за договором найму (оренди).
- •20. Підстави та наслідки припинення договору найму (оренди),
- •21. Договір прокату (787)
- •22. Договори найму (оренди) земельних ділянок, транспортних засобів, будівель та інших капітальних споруд.
- •23. Поняття, форми та види лізингу.
- •24. Договір фінансового лізингу: загальна характеристика
- •1. Лізингодавець має право:
- •2. Лізингодавець зобов'язаний:
- •1. Лізингоодержувач має право:
- •2. Лізингоодержувач зобов'язаний:
- •25. Правове регулювання договору найму (оренди) житла за цку (810)
- •26. Загальна характеристика договору позички (827).
- •27. Договір підряду: поняття, юридичні ознаки, сторони, істоті умови та форма.
- •28. Зміст договору підряду
- •29. Договір побутового підряду.
- •30. Договір будівельного підряду
- •31.Договір підряду на проектні та пошукові роботи. Зміст договору. (887)
- •32.Договір на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт. Зміст договору. (892)
- •33. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •34. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Види ліцензій.
- •35. Ліцензійний договір: поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма.
- •36. Зміст ліцензійного договору.
- •37. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. (1112, 1113)
- •38. Договір комерційної концесії: поняття, юридичні ознаки, Сторони, істотні умови та форма. Договір комерційної субконцесії.
- •39. Зміст договору комерційної концесії. Відповідальність за договором комерційної концесії.
- •40.Договір про спільну діяльність: поняття, юридичні ознаки Сторони, істотні умови та форма. (1130)
- •41. Особливості договору простого товариства (1132)
- •42. Припинення договору простого товариства
- •43. Договір про надання послуг (901)
- •44. Поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма договору перевезення вантажу.
- •45. Права та обов’язки сторін за договором перевезення вантажу.
- •46.Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу. (924)
- •47. Договір транспортного експедирування.
- •48. Страхування: поняття, суб’єкти та об’єкти.
- •49. Форми та види страхування.
- •50. Основні страхові поняття.
- •51. Договір страхування: поняття, юридичні ознаки, істотні умови та форма.
- •52. Зміст договору страхування.
- •53. Підстави відмови страховика від здійснення страхової виплати.
- •54. Підстави припинення страхових зобов’язань та визнання їх недійсним.
- •55. Договір зберігання: поняття, юридичні ознаки, сторони та істотні умови. (936).
- •56. Права та обов’язки сторін за договором зберігання.
- •57. Спеціальні види зберігання.
- •58. Договір доручення: поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма. (1000)
- •59.Права та обов’язки сторін за договором доручення. Підстави припинення договору.
- •60. Договір комісії: поняття, юридичні ознаки, сторони, предмет та форма.
- •61. Права та обов’язки сторін за договором комісії. Підстави припинення договору.(1011)
- •62. Поняття, елементи та зміст договору комісії.
- •63.Поняття, елементи та зміст договору управління майном. (1029)
- •64. Поняття, елементи та зміст договору позики. (1046)
- •65. Поняття, елементи та зміст кредитного договору.
- •66. Поняття, елементи та зміст договору банківського вкладу.
- •67. Поняття, елементи та зміст договору банківського рахунку. (1066)
- •68. Основні форми безготівкових розрахунків.
- •69. Розрахунки за акредитивом. Поняття та види акредитиву.
- •70. Розрахунки із застосуванням чеків.
- •71. Розрахунки із застосуванням векселів. Поняття та види векселів.
- •72. Поняття та характерні риси недоговірних зобов’язань. Відмінність договірних зобов'язань від недоговірних.
- •73. Зобов'язання із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу. (1144)
- •74.Зобов'язання із публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу.
- •75.Зобов’язання із вчинення дій в майнових Інтересах іншої особи без її доручення.
- •76. Зобов'язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •77. Зобов’язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •78. Поняття та підстави виникнення зобов’язань із відшкодування шкоди.
- •79. Особливості суб’єктного складу зобов’язань із відшкодування шкоди.
- •80. Відшкодування шкоди, завданої у разі правомірного її завдання.
- •81. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою. (1172)
- •84. Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. (1176)
- •85. Поняття, ознаки та види джерел підвищеної небезпеки.
- •86. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •87. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи.
- •88. Відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.
- •89. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
- •90.Відшкодування моральної шкоди.
- •91.Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •92. Обставини звільнення від обов’язку відшкодувати завдану шкоду.
- •93. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
- •94. Поняття та види спадкування. Склад спадщини. Відкриття спадщини. Час та місце відкриття спадщини.
- •95. Спадкування за законом: поняття та особливості.
- •96.Спадкування за заповітом: поняття та види заповітів. Спадкування вкладів
- •97. Поняття та форма заповіту. Скасування та зміна заповіту.
- •98. Здійснення права на спадщину: способи та строк прийняття спадщини, наслідки пропущення строку, право на відмову від спадщини, відумерлість спадщини, охорона спадкового майна.
- •99. Виконання заповіту: призначення виконавця заповіту та його повноваження, строк чинності його повноважень.
98. Здійснення права на спадщину: способи та строк прийняття спадщини, наслідки пропущення строку, право на відмову від спадщини, відумерлість спадщини, охорона спадкового майна.
Прийняття спадщини можливе у 2 способи:
1) шляхом мовчазного прийняття (пасивна поведінка спадкоємця);
2) шляхом подачі заяви про прийняття спадщини (активна поведінка).
Можливість прийняття спадщини шляхом пасивної поведінки передбачена ст. 1268 ЦК, згідно з положеннями якої спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він мешкав разом з померлим та протягом строку для прийняття спадщини не відмовився від неї. Якщо спадкодавець протягом вказаного строку подав заяву про відмову від спадщини, вважається, що він відмовився від спадщини.
Спадкоємці, які фактично прийняли спадщину, також мають подати заяву про видачу їм документа, що підтверджує їх право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, але можуть це зробити незалежно від закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.
Прийняття спадщини шляхом подання нотаріусу заяви про її прийняття передбачене ст. 1269 ЦК.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця
Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою.
Правовими підставами визнання спадщини відумерлою можуть бути:
1) фізична відсутність спадкоємців за заповітом та за законом;
2) позбавлення спадкоємців за заповітом та за законом права на спадкування;
3) усунення спадкоємців за заповітом та за законом від права на спадкування;
4) відмова від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом та за законом;
5) неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом та за законом;
6) фізична відсутність спадкоємців за законом або "відпадіння" їх зі складу спадкових відносин (усунення, позбавлення, відмова, неприйняття спадщини), якщо спадкодавцем заповідана лише частина майна.
Особливість переходу у власність територіальної громади відумерлого майна виявляється, перш за все, в тому, що таке наступництво можливо лише за однією підставою - за законом.
Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідні органи місцевого самоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців вживають заходів щодо охорони спадкового майна.
Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.
Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині.
