84. Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. (1176)

Спеціальний делікт виникає в разі:

1) незаконного засудження фізичної особи. Засудженою визнається фізична особа у відношенні якої має місце обвинувальний вирок суду.

2) незаконного притягнення її до кримінальної відповідальності. Притягненим до кримінальної відповідальності визнається громадянин, у відношенні якого органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури винесена постанова про притягнення як обвинуваченого.

3) незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд. Взяття під варту та підписка про невиїзд як запобіжні заходи можуть бути обрані органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду.

4) незаконного затримання; затриманою вважається особа, яка затримана по підозрі у вчиненні злочину;

5) незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю у сфері правосуддя виникає за умови:

1) постановлення судом виправдувального вироку;

2) скасування незаконного вироку суду; Незаконний вирок суду може бути скасований при перегляді справи в апеляційному або касаційному порядку;

3) закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства. До них відноситься: відсутність події злочину, відсутність в діянні особи складу злочину, скінчення строків давності тощо;

4) закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відшкодуванню підлягають:

1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

3) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

4) моральна шкода.

Якщо громадянин у зв'язку з незаконним засудженням був позбавлений військових або інших звань, а також державних нагород, йому поновлюються звання і повертаються нагороди. Розмір відшкодованої шкоди в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу).

85. Поняття, ознаки та види джерел підвищеної небезпеки.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Можна виділити такі ознаки джерел підвищеної небезпеки:

1) непідконтрольність діяльності безперервному і всеосяжному контролю з боку людини.

2) високий ступінь вірогідності заподіяння непередбачної щкоди цією діяльністю.

3) наявність шкідливих властивостей.

Концепція "Речей":

Фізичні джерела підвищеної небезпеки поділялися на підгрупи:

а) механічні (автомобілі, рухомі склади залізниць, річкові та морські судна, виробнично-механічне обладнання промислових підприємств, будови тощо);

б) електричні (перебувають під високою напругою, більшою, ніж 380 В);

в) теплові (обладнання гарячих металургійних цехів, парові установки, що перебувають під тиском).

До фізико-хімічних були віднесені радіоактивні об’єкти, наприклад, атомні станції.

Хімічні джерела підвищеної небезпеки складалися із таких підгруп:

а) отруйних (пари йоду, аміак, сірководень тощо);

б) вибухонебезпечні (тротил, бензин, природний газ тощо); вогненебезпечні (бензин, бензол, газ, денатурат, ефір тощо).

До біологічних джерел підвищеної небезпеки віднесені такі їх підгрупи:

а) зоологічні (дикі тварини, які перебувають у володінні людини);

б) мікробіологічні (штамми шкідливих мікроорганізмів, деякі види бактерій тощо).

Концепція "діяльності":

а) діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням об’єктів фізичних (транспортних засобів, механізмів, обладнання тощо);

б) діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням об’єктів фізично-хімічних (радіоактивних, хімічних, вибухо- та вогненебезпечних і інших речовин);

в) діяльність, пов’язана з утриманням об’єктів зоологічної групи (диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо).