- •1. Поняття, юридичні ознаки, сторони, форма та істотні умови договору купівлі-продажу (655)
- •2. Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •3.Права покупця в разі придбання речі неналежної якості за договором купівлі-продажу
- •4. Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу. Претензії та позови
- •5. Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу
- •6. Договір міни (бартеру). Правове регулювання бартерних операцій в Україні
- •7. Продаж товарів тривалого користування в розстрочку
- •8. Поняття, юридичні ознаки, сторони та істотні умови договору поставки (712)
- •9. Значення гарантійного строку, строку придатності та строку служби в договорах про передачу майна у власність
- •10. Способи та порядок укладення договору поставки.
- •11. Виконання договору поставки. Наслідки невиконання та неналежного виконання договору поставки.
- •12. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •13. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •14. Договір дарування (717).
- •15. Пожертва як різновид договору дарування.
- •16.Договір ренти.
- •17.Договір довічного утримання. (744)
- •18.Договір найму (оренди): поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма. (759)
- •19. Права та обов’язки сторін за договором найму (оренди).
- •20. Підстави та наслідки припинення договору найму (оренди),
- •21. Договір прокату (787)
- •22. Договори найму (оренди) земельних ділянок, транспортних засобів, будівель та інших капітальних споруд.
- •23. Поняття, форми та види лізингу.
- •24. Договір фінансового лізингу: загальна характеристика
- •1. Лізингодавець має право:
- •2. Лізингодавець зобов'язаний:
- •1. Лізингоодержувач має право:
- •2. Лізингоодержувач зобов'язаний:
- •25. Правове регулювання договору найму (оренди) житла за цку (810)
- •26. Загальна характеристика договору позички (827).
- •27. Договір підряду: поняття, юридичні ознаки, сторони, істоті умови та форма.
- •28. Зміст договору підряду
- •29. Договір побутового підряду.
- •30. Договір будівельного підряду
- •31.Договір підряду на проектні та пошукові роботи. Зміст договору. (887)
- •32.Договір на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт. Зміст договору. (892)
- •33. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •34. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Види ліцензій.
- •35. Ліцензійний договір: поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма.
- •36. Зміст ліцензійного договору.
- •37. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. (1112, 1113)
- •38. Договір комерційної концесії: поняття, юридичні ознаки, Сторони, істотні умови та форма. Договір комерційної субконцесії.
- •39. Зміст договору комерційної концесії. Відповідальність за договором комерційної концесії.
- •40.Договір про спільну діяльність: поняття, юридичні ознаки Сторони, істотні умови та форма. (1130)
- •41. Особливості договору простого товариства (1132)
- •42. Припинення договору простого товариства
- •43. Договір про надання послуг (901)
- •44. Поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма договору перевезення вантажу.
- •45. Права та обов’язки сторін за договором перевезення вантажу.
- •46.Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу. (924)
- •47. Договір транспортного експедирування.
- •48. Страхування: поняття, суб’єкти та об’єкти.
- •49. Форми та види страхування.
- •50. Основні страхові поняття.
- •51. Договір страхування: поняття, юридичні ознаки, істотні умови та форма.
- •52. Зміст договору страхування.
- •53. Підстави відмови страховика від здійснення страхової виплати.
- •54. Підстави припинення страхових зобов’язань та визнання їх недійсним.
- •55. Договір зберігання: поняття, юридичні ознаки, сторони та істотні умови. (936).
- •56. Права та обов’язки сторін за договором зберігання.
- •57. Спеціальні види зберігання.
- •58. Договір доручення: поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма. (1000)
- •59.Права та обов’язки сторін за договором доручення. Підстави припинення договору.
- •60. Договір комісії: поняття, юридичні ознаки, сторони, предмет та форма.
- •61. Права та обов’язки сторін за договором комісії. Підстави припинення договору.(1011)
- •62. Поняття, елементи та зміст договору комісії.
- •63.Поняття, елементи та зміст договору управління майном. (1029)
- •64. Поняття, елементи та зміст договору позики. (1046)
- •65. Поняття, елементи та зміст кредитного договору.
- •66. Поняття, елементи та зміст договору банківського вкладу.
- •67. Поняття, елементи та зміст договору банківського рахунку. (1066)
- •68. Основні форми безготівкових розрахунків.
- •69. Розрахунки за акредитивом. Поняття та види акредитиву.
- •70. Розрахунки із застосуванням чеків.
- •71. Розрахунки із застосуванням векселів. Поняття та види векселів.
- •72. Поняття та характерні риси недоговірних зобов’язань. Відмінність договірних зобов'язань від недоговірних.
- •73. Зобов'язання із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу. (1144)
- •74.Зобов'язання із публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу.
- •75.Зобов’язання із вчинення дій в майнових Інтересах іншої особи без її доручення.
- •76. Зобов'язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •77. Зобов’язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •78. Поняття та підстави виникнення зобов’язань із відшкодування шкоди.
- •79. Особливості суб’єктного складу зобов’язань із відшкодування шкоди.
- •80. Відшкодування шкоди, завданої у разі правомірного її завдання.
- •81. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою. (1172)
- •84. Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. (1176)
- •85. Поняття, ознаки та види джерел підвищеної небезпеки.
- •86. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •87. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи.
- •88. Відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.
- •89. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
- •90.Відшкодування моральної шкоди.
- •91.Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •92. Обставини звільнення від обов’язку відшкодувати завдану шкоду.
- •93. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
- •94. Поняття та види спадкування. Склад спадщини. Відкриття спадщини. Час та місце відкриття спадщини.
- •95. Спадкування за законом: поняття та особливості.
- •96.Спадкування за заповітом: поняття та види заповітів. Спадкування вкладів
- •97. Поняття та форма заповіту. Скасування та зміна заповіту.
- •98. Здійснення права на спадщину: способи та строк прийняття спадщини, наслідки пропущення строку, право на відмову від спадщини, відумерлість спадщини, охорона спадкового майна.
- •99. Виконання заповіту: призначення виконавця заповіту та його повноваження, строк чинності його повноважень.
71. Розрахунки із застосуванням векселів. Поняття та види векселів.
Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).
Види векселів
В залежності від форми та способу використання розрізняють:
1) простий вексель— просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити власнику векселя у вказаний строк у вказаному місці вказану суму.
2) переказний вексель (тратта) — це письмовий наказ векселедавця платнику (трасату) про сплату векселедержателю певної суми грошей у визначеному місці у визначений час. Причому отримувачем коштів може виступати як перший векселедержатель (ремітент), так i кожний з наступних векселедержателів (індосат).
3) Казначейський вексель - це вид державного цінного паперу, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання Державного казначейства України сплатити після настання строку визначену суму грошових коштів власнику векселя.
В залежності від характеру угод, що спричинили появу векселя виділяють:
1) Комерційний (товарний, торговий) вексель з'являється в обігу в результаті реальної угоди з купівлі-продажу цінностей, виконаних робіт, наданих послуг.
2) Фінансовий вексель виникає внаслідок фінансової операції і засвідчує отримання грошової позики.
Векселі можуть з'являтись в обігу внаслідок реальних угод, або ж бути фіктивними (безгрошовими), до яких відносять підроблені, дружні, бронзові векселі.
3) Підроблений вексель — це вексель, в якому міститься підроблений підпис векселедавця, або акцептанта, фальсифіковано вексельну суму чи строк погашення. Підроблення здійснюється з метою отримання коштів у банку під даний вексель.
4) Дружній (приятельський) вексель акцептується з метою надання допомоги в отриманні кредиту під вексель неплатоспроможній особі. Як правило, обидва суб'єкти угоди акцептують векселі один на одного для того, щоб згодом отримати під них кредит у банку. Такі векселі, коли кілька суб'єктів виступають то векселедавцем (платником), то векселедержателем (покупцем), називають зустрічними(однак зустрічні векселі не завжди є фіктивними, оскільки вони можуть з'являтись і в результаті реальних торговельних відносин між контрагентами).
5) Бронзовий (дутий, вигаданий) вексель виписується на ім'я неіснуючої або заздалегідь неплатоспроможної особи. Метою подібної операції є отримання кредиту чи збільшення заборгованості неплатоспроможної особи для того, щоб майно банкрута залишилось у близьких йому осіб, замість того, щоб перейти у власність реальних кредиторів. Незважаючи на економічну дефектність дружніх та бронзових векселів, у них немає юридичних дефектів, оскільки підписи не фіктивні, наявні усі реквізити.
При розрахунках векселями простий вексель виписує та підписує боржник, а переказний - кредитор. У простому векселі фіксується найменування боржника та кредитора, строк платежу, сума платежу. Він також повинен мати підпис і печатку векселедавця. В цілому простий вексель містить нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити безпосередньо своєму кредитору-векселедержателю вказану в ньому суму боргу. Переказний вексель, що виписується та підписується кредитором, являє собою наказ боржнику (трасату) про сплату у встановлений строк вказаної суми грошових коштів третій особі. Виписаний переказний вексель має бути акцептований боржником, без чого він не має юридичної сили. Акцептом векселя платник бере на себе зобов'язання сплатити його суму у встановлений строк. У випадку незгоди платити за векселем, платник виписує та нотаріально засвідчує вексельний протест. Оплата по векселю може бути гарантована банком. Банківська гарантія платежу по векселю називається «аваль». Вона передбачає відповідальність банку-аваліста перед векселедержателем за сплату боргу (оплату векселя) у встановлений строк за рахунок кредиту. З іншого боку, при оплаті векселя за рахунок кредиту банк стягує з платника встановлену плату (відсоток). У випадку наявності кредиторів у платника він може переадресовувати переказний вексель для оплати на ім'я одного з цих кредиторів. У цьому Випадку на зворотному боці векселя робиться відповідний передавальний напис - індосамент. У цій операції вексель виконує функцію кредитних коштів, бо він використовується як засіб платежу. У розрахунках за допомогою переказного векселя беруть участь три особи: векселедавець - особа, що видає вексель; векселедержателем - особа, що отримала вексель і має право вимагати по ньому оплату від платника; платник (трасат) - особа, яка повинна оплатити вексель.