51. Договір страхування: поняття, юридичні ознаки, істотні умови та форма.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Правове регулювання страхових відносин здійснюється главою 67 ЦК, Законом України "Про страхування" та правилами окремих видів страхування.

Юридичні ознаки договору: взаємний, реальний (набуває чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором) та відплатний.

Форма договору: обов'язкова письмова шляхом складання одного документа, який підписують сторони, або виданням страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Сторонами договору є страховик (лише юридична особа) і страхувальник. Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи (застрахованої особи).

Істотними умовами договору є: а) предмет, б) страховий випадок, в) розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату в разі настання страхового випадку (страхова сума), г) розмір страхового платежу, г) строки сплати страхового платежу, д) строк, е) інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Предметом договору можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:

1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Страховий випадок — це передбачена законодавством або договором подія, з настанням якої виникає обов'язок страхової організації виплатити страхову суму чи страхове відшкодування страхувальникові або іншій третій особі.

Страхова сума — встановлена законодавством чи договором майнового страхування грошова сума, в межах якої страхова організація відповідно до умов страхування зобов'язана виплатити відшкодування при настанні страхового випадку.

Страховий платіж (внесок, премія) — плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховикові згідно з договором добровільного страхування або з умовами обов'язкового страхування.

Строк дії договору встановлюється за згодою сторін, причому цей договір набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Законодавець встановлює можливість та порядок страхування ризиків, тобто співстрахування та перестрахування.

52. Зміст договору страхування.

Основні обов'язки страховика:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування.

2) протягом двох робочих днів як стане відомо про настання страхового випадку вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

3) здійснити страхову виплату у строк встановлений договором.

4) відшкодувати витрати понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків якщо це встановлено договором.

5) за заявою страхувальника у разі здійснення страховиком заходів, що зменшили страховий ризик або у разі збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування.

6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище (крім випадків передбачених законом).

Обов'язки страхувальника:

1) своєчасно вносити страхові платежі.

2) надавати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику та інформувати про будь-які зміни страхового ризику.

3) повідомити страховикам про інші чинні договори страхування щодо цього предмету.

4) вживати заходів щодо запобігання збиткам завданим настанням страхового випадку та їх зменшення.

5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк встановлений договором.

Наведений перелік обов'язків страхувальника не є вичерпним, а тому умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші його обов'язки.

Страхувальник також повинен піклуватися про застраховане май-но, а також дотримуватися встановлених умов договору страхування, щодо його зберігання (схоронності). Зниження дбайливості страхувальника може викликати у страховика припущення, що страховий випадок відбувся не випадково, а викликаний був недбалістю страхувальника. Заінтересованість страхувальника в зберіганні свого застрахованого майна має чіткий відбиток при страхуванні майна не на повну реальну вартість (нижче страхової оцінки). У такому разі при настанні страхового випадку ризик несуть обидва контрагенти залежно від обраної системи страхування (пропорційна або система першого ризику).

Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у випадках:

1) навмисних дій страхувальника або особи на користь якої укладено договір страхування якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, а також дій вчинений у стані необхідної оборони без перевищення її меж або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації.

2) вчинення страхувальником або особою на користь якої укладено договір страхування умисного злочину, що призвів до страхового випадку.

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет страхування або про факт настання страхового випадку.

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала.

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

6) наявність інших підстав передбачених договором.

Страховик вправі відмовити у здійсненні страхової виплати також у інших випадках, передбачених законом або умовами договору страхування, якщо це не суперечить закону. Якщо страхувальник не погоджується з підставами відмови у страховій виплаті, то відмову страховика у страховій виплаті може бути ним оскаржено у судовому порядку.

В той же час не є підставою для відмови у здійсненні страхової виплати (повністю або в частині) негативний фінансовий стан страховика.

Якщо це передбачено умовами договору страхування, страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, наскільки здійсненні ним заходи були доцільні, незалежно від їх наслідків, тобто незалежно від того, чи досягли вони мети (чи був врятований об'єкт страхування), чи ні. Оскільки такий обов'язок страховика має іншу правову підставу ніж здійснення страхової виплати, такі витрати страхувальника підлягають відшкодуванню у повному обсязі, незважаючи на те, що у сукупності із страховим відшкодуванням, вони перевищують дійсну вартість об'єкта страхування. У разі здійснення страхувальником заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна страховик за заявою страхувальника зобов'язаний переукласти з ним договір страхування