48. Страхування: поняття, суб’єкти та об’єкти.

Страхування – вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення цих коштів.

страховик	страхувальник
Юридична особа	Фізична та юридична особа.
Не менше трьох засновників
Обов'язкова ліцензія
Господарське товариство

Страховиками визнаються фінансові установи створені у формі акціонерних повних командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальниками визнаються фізичні дієздатні особи та юридичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Об'єкти - майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані:

1) з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

2) з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

3) з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

49. Форми та види страхування.

Форми: добровільна та обов'язкова.

Особливості обов'язкового страхування:

1) здійснюється за прямою вказівкою закону.

2) коло страхувальників вказується у законі з покладенням на них обов'язку щодо страхування життя, здоров'я чи майна передбачених у законі осіб (застрахованих осіб) або своєї цивільно-правової відповідальності перед іншими особами.

3) виплата страхових платежів здійснюється за рахунок страхувальника за винятком страхування пасажирів, які самостійно сплачують страхові платежі.

4) зобов'язання оформляються договором страхування, який є примусовим договором.

5) цивільний кодекс та страхове законодавство встановлює гарантії захисту прав осіб на користь яких за законом може бути здійснено обов'язкове страхування та передбачаються негативні наслідки для страхувальників, які порушують правила про обов'язкове страхування.

Види обов'язкового страхування (всього 46):

1) медичне страхування.

2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними своїх обов'язків (це про приватні медичні установи).

3) особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони (це не стосується установ, що фінансуються з бюджету).

4) спортсменів вищих категорій.

5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини.

6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

7) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ.

8) страхування відповідальності власників собак щодо шкоди, яка може бути завдана третім особам (перелік собак затверджується КМУ).

9) страхування цивільної відповідальності ГУ, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю за шкоду яка може бути завдана третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї.

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником та страховиком.

Види добровільного страхування:

1) життя.

2) від нещасних випадків.

3) на випадок хвороби.

4) багажів та вантажу.

5) від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.

6) кредитів (в тому числі відповідальності позичальника за погашення кредиту).

7) судових витрат.

8) виданих/прийнятих гарантій порук.

Види страхування: особисте (життя, здоров'я, працездатність), майнове, страхування відповідальності (цивільно-правова).