44. Поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма договору перевезення вантажу.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату

Ознаки: Договір про перевезення конкретного вантажу є реальним, оскільки він вважається укладеним у момент здачі вантажу транспортній організації для перевезення. Послуга за перевезення надається за плату, причому обидві сторони наділяються у договорі правами та обов'язками. Отже, договір про перевезення - оплатний і двосторонній.

Перевізником може виступати тільки суб'єкт підприємницької діяльності, основним напрямом діяльності якого є перевезення ванта­жів (залізниця, морське пароплавство, автогосподарство, річкове па­роплавство, а також фізичні особи, котрі мають право на експлуата­цію перевізних засобів, тощо), а відправником - будь-яка особа (фі­зична або юридична).

Перевізником може виступати тільки суб'єкт підприємницької діяльності, основним напрямом діяльності якого є перевезення ванта­жів (залізниця, морське пароплавство, автогосподарство, річкове па­роплавство, а також фізичні особи, котрі мають право на експлуата­цію перевізних засобів, тощо), а відправником - будь-яка особа (фі­зична або юридична).

Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору є послуги щодо доставки ввірених перевізникові матеріальних цінностей (вантажу) до пункту призначення. До таких послуг належать не лише саме переміщення вантажу, а й інші дії, зокрема, збереження, видача вантажу одержувачеві, завантаження та вивантаження.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі

Так, на залізничному, повітряному і внутрішньоводному транспорті договір перевезення укладається шляхом оформлення накладної, яка служить основним перевізним документом, де зазначені всі умови пе­ревезення, а саме: найменування й місцезнаходження сторін догово­ру; найменування вантажоодержувача; найменування й кількість ван­тажу; умови з перевезення і строки перевезення; назву місць наван­таження й розвантаження; вартість перевезення тощо.

При цьому, для укладення договору застосовується система єдиного документу. Так, залежно від виду документу розрізняють:

а) систему накладної, яка застосується майже на всіх видах транспорту;

б) систему коносаменту, яка застосовується на морському транспорті;

в) систему чартеру, яка застосовується на морському та повітряному транспорті.

У деяких випадках системи можуть бути комбіновані.

До інших перевізних документів також відносять дорожню відомість, вагонний лист, передавальну відомість у разі перевезення у прямому змішаному сполученні та інші. Усі вони є документами первинної звітності і мають доказове значення. Договір перевезення залізничним, автомобільним та річковим транспортом оформляється накладною, яка супроводжує вантаж на усьому шляху його слідування і на станції призначення видається одержувачеві разом з вантажем.

Накладна складається відправником, який відповідає за усі наслідки неправильності, неточності або неповноти зазначених у ній відомостей. Перевізник має право, проте не зобов'язаний, перевіряти достовірність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Договір вважається укладеним з моменту здачі вантажу до перевезення разом з накладною. Перевізник робить на накладній відповідну відмітку, а в підтвердження прийому вантажу до перевезення видає відправнику вантажу квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Міністерством транспорту України.

Юридичне значення накладної полягає в тому, що:

а) вона є обов'язковою письмовою формою договору;

б) доводить факт укладення договору і містить його зміст;

в) легітимує особу на пред'явлення претензій та позовів до транспортної організації у разі неналежного виконання договору перевезення.