
- •1. Поняття, юридичні ознаки, сторони, форма та істотні умови договору купівлі-продажу (655)
- •2. Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •3.Права покупця в разі придбання речі неналежної якості за договором купівлі-продажу
- •4. Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу. Претензії та позови
- •5. Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу
- •6. Договір міни (бартеру). Правове регулювання бартерних операцій в Україні
- •7. Продаж товарів тривалого користування в розстрочку
- •8. Поняття, юридичні ознаки, сторони та істотні умови договору поставки (712)
- •9. Значення гарантійного строку, строку придатності та строку служби в договорах про передачу майна у власність
- •10. Способи та порядок укладення договору поставки.
- •11. Виконання договору поставки. Наслідки невиконання та неналежного виконання договору поставки.
- •12. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •13. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •14. Договір дарування (717).
- •15. Пожертва як різновид договору дарування.
- •16.Договір ренти.
- •17.Договір довічного утримання. (744)
- •18.Договір найму (оренди): поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма. (759)
- •19. Права та обов’язки сторін за договором найму (оренди).
- •20. Підстави та наслідки припинення договору найму (оренди),
- •21. Договір прокату (787)
- •22. Договори найму (оренди) земельних ділянок, транспортних засобів, будівель та інших капітальних споруд.
- •23. Поняття, форми та види лізингу.
- •24. Договір фінансового лізингу: загальна характеристика
- •1. Лізингодавець має право:
- •2. Лізингодавець зобов'язаний:
- •1. Лізингоодержувач має право:
- •2. Лізингоодержувач зобов'язаний:
- •25. Правове регулювання договору найму (оренди) житла за цку (810)
- •26. Загальна характеристика договору позички (827).
- •27. Договір підряду: поняття, юридичні ознаки, сторони, істоті умови та форма.
- •28. Зміст договору підряду
- •29. Договір побутового підряду.
- •30. Договір будівельного підряду
- •31.Договір підряду на проектні та пошукові роботи. Зміст договору. (887)
- •32.Договір на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт. Зміст договору. (892)
- •33. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •34. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Види ліцензій.
- •35. Ліцензійний договір: поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма.
- •36. Зміст ліцензійного договору.
- •37. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. (1112, 1113)
- •38. Договір комерційної концесії: поняття, юридичні ознаки, Сторони, істотні умови та форма. Договір комерційної субконцесії.
- •39. Зміст договору комерційної концесії. Відповідальність за договором комерційної концесії.
- •40.Договір про спільну діяльність: поняття, юридичні ознаки Сторони, істотні умови та форма. (1130)
- •41. Особливості договору простого товариства (1132)
- •42. Припинення договору простого товариства
- •43. Договір про надання послуг (901)
- •44. Поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма договору перевезення вантажу.
- •45. Права та обов’язки сторін за договором перевезення вантажу.
- •46.Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу. (924)
- •47. Договір транспортного експедирування.
- •48. Страхування: поняття, суб’єкти та об’єкти.
- •49. Форми та види страхування.
- •50. Основні страхові поняття.
- •51. Договір страхування: поняття, юридичні ознаки, істотні умови та форма.
- •52. Зміст договору страхування.
- •53. Підстави відмови страховика від здійснення страхової виплати.
- •54. Підстави припинення страхових зобов’язань та визнання їх недійсним.
- •55. Договір зберігання: поняття, юридичні ознаки, сторони та істотні умови. (936).
- •56. Права та обов’язки сторін за договором зберігання.
- •57. Спеціальні види зберігання.
- •58. Договір доручення: поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма. (1000)
- •59.Права та обов’язки сторін за договором доручення. Підстави припинення договору.
- •60. Договір комісії: поняття, юридичні ознаки, сторони, предмет та форма.
- •61. Права та обов’язки сторін за договором комісії. Підстави припинення договору.(1011)
- •62. Поняття, елементи та зміст договору комісії.
- •63.Поняття, елементи та зміст договору управління майном. (1029)
- •64. Поняття, елементи та зміст договору позики. (1046)
- •65. Поняття, елементи та зміст кредитного договору.
- •66. Поняття, елементи та зміст договору банківського вкладу.
- •67. Поняття, елементи та зміст договору банківського рахунку. (1066)
- •68. Основні форми безготівкових розрахунків.
- •69. Розрахунки за акредитивом. Поняття та види акредитиву.
- •70. Розрахунки із застосуванням чеків.
- •71. Розрахунки із застосуванням векселів. Поняття та види векселів.
- •72. Поняття та характерні риси недоговірних зобов’язань. Відмінність договірних зобов'язань від недоговірних.
- •73. Зобов'язання із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу. (1144)
- •74.Зобов'язання із публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу.
- •75.Зобов’язання із вчинення дій в майнових Інтересах іншої особи без її доручення.
- •76. Зобов'язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •77. Зобов’язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •78. Поняття та підстави виникнення зобов’язань із відшкодування шкоди.
- •79. Особливості суб’єктного складу зобов’язань із відшкодування шкоди.
- •80. Відшкодування шкоди, завданої у разі правомірного її завдання.
- •81. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою. (1172)
- •84. Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. (1176)
- •85. Поняття, ознаки та види джерел підвищеної небезпеки.
- •86. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •87. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи.
- •88. Відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.
- •89. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
- •90.Відшкодування моральної шкоди.
- •91.Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •92. Обставини звільнення від обов’язку відшкодувати завдану шкоду.
- •93. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
- •94. Поняття та види спадкування. Склад спадщини. Відкриття спадщини. Час та місце відкриття спадщини.
- •95. Спадкування за законом: поняття та особливості.
- •96.Спадкування за заповітом: поняття та види заповітів. Спадкування вкладів
- •97. Поняття та форма заповіту. Скасування та зміна заповіту.
- •98. Здійснення права на спадщину: способи та строк прийняття спадщини, наслідки пропущення строку, право на відмову від спадщини, відумерлість спадщини, охорона спадкового майна.
- •99. Виконання заповіту: призначення виконавця заповіту та його повноваження, строк чинності його повноважень.
35. Ліцензійний договір: поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма.
Ліцензійний договір - це договір, за яким одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог законодавства.
Правова характеристика договору: реальний, двосторонній, оплатний чи безоплатний.
Предметом ліцензійного договору є ліцензія (дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності), а об'єктом - винахід, корисна модель, промисловий зразок, торговельна марка, компонування інтегральної мікросхеми, сорт рослин, порода тварин, твір науки, літератури чи мистецтва, комп'ютерна програма, база даних чи об'єкт суміжних прав.
Сторонами ліцензійного договору є ліцензіар і ліцензіат, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
Ліцензіар - це особа, якій належать виключні майнові права інтелектуальної власності (особа, яка має майнові авторські чи суміжні права, або власник охоронного документа (патенту чи свідоцтва) на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку, компонування інтегральної мікросхеми, сорт рослин чи породу тварин). Ліцензіат - це особа, якій надано дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію).
Істотними умовами ліцензійного договору мають бути: способи використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що передаються за таким договором; строк дії і територія, на якій передається право); розмір винагороди і (або) порядок визначення розміру винагороди за кожний спосіб використання об'єкта права інтелектуальної власності, порядок і строки її виплати, а також інші умови, які сторони вважатимуть за доцільне включити до договору.
Ліцензійний договір має бути укладений у письмовій формі, якщо інше не передбачено погодженням сторін. Письмова форма не є обов'язковою для авторських ліцензійних договорів про опублікування твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках. Ліцензійні договори на право використання об'єктів права промислової власності набирають чинності тільки після їх реєстрації в патентному відомстві України.
36. Зміст ліцензійного договору.
При визначенні змісту договору сторони керуються принципом свободи договору.
З урахуванням природи ліцензійного договору законодавство передбачає, що в ліцензійному договорі визначаються:
1) вид ліцензії;
2) сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо);
3) розмір, порядок і строки виплати винагороди за використання об'єкта права інтелектуальної власності;
4) якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору.
Коли ліцензійний договір укладається стосовно торговельної марки, то він має містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Ця умова договору є істотною для ліцензійного договору стосовно торговельної марки. У випадку її відсутності договір вважається неукладеним. Таким чином здійснюється захист прав споживача, для якого торговельна марка служить перш за все гарантією певної якості товару.
Однак деякі із вищезазначених умов ліцензійного договору, закріплених у ч. З ст. 1109 ЦК (такі як вид ліцензії, територія та строк), можуть бути відсутніми, оскільки діятиме загальне правило, передбачене ЦК. Ця обставина перетворює зазначені умови з істотних у звичайні, а тому навіть при відсутності цих умов у договорі договір вважається укладеним.
Зокрема, якщо у договорі не зазначено вид ліцензії, то вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія . Що стосується сфери використання об'єкта права інтелектуальної власності, то у разі відсутності в договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.
Законодавець зазначає, що ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності. У разі відсутності у договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п'ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п'ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений строк. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.
Слід враховувати, що права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.
Положення ЦК закріплюють, що ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта права інтелектуальної власності.
Умовами ліцензійного договору може бути надано право ліцензіату укладати субліцензійний договір. За цим договором ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Винагорода за наданий дозвіл може бути встановлена у вигляді фіксованої грошової суми (паушальний платіж), періодичних платежів (роялті) чи їх поєднання (комбінованих платежів).