- •1. Поняття, юридичні ознаки, сторони, форма та істотні умови договору купівлі-продажу (655)
- •2. Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •3.Права покупця в разі придбання речі неналежної якості за договором купівлі-продажу
- •4. Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу. Претензії та позови
- •5. Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу
- •6. Договір міни (бартеру). Правове регулювання бартерних операцій в Україні
- •7. Продаж товарів тривалого користування в розстрочку
- •8. Поняття, юридичні ознаки, сторони та істотні умови договору поставки (712)
- •9. Значення гарантійного строку, строку придатності та строку служби в договорах про передачу майна у власність
- •10. Способи та порядок укладення договору поставки.
- •11. Виконання договору поставки. Наслідки невиконання та неналежного виконання договору поставки.
- •12. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •13. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •14. Договір дарування (717).
- •15. Пожертва як різновид договору дарування.
- •16.Договір ренти.
- •17.Договір довічного утримання. (744)
- •18.Договір найму (оренди): поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма. (759)
- •19. Права та обов’язки сторін за договором найму (оренди).
- •20. Підстави та наслідки припинення договору найму (оренди),
- •21. Договір прокату (787)
- •22. Договори найму (оренди) земельних ділянок, транспортних засобів, будівель та інших капітальних споруд.
- •23. Поняття, форми та види лізингу.
- •24. Договір фінансового лізингу: загальна характеристика
- •1. Лізингодавець має право:
- •2. Лізингодавець зобов'язаний:
- •1. Лізингоодержувач має право:
- •2. Лізингоодержувач зобов'язаний:
- •25. Правове регулювання договору найму (оренди) житла за цку (810)
- •26. Загальна характеристика договору позички (827).
- •27. Договір підряду: поняття, юридичні ознаки, сторони, істоті умови та форма.
- •28. Зміст договору підряду
- •29. Договір побутового підряду.
- •30. Договір будівельного підряду
- •31.Договір підряду на проектні та пошукові роботи. Зміст договору. (887)
- •32.Договір на виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологічних робіт. Зміст договору. (892)
- •33. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •34. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Види ліцензій.
- •35. Ліцензійний договір: поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма.
- •36. Зміст ліцензійного договору.
- •37. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. (1112, 1113)
- •38. Договір комерційної концесії: поняття, юридичні ознаки, Сторони, істотні умови та форма. Договір комерційної субконцесії.
- •39. Зміст договору комерційної концесії. Відповідальність за договором комерційної концесії.
- •40.Договір про спільну діяльність: поняття, юридичні ознаки Сторони, істотні умови та форма. (1130)
- •41. Особливості договору простого товариства (1132)
- •42. Припинення договору простого товариства
- •43. Договір про надання послуг (901)
- •44. Поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма договору перевезення вантажу.
- •45. Права та обов’язки сторін за договором перевезення вантажу.
- •46.Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу. (924)
- •47. Договір транспортного експедирування.
- •48. Страхування: поняття, суб’єкти та об’єкти.
- •49. Форми та види страхування.
- •50. Основні страхові поняття.
- •51. Договір страхування: поняття, юридичні ознаки, істотні умови та форма.
- •52. Зміст договору страхування.
- •53. Підстави відмови страховика від здійснення страхової виплати.
- •54. Підстави припинення страхових зобов’язань та визнання їх недійсним.
- •55. Договір зберігання: поняття, юридичні ознаки, сторони та істотні умови. (936).
- •56. Права та обов’язки сторін за договором зберігання.
- •57. Спеціальні види зберігання.
- •58. Договір доручення: поняття, юридичні ознаки, сторони, істотні умови та форма. (1000)
- •59.Права та обов’язки сторін за договором доручення. Підстави припинення договору.
- •60. Договір комісії: поняття, юридичні ознаки, сторони, предмет та форма.
- •61. Права та обов’язки сторін за договором комісії. Підстави припинення договору.(1011)
- •62. Поняття, елементи та зміст договору комісії.
- •63.Поняття, елементи та зміст договору управління майном. (1029)
- •64. Поняття, елементи та зміст договору позики. (1046)
- •65. Поняття, елементи та зміст кредитного договору.
- •66. Поняття, елементи та зміст договору банківського вкладу.
- •67. Поняття, елементи та зміст договору банківського рахунку. (1066)
- •68. Основні форми безготівкових розрахунків.
- •69. Розрахунки за акредитивом. Поняття та види акредитиву.
- •70. Розрахунки із застосуванням чеків.
- •71. Розрахунки із застосуванням векселів. Поняття та види векселів.
- •72. Поняття та характерні риси недоговірних зобов’язань. Відмінність договірних зобов'язань від недоговірних.
- •73. Зобов'язання із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу. (1144)
- •74.Зобов'язання із публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу.
- •75.Зобов’язання із вчинення дій в майнових Інтересах іншої особи без її доручення.
- •76. Зобов'язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •77. Зобов’язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •78. Поняття та підстави виникнення зобов’язань із відшкодування шкоди.
- •79. Особливості суб’єктного складу зобов’язань із відшкодування шкоди.
- •80. Відшкодування шкоди, завданої у разі правомірного її завдання.
- •81. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою. (1172)
- •84. Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. (1176)
- •85. Поняття, ознаки та види джерел підвищеної небезпеки.
- •86. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •87. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи.
- •88. Відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.
- •89. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
- •90.Відшкодування моральної шкоди.
- •91.Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •92. Обставини звільнення від обов’язку відшкодувати завдану шкоду.
- •93. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
- •94. Поняття та види спадкування. Склад спадщини. Відкриття спадщини. Час та місце відкриття спадщини.
- •95. Спадкування за законом: поняття та особливості.
- •96.Спадкування за заповітом: поняття та види заповітів. Спадкування вкладів
- •97. Поняття та форма заповіту. Скасування та зміна заповіту.
- •98. Здійснення права на спадщину: способи та строк прийняття спадщини, наслідки пропущення строку, право на відмову від спадщини, відумерлість спадщини, охорона спадкового майна.
- •99. Виконання заповіту: призначення виконавця заповіту та його повноваження, строк чинності його повноважень.
22. Договори найму (оренди) земельних ділянок, транспортних засобів, будівель та інших капітальних споруд.
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (ст. 792 ЦК).
Правове регулювання договору найму (оренди) земельної ділянки здійснюється § 3 гл. 58 ЦК, ГК України, Законом України "Про оренду землі", постановою KM України "Про порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)" та іншими актами.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.
Сторонами договору є наймодавець та наймач.
Істотними умовами договору є: умови про предмет (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк договору оренди; орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, термін та порядок внесення і перегляду); цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Предметом найму є земельна ділянка з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які містяться на ній, або без них. Під земельною ділянкою слід розуміти частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Специфіка цього договору полягає також у формі оплати орендної плати, яка може бути грошовою, натуральною або відробітковою.
Договір найму (оренди) земельної ділянки є строковим. Законодавець встановлює правило про те, що короткострокова оренда не може бути більше 5 років, а довгострокова — не більше 50 років.
Форма договору: письмова, а за бажанням сторін може посвідчуватися нотаріально.
Наймач може передати земельну ділянку або її частину в користування іншій особі (піднайм, суборенду) лише з дозволу наймодавця.
Певною специфікою наділено й обов'язки, які покладаються на наймача. Зокрема, наймач земельної ділянки зобов'язаний: а) використовувати земельну ділянку відповідно до мети, яку визначено в договорі; б) здійснювати комплекс заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки; в) утримуватися від порушень прав власників сусідніх земельних ділянок і суб'єктів сервітутних прав.
Договір найму (оренди) земельної ділянки припиняється:
1) у разі закінчення строку дії договору;
2) на вимогу наймача, з попереднім повідомленням про це наймодавця. У разі відмови наймача від договору наймодавець має право на одержання з нього плати за 6 місяців, якщо доведе, що не міг знайти осіб, які бажали б укласти договір найму на тих самих умовах;
3) на вимогу наймодавця, якщо наймач: а) протягом одного року не почав використовувати земельну ділянку, у зв'язку з чим земельна ділянка може втратити свою споживчу вартість; б) використовує земельну ділянку не за призначенням, яке було визначено в договорі; в) незважаючи на попередження наймодавця, не вживає заходів для запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки або для відновлення якості земельної ділянки, що було визначено в договорі; г) протягом 3 місяців підряд не вносить плати за користування земельною ділянкою.
Договір найму (оренди) будівлі або іншої споруди, за яким наймодавець зобов'язується передати наймачеві за плату у тимчасове володіння та користування будівлю або іншу капітальну споруду.
Правове регулювання цього договору здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в § 4 гл. 58 ЦК та правилами щодо оренди нерухомого майна.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.
Форма договору: письмова, а строком на 1 рік і більше чи за бажанням однієї із сторін підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Істотними умовами договору є умови про предмет найму та про розмір плати за користування. Предметом договору є будівлі або інші капітальні споруди. За своїм правовим режимом ці об'єкти належать до нерухомих речей, тому їх можна визначити як штучно збудований на земельній ділянці чи під нею (під землею) самостійний об'єкт, який фундаментально пов'язаний із земельною ділянкою, використовується (або може використовуватися) за цільовим призначенням та переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни його призначення. А плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 795 ЦК, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Наприклад, сторони можуть передбачити в договорі, що зобов'язання наймодавця щодо передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди вважатиметься виконаним лише тоді, коли він фактично передасть будівлю або іншу капітальну споруду, або сплатить витрати з державної реєстрації переходу права найму тощо.
У разі припинення договірних відносин, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Тому відмова однієї із сторін від підписання відповідного документа (акту) розглядатиметься як відмова від виконання зобов'язання про повернення предмету найму.
Специфіка договору полягає в тому, що його предмет юридично пов'язаний із земельною ділянкою. У зв'язку із цим будівля або інша капітальна споруда та земельна ділянка, на якій вони містяться, розглядаються як єдиний будівельно-технічний і господарсько-експлуатаційний об'єкт. При цьому, земельна ділянка є річчю-приналежністю головних речей — будівлі або іншої капітальної споруди. Взаємозв'язок прав наймача будівлі або іншої капітальної споруди з правами на земельну ділянку встановлено в ст. 796 ЦК, де зазначено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
Крім того, в договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначено, наймачеві надається право користування всією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
Договіром найму (оренди) транспортного засобу, який можна визначити як договір, за яким наймодавець зобов'язується передати наймачеві транспортний засіб за плату в тимчасове володіння та користування і надає послуги для забезпечення нормального його використання або без надання таких послуг.
Правове регулювання цього договору здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в § 5 гл. 58 ЦК та правилами щодо оренди певних видів транспортних засобів.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.
Істотними умовами договору є умови про предмет та плату за користування. Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Крім того, сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.
Форма договору: письмова, а за участі фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
До основних прав наймача транспортного засобу законодавець відносить такі його можливості: а) самостійно використовувати транспортний засіб у своїй діяльності; б) без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу. На наймача покладається обов'язок підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані, а також нести витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів.
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження речі несе наймодавець. Тому страхування транспортного засобу здійснює наймодавець. Однак наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Крім того, він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі в зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно до глави 82 ЦК.
Законодавець виділяє такі різновиди договору найму транспортного засобу:
1) договір найму транспортного засобу з екіпажем;
2) договір найму транспортного засобу без екіпажу.
Відповідно до ст. 805 ЦК, управління та технічну експлуатацію транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, проводить його екіпаж. При цьому, екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець. Екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору найму, умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб. Крім того, законом може бути встановлено також інші особливості договору найму транспортного засобу з екіпажем.