Документування
обліку фондів і результатів діяльності
активах»
та швидкозношувальних
предметах»
43 «Результат
використання
кошторисів»
44 «Результа
переоцінки»
Акт
приймання
передачі
основних
засобів
(форма № ОЗ-1
(бюджет))
Акт приймання
матеріалів (форма №3-1), накладна (Вимога)
(форма 3-3),
акт списання
(форма 3-2)
Розрахунки
бухгалтерії
Розрахунки та
довідки бухгалтерії40 «Фонд у необорорних
41 «Фонд у малоцінних
Рис. 2 Документування обліку фондів і результатів діяльності
1.3.5. Аудит фінансових результатів діяльності підприємства
Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, установ - це балансовий прибуток або збиток, які є алгебраїчною сумою результатів від реалізації продукції, робіт і послуг, іншої реалізації, доходів і витрат від позареалізаційних операцій тощо.
Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання на підприємстві. Разом з абсолютною оцінкою розраховують також відносні показники ефективності господарювання — показники рентабельності. Відношення балансового прибутку до середньої вартостаі основних засобів і оборотних коштів визначає загальчу рентабельчість підприємства, установи.
Завданнями аудиту фінансових результатівє: оцінка динаміки показників формування прибутку, обгрунтованості фактичної величини утворення і розподілу прибутку; виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку; оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва і витрат.
На підставі даних бухгалтерського обліку ЧДБК складає фінансову звітність, що є завершальним етапом облікового процесу. Мета, склад, і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової
звітності".
Фінансова звітність ЧДБК являє собою звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку, містить інформацію про фінансовий стан товариства, результати діяльності та рух грошових коштів за звітний період. Користувачами фінансової звітності є фізичні та юридичні особи: трудовий колектив, власники, органи статистики, тощо.
Залежно від звітного періоду фінансову звітність поділяють на проміжну (квартальну, піврічну) та річну. Фінансова звітність товариства включає:
Баланс (ф. № 1); (ДОДАТКИ Г, Д, Е)
Звіт про фінансові результати (ф. № 2); (ДОДАТКИ Ж, З, К )
Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3); (ДОДАТКИ Л, М, Н )
Звіт про власний капітал (ф. № 4).
Баланс (форма № 1) є основним звітним документом, що відображає фінансово-майновий стан установи. Форма балансу і порядок його заповнення визначаються П(С)БО 2 „Баланс". На ЧДБК метою складання балансу є надання користувачам звітності повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан товариства, на певну дату.
Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей звіту про фінансові результати визначаються П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати". Звіт про фінансові результати надає користувачам точну інформацію про доходи, витрати, прибутки та збитки діяльності ЧДБК.
Правильність, порядок заповнення Звіту про рух грошових коштів регулює П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів". Ця форма звітності надає інформацію про зміни, які відбулися у грошових коштах товариства та їх еквівалентах за звітний період.
Зміст і форма Звіту про власний капітал та вимоги до розкриття його статей визначається П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал". Бухгалтерія складає цю форму звітності для того щоб висвітлити зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.
1.3.6.У правлінський внутрішньогосподарський облік
Враховуючи те, що внутрішньогосподарський (управлінський) облік представляє собою систему збирання і оброблення інформації про діяльність організації для внутрішних користувачів у процесі управління організацією, зміст предмета управлінського обліку розкривають об'єкти, які можна об'єднати у дві групп:
1) виробничі ресурси організації;
2) господарські процеси та їх результати, що виражають напрям діяльності організації.
До складу виробничих ресурсів входить:
засоби праці;
предмети праці;
трудові ресурси.
Засоби праці — речі, за допомогою яких робоча сила впливає на предмети праці з метою одержання продукту праці (будівлі і споруди, машини і обладнання, транспортні засоби та ін.), які забезпечують необхідні умови для здійснення господарських процесів.
Особливу увагу приділяють забезпеченності організації засобами праці та ефективності їх використання.
Предмети праці — речі, на які впливає робоча сила за допомогою засобів праці з метою одержання продукту праці.
Окрему увагу приділяють забезпеченості організації предметами праці та ефективності їх використання.
Характерним для предметів праці є одноразове і повне їх споживання у виробничому процесі, що супроводжується перенесенням їх вартості до собівартості виготовленої підприємством, організацією продукції.
Трудові ресурси — наявний трудовий потенціал підприємства та структурних підрозділів у розрізі кваліфікаційних груп.
Особливу увагу приділяють забезпеченності підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання.
Другу групу об'єктів предмета управлінського обліку становлять господарські процеси, які поділяються на:
— постачальницко-заготівельний процес;
виробшничий процес;
процес реалізації та визначення фінансових результатів.
Постачальницько-заготівельнкій процес передбачає закупівлю установою, підприємством засобів і предметів праці. Об'єктами управлінського обліку в процесі постачання виступають витрати на придбання основних засобів (машин, обладнання та ін.) і виробничих запасів, прогнозування динаміки витрат з урахуванням цінових коливань на ринку, розрахунки можливих варіантів зменшення закупівельних цін на виробничі ресурси із зростанням потужностей підприємства, обгрунтування доцільності й можливостей забезпечення суб'єкта господарювання предметами праці власного виробництва та ін.
Виробничий процес передбачає взаємодію засобів праці, предметів праці і трудових ресурсів підприємства, установ в процесі створення продукції виконання робіт та надання послуг. Об'єктами управлінського обліку в процесі виробництва виступають виробничі витрати, а також калькулювання собівартості за змінними витратами, що дає можливість забезпечити керівництво інформацією про мінімальні витрати, які необхідно відшкодувати при реалізації продукції. Велика увага звертається на дослідження причин відхилень фактичних витрат від стандартних витрат, а також дослідженню змін у структурі як виробничих витрат, та витрат підприємства в цілому.
Процес реалізації та визначення фінансових результатів виражається безпосередньо в реалізації продукціі, робіт і послуг. Об'єктами управлінського обліку в процесі реалізації виступають територіальний і товарний сегменти ринку, можливість ціново конкуренці з метою успішного, позиціювання товару на ринку, проведення маркетингових досліджень уподобань споживачів, отримання оперативної зворотної інформації щодо ефективності здійснено рекламної кампанй та прийнятих управлінських рішень і формуванню ринку збуту і оптимизації обсягів реалізації та ін.
Сукупність прийомів і способів, за допомогою яких забезпечується відображення предмета управлінського обліку в системі обліку, являє собою метод управлінського обліку, який складається з таких елементів:
елементи методу фінансового обліку (документація та інвентаризація, оцінювання і калькуляція, рахунки і подвійний запис, баланс і звітність);
нормування;
планування;
контроль;
аналіз.
Нормування представляє собою розрахунок (визначення) оптимальних науково обгрунтованих норм, які спрямовані на ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів установи, підприємства. З практичної точки зору результати проведених нормувань знаходять своє відображення при розробці технологічних карт по виробництву тієї чи іншої продукції, що передбачають витрати матеріалів на виробництво одиниці продукції затрати праці, та її оплати і т.ін.
Планування - це процес, який спрямований на узгодження можливостей підприємства і потреб споживчого ринку, а також розробки стратегії поведінки підприємства за умови змін, які можуть відбутися в економічному
середовищі. При здійсненні планування слід опиратися на лише на нормативну базу установи, підприємства, а враховувати також результати контролю та аналізу, які засвідчують реальність виконання запроваджених нормативів і реалізації виробничих програм у попередні звітні періоди.
Контроль являє собою зворотний зв'язок, метою якого є встановлення відхилень від запланованих показників і параметрів роботи структурних підрозділів, своєчасне інформування керівництва з метою з'ясування причин їх виникнення і вжиття комплексу заходів по мінімізації або усуненню впливу негативних, чинників на діяльність підприємства.
Аналіз — це комплекс заход спрямованих на встановлення взаємозв'язку між затратами, обсягами реалізації, а також прибутком підприємства. Особливу увагу при аналізі приділяють виконанню встановлених планових завдань, з'ясуванню причин виникнення різного роду відхилень і визначення їх впливу на результати діяльності як конкретного підрозділу, так І фінансового стану підприємства в цілому.
Господарська діяльність кожного установи, підприємства спрямована на підвищення рівня ефективності використання його виробничого потенціалу.
Враховуючи вимоги керівництва, спрямовані на реалізацію поставлених завдань, можна виділити такі функції управлінського обліку:
контрольна;
інформаційна;
прогнозна.
Контрольна функція управлінського обліку забезпечується здійсненням оперативного контролю та оцінювання виконання виробничик завдань і досягнення запланованих показників як структурних підрозділів, так і установ, підприємства в цілому шляхом здійснення порівняння
Інформаційна функція управлінського облжу реалізується шляхом забезпечення керівників структурних підрозділів і підприємства необхідною
інформацією для здійснення планування, контролю і всебічного аналізу з метою прийняття ефективних управлінських рішень.
Успішна реалізація функцій управлінського обліку забезпечується дотриманням таких принципів:
безперервості діяльності,і підприємства;
періодичності;
комплексності;
повноти й аналітичності інформації;
оцінювання результатів діяльності структурних підрозділів підприємства;
бюджетного методу управління витратами.
Принцип безперереності діяльності підприємства базується на розробці планів короткострокового та донгострокового розвитку установи, підприємства з урахуванням того, що установа, підприємство буде працювати в майбутньому без намірів його самоліквідації.
Принцип періодичності забезпечується тим, що прийняття оперативних управлінських рішень неможливе без чітко організованої системи збору і обробки інформації. Облікові дані цінні для керівництва лише за умови своєчасності їх отримання. Реалізація цього принципу забезпечується запровадженням на підприємстві належної системи документообороту.
Принцип комплексності дотримується шляхом разової фіксації здійснюваних господарських операцій та їх результатів в облікових документах і наступному використанні зазначеної інформації в системі як управлінського, так фінансового обліку без повторної фіксації та розрахунків. Так, зважаючи на специфічний характер інформації управлінського обліку, збір необхідних даних може бути здійснений з використанням уже задіяних в обігу на підприємстві документів без нагальної потреби запровадження нових.
Принцип повноти й аналітичності інформації полягає в тому, що інформація, яка надходить з первинних підрозділів до бухгалтерії та до менеджера, повинна бути деталізована настільки, щоб на її основі була можливість провести необхідний аналіз і прийняти оперативні управлінське рішення.
Принцип оцінювання результатів діяльності структурних підрозділів установи, підприємства полягає в тому, що фінансовий результат установи, підприємства не завжди є відображенням ситуації в кожному його підрозділі зокрема діяльність одних підрозділів може забезпечувати значні фінансові надходження для підприємства, інших — невеликі надходження або навіть приносити збитки.
Принцип бюджетного методу управління витратами використовується здебільшого на великих установах, підприємствах як інструмент планування, контролю та аналізу в системі управлінського обліку. Бюджетуванням охоплюються процеси постачання, виробництва і реалізації продукції установи, підприємства у розрізі структурних підрозділів. У кошторисах відображують як заплановані витрати, так і доходи та прибутки установи, підприємства від різних видів діяльності.
РОЗДІЛ ІІ Індивідуальне завдання