1.Кислотні дощі : їх вплив на грунт та вирощування рослин

Кислотні дощі містять розчини сірчаної і азотної кислот, приносять значний ущерб природі. Грунт і рослини, звичайно, теж страждають від кислотних дощів: знижується продуктивність грунтів, скорочується надходження поживних речовин, міняється склад грунтових мікроорганізмів. Все більший шкоду кислотні дощі наносять сільськогосподарським культурам: пошкоджуються покривні тканини рослин, змінюється обмін речовин в клітинах, рослини сповільнюють ріст і розвиток, зменшується їх опірність до хвороб і паразитів, падає врожайність. Піддією кислотності змінюється біохімічна структура грунту, щопризводить до загибелі грунтової біоти і деяких рослин.

Під впливом кислотних дощів відбувається вимивання з рослиннеорганічних сполук, до яких належать усі основні мікро-тамакроелементи. Так, наприклад, у найбільших кількостях звичайно вимивають сякалій, кальцій, магній і марганець. Також піддаються вимивання з рослині різних органічних сполуки, такі як: цукру, амінокислоти,органічні кислоти, гормони, вітаміни, пектинові і фенольні речовини іт.п. У результаті цих процесів зростають втрати необхідних для рослин біогенних елементів, що в результаті призводить до їх пошкоджень.

Вступники в грунт з кислотним дощем іони водню можуть замінятись що знаходяться в грунті катіонами, в результаті чого відбувається абовилуговування кальцію, магнію і калію, або їх седиментації в збезводненої формі. Зростає мобільність токсичних важких металів, таких якмарганець, мідь, кадмій. Розчинність важких металів сильно залежить відрН. Розчинення і внаслідок цього легко поглинаються рослинами важкі метали є отрутами для рослин і можуть привести їх до загибелі.

2.Випасання тварин та його вплив на довкілля

Основною причиною інсулярізації рідкісних видів є випас худоби.

Ущільнення фунту, знищення рослинності, задерніння, ерозія, збіднення на окремі хімічні елементи, біологічне забруднення, удобрення гноєм

Дефадація ґрунту відбувається внаслідок таких процесів - ерозія, викликана водою (56%), ерозія, викликана вітром (28%), хімічна дефадація (12%), фізична дефадація (4%). Причинами дефадації є рільництво (36%), надмірне випасання тварин (35%), збіднення лісових масивів (29%).

Вплив випасання на травостій. Випасання худоби — це склад ний комплекс взаємодії тварин і рослинних організмів. Воно більше впливає на лучні ценози, ніж скошування, оскільки тварини поїда ють рослини на неоднаковій висоті і в різний час. Виявляється се лективність у поєднанні різних видів трав. Тварини діють на пасо вище механічно (копитами), залишають екскременти. За рівномір ного навантаження і добре організованого випасання трави добре кущаться, формується міцна, пружна дернина, із травостою випадає малоцінне різнотрав’я.

Випасання худоби насамперед впливає на дернину і ґрунт, які ущільнюються, особливо це стосується глинистих і суглинкових ґрунтів. Внаслідок цього збільшується капілярність, зменшується аерація, посилюється випаровування вологи з поверхні. Сухі супіщані й піщані ґрунти при випасанні, навпаки, розпилюються.

Випасання худоби впливає на видовий склад травостою і на розвиток рослин. Це проявляється насамперед у тому, що пригнічується розвиток високорослих трав, усувається їх конкуренція з низовими травами за використання світла. В результаті у травостої починають переважати низові й бобові трави (мітлиця, тонконіг лучний, вівсяниця червона, конюшина повзуча, люцерна хмелевидна), а також низькоросле різнотрав’я.

Одночасно сильно зменшується кількість видів сінокісного різнотрав’я і рослин, які розмножуються насінням, але збільшується кількість трав, суцвіття яких не поїдається і вони можуть обсіменятися (щавель, приворотень тощо). При надмірному випасанні різко знижується продуктивність травостою.