Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-26.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
198.9 Кб
Скачать

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

1.Визначення та завдання дисципліни «Агроекологія»

Агроекологія –вивчає закономірності екологічних процесів і технологічних рішень. Це і галузь, і наука. Виникла через загострення екологічних проблем після переходу сільського господарства на «інтенсивні рейки».

Агроекологія — це комплексна наукова дисципліна, яка вивчає взаємодію людини з навколишнім середовищем у процесі сільськогосподарського виробництва, вплив сільського господарства на природні комплекси та їх компоненти, взаємодію між компонентами агроекосистем і специфіку колообігу в них речовин, перенесення енергії, характер функціонування агроекосистем в умовах техногенних навантажень.

Завдання: розробка на екологічній основі прогнозів розвитку сільського господарства; альтернативних напрямків у землеробстві, рослинництві та тваринництві і пошук шляхів несуперечливого синтезу господарювання та охорони природи.

Базується на перетині різних наук: природничі науки (загальна екологія) та чисто виробничі науки.

Агроекологія розглядає системи землеробства та проблеми тварин, рослин і оцінює обґрунтованість рішень. Завдання: допомогти уявити природу, як одне ціле і організувати виробничий процес сільськогосподарської галузі так, щоб використати продукт сили природи і завдати їй щонайменшої шкоди.

Головне і кінцеве завдання сільськогосподарської екології — знайти формулу найоптимальнішого співвідношення у вирощуванні рослин і тварин за певних умов середовища. Мірилом цього співвідношення є врожай, продуктивність тварин, які крім кіль- кісних показників характеризуються високою якістю продукції, чистотою навколишнього середовища.

2. Шляхи забруднення навколишнього середовища мінеральними добривами

Основні шляхи забруднення навколишнього середовища мінеральними добривами, на думкою В.Г. Мінеєва (1984) та інших вчених такі: недосконалість організаційних форм, а також технології транспортування, зберігання, змішування і внесення добрив; порушення агрономічної технології їх внесення в сівозміні і під окремі культури; недосконалість самих добрив, їх хімічних, фізичних і механічних властивостей.

Основні причини негативного впливу мінеральних добрив на довкілля:

1. Надходження поживних елементів добрив з грунту в грунтові води із поверхневим стоком може призвести до посилення розвиту водоростей і утворення планктону (евтрофікація природних вод);

2. Втрати азоту впливають на мікроклімат;

3. Неправильне використання добрив може погіршити кругообіг і баланс поживних речовин, агрохімічні властивості і родючість грунту;

4. Порушення умов оптимізації живлення рослин макро- та мікроелементами призводить до різних захворювань і погіршує санітарний стан посівів;

5. Недотримання застосування технологій, їх погана якість можуть не тільки зменшити продуктивність рослин, а й погіршувати якість продукції, зокрема підвищувати кількість нітратів.

Для поліпшення стану навколишнього середовища у зв’язку з використанням мінеральних добрив пропонується:

а) удосконалювати технологію внесення мінеральних добрив, шляхом зменшення нерівномірності розсіювання добрив;

б) для вирішення проблеми втрати та накопичення в грунті азоту пропонується застосовувати азотні добрива в амонійній і амідній формах, та наближувати строки їх внесення до сівби культури;

г) для зменшення забруднення місцевих річок поверхневими стоками з полів господарству пропонується скоротити строки зберігання добрив на полях, спорудити спеціальні майданчики для тимчасового зберігання мінеральних добрив в польових умовах, заборонити внесення добрив по сніговому покриву, створити лісосмуги, що будуть затримувати поверхневий стік з полів;

д) для зменшення втрати мінеральних добрив забезпечити належні умови їх зберігання в відповідних приміщеннях та не зберігати мінеральні добрива на відкритому просторі;

е) використовувати тільки екологічно безпечні висококонцентровані добрива, які не містять важких металів та інших токсичних елементів;

є) удосконалити технології застосування хімічних засобів захисту рослин від шкідників;

ж) удосконалити існуючі технології застосування хімічних засобів захисту рослин від бур’янів( організувати інтегровану систему захисту рослин, що включає агротехнічні, біохімічні і хімічні методи боротьби).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]