4.2. Лексико-семантичні особливості індивідуально-авторські іменників, прикметників та дієслів

Лексико-граматичний клас іменників, як відомо, найбільш активно поповнюється новими словами. У поетичному словнику Василя Слапчука індивідуально-авторські іменники становлять 78 % від загальної кількості АЛН. Малопродуктивними є дієслова (14%) та прикметники (8%).

У семантичній структурі іменників наявна спільна категоріальна сема «предметність». Новотвори об’єднуються в такі ЛСГ: назви емоційно-психічних станів і почуттів, назви фізичних і фізіологічних станів істот, назви абстрактних понять, назви станів навколишнього середовища, назви явищ природи, назви темпоральних понять, назви інтелектуальних понять та витворів інтелектуальної діяльності, назви осіб, назви абстрагованих дій та процесів, назви конкретних предметів, назви рослин та їх частин, назви тварин, назви просторових уявлень, назви географічних об’єктів, назви споруд, назви космічних об’єктів, назви частин тіла і зовнішніх рис людини.

Серед іменникових АЛН значною кількістю представлені назви осіб, що не є випадковим, оскільки в поезіїї Василя Слапчука однією з центральних є тема людини, її існування в суспільстві, роль у житті інших людей, сенсу її життя, коли оточує війна і смерть. Прагненням якнайточніше передати особливості внутрішнього світу людини, виразити власне ставлення до неї зумовлена поява авторських назв осіб Антонич-хрущ, поет-авангардит, відеопірат-ніндзя, друг-спільник, вишенька-школярка, цнотивиця, подружка-однокласниця, жінка-ящірка, Славко-зв’язківець, сусіда-небіжчик, солдат-каліка, дівчинка-вишня, жінка-поводир, початківець-йог, друг-ворог, філософ-оптиміст, Антитичина, погонич-комбат (ВСл) та інші. Особливістю таких назв є те, що в основу авторських номінацій покладено різноманітні ознаки денотатів.

Численною кількістю інновацій представлена в словнику сучасників ЛСГ назв конкретних предметів: півник-смоктунець, вікно-вітрина, маскодяг, маскхалат, коханка-шабля, брошка-павук, півник-свищик (ВСл). В основу цих авторських номінацій покладено характерні ознаки позначуваних предметів.

Значну за кількістю одиниць ЛСГ формують АЛН на позначення явищ природи: воїн-сніг, вітер-шибеник, дощенятко, морозеня (ВСл).

Індивідуально-авторські назви тварин, рослин та їх частин у поетичному словнику волинського поета представлені юкстапозитами, у яких прикладковий компонент вказує переважно на зовнішні особливості денотатів: сосна-свіча, черепаха-самець, Черепаха-Матір, мама-мишка, миша-адвокат, аристократка-оса, ягнято-вовк, вовко-ягня, кицька-ніч, птах-прочанин, листочок-долонька, диво-квітка, чудо-квітка (ВСл). Поєднання компонентів у таких утвореннях є логічно вмотивованим. Юкстапозити виконують номінативну і характеризувальну функції.

Порівняно великою є виділена нами ЛСГ авторських іменників на позначення абстрагованих дій та процесів, яку формують такі АЛН: спасіння-трунок, погляд-штик, крик-ридання, віршоблудство, випатрошення, кулко (ВСл). Індивідуальні лексичні значення цих новотворів розкриваються за допомогою відповідних мотивувальних дієслів, із якими похідні іменники зберігають тісні семантичні зв’язки.

Групу назв частин тіла людини представлено лише двома новотворами: ніжка-сірничок, вухо-клаповухо (ВСл). ЛСГ номінацій, які позначають інтелектуальні понятття та витвори інтелектуальної діяльності, складають новотвори інтактність та етюдність (ВСл).

Індивідуально-авторські назви абстрактних понять становлять нечисленну ЛСГ АЛН: доля-самозванка, стюардеса-смерть, мелодія-ніж, смерть-повія (ВСл).

Кілька одиниць об’єднано нами в ЛСГ назв темпоральних понять: осінь-анашистка, повія-ніч, хлопчик-вечір, день-ніч (ВСл).

ЛСГ АЛН на позначення назв будівель формує також незначна кількість найменувань: кав’яренька, фабрика-вертеп (ВСл). Ці інновації вирізняються особливою експресивністю: Несе нас течія дороги / Усіх на фабрику-вертеп, / Де із шедеврів Пана Бога / Штампують славний ширпотреб (ВСл).

Отже, найбільш репрезентативними у творчості поета є ЛСГ АЛН – назв осіб, емоційно-психічних станів і почуттів, станів навколишнього середовища, абстрагованих дій та процесів, рослин та їх частин.

Багатоплановий за семантикою клас прикметників об’єднує категоріальна сема атрибутивності. Семантика ад’єктивів вирізняється певними особливостями, які враховуємо в дослідженні. Як відомо, істотний вплив на формування значення прикметника має атрибутивний іменник, у поєднанні з яким він конкретизує свій семантичний обсяг або розвиває нові, переносні значення. Поетичне ж мовлення лише сприяє розвиткові нових значень або відтінків значень слів, оскільки відображає емоційне, асоціативно-образне сприйняття автором світу.

Серед індивідуально-авторських прикметників сучасних авторів переважають складні ад’єктиви, які можуть поєднувати ознаки, що позначають як близькі поняття, так і віддалені, різнорідні. Зокрема, вони можуть містити колірні ознаки, передавати кількісну характеристику денотатів, емоційно-психічний стан, динамічні та темпоральні ознаки.

Індивідуально-авторські прикметники з колірним компонентом утворюють одну з найчисленніших ЛСГ у творчому доробку В. Сапчука. Серед авторських кольоративів виявлено складні АЛН: смарагдово-зелений, сивувато-срібний, буйнозелений (ВСл).

У текстах письменника виявлено одну прикметникову інновацію, яка вказує на кількісну характеристику складових частин позначуваних об’єктів: дворучний (ВСл).

Непродуктивною є ЛСГ індивідуально-авторських прикметників з інтегрувальною семою «емоційно-психічний стан», яка входить до денотативного макрокомпонента. Вона представлено лише однією номінацією: ображено-дитячий. (ВСл). Особливістю цього АЛН є те, що створений він з метою називання певного стану знедоленої людини, що має зовнішній вияв: … жебрак сидів / під знайомим кущем глоду / і збоку спостерігав за собою / як він їсть хліб / тримав у лівій руці черствого окрайця / а правою відщипував шматочки / і сонним мимовільним рухом / подавав до повільного / ображено-дитячого рота… (ВСл).

Отже, серед індивідуально-авторських прикметників сучасних митців найчисленнішою є ЛСГ ад’єктивів, які вказують на колірні особливості денотатів. Одиничними інноваціями представлено ЛСГ на позначення емоційно-психічного стану особи та ЛСГ, яка вказує на кількісну характеристику складових частин позначуваного об’єкта.

Дієслово є носієм динамічної ознаки, тобто представленої як дія або процес, що має певні часові показники: тривалість, нетривалість, початок поцесу, ознаку закінченості та ін. [46, с. 163]. Значення всіх дієслів (оказіональних) об’єднує спільна сема процесуальності.

У поетичному мовленні Василя Слапчука зафіксовано авторські дієслова, які позначають дію через її відношення до:

- іншої процесуальної ознаки: попрошкувати, повйокувати, плавати-дрімати, навитискати, мружити-плющити, колядникувати, думати-гадати (ВСл);

- абстрактних понять: уочевиднювати, зісвяточитися, збудитися, вибалансовувати (ВСл);

Зауважимо, що серед авторських дієслівних номінацій сучасних поетів виявлено найбільше АЛН, які позначають дію через її відношення до іншої процесуальної ознаки або абстрактних понять. Поява індивідуально-авторських дієслів у сучасній поезії зумовлена переважно причинами номінативного характеру.