2. Верхівкове вогнище хронічної інтоксикації. Діагностика, вплив на організм та зв’язок з захворюваннями інших органів та систем, лікування.

Хрониосепсис характеризуется наличием длительно не заживающего септи­ческого очага и обширных нагноений. Такие септические очаги находят в кариоз­ных зубах, миндалинах, однако чаще ими являются обширные нагноения, воз­никающие после ранений. Гной и

4 групи захворювань, які пов'язані зі стоматогенним вогнищем: 1) інфекційно-алергійн захворювання стрептококової природи; 2) автоалергійні захворювання;3) захворювання, що зумовлені сенсибілізацією лікарськимипрепаратами; 4) захворювання, що пов'язані з пригніченням неспецифічної резистентності організму внаслідок тривалого існування вогнища.

До інфекційно-алергійних захворювань стрептококової природи поряд із хроніосепсисом відносять підгострий септичний ендокардит, неспецифічний міокардит, васкуліти, нефрит, кон'юнктивітта ін. Якщо ці захворювання зумовлені стоматогенним вогнищем, вони розвиваються дуже повільно.Із пов'язаних із вогнищем захворювань автоалергійної природи слід мати на увазі істинний ревматизм, дисемінований червоний вовчак, склеродермію, ревматоїдний артрит, вузликовий поліартрит. Особливості таких захворювань полягають у тому,що з часом автоімунна реакція може набувати самостійного значенняі вогнище, яке було безпосередньою причиною захворювання,значною мірою втрачає свою роль. Алергійні реакції, пов'язані, як правило, з лікуванням стоматогенного вогнища, проявляються васкулітом, еритемою, капіляритом, флебітом, тромбофлебітом. Можуть спостерігатисякон'юнктивіт, риніт, дерматит, бронхіт, напад бронхіальної астми,артралгії та зміни в системі крові (геморагії, анемії, лейкоцитозта ін.).

Перелік захворювань, пов'язаних із властивостями вогнищапригнічувати стан неспецифічної резистентності організму, практичноможе бути безмежним — хронічні захворювання легень,травної системи, крові тощо.

Діагностика. Існує два аспекти цієї проблеми: діагностика вогнищевозумовлених захворювань та виявлення вогнища інфекції. Складність виявлення стоматогенного вогнища пов'язана з його досить мізерною клінічною симптоматикою. Насамперед слід звертати увагу на наявність зруйнованих і депульпованих зубів, змін у кістковій тканині в ділянці верхівок коренів і в ділянці міжкореневих перетинок, обстежити ймовірні пародонтальні вогнища, вогнища запальної деструкції кісткової тканини, зумовлені ретенованими й напівретенованимизубами, зокрема зубами «мудрості». Обов'язково визначають стан придаткових пазух і лімфатичних вузлів.Слід пам'ятати, що особливої уваги потребують зуби під штучними коронками. Для виявлення вогнища інфекції використовуютьклінічні методи: огляд, перкусію, зондування, ЕОД; обов'язково проводять рентгенологічне дослідження зубів, щелеп, за необхідності— ультразвукову та комп'ютерну діагностику.Клінічне виявлення стоматогенного вогнища повинно поєднуватися з оцінюванням його активності. Для цього застосовуютьнизку методів: капіляроскопію, електротестування, пробу на конто червоний, вакцинодіагностику та ін.

Лікування. Обов'язковою умовою лікування вогнищевозумовлених захворювань є усунення стоматогенного вогнища інфекції. Методи усунення залежать головним чином від нозології захворювання, що визначає патологічну сутність вогнища.Так, якщо стоматогенним вогнищем є хронічне запалення пульпи, то його усувають шляхом екстирпації останньої та відповідним лікуванням. Ампутаційне лікування пульпіту як вогнища інфекціїне може бути рекомендоване тому, що коренева пульпа після ампутації коронкової може перетворитися на джерело автосенсибілізації. Вибір методу усунення вогнища у хворих на хронічний періодонтит залежить від низки чинників: топографо-анатомічних особливостей кореня зуба та періодонтальних тканин, ступеня алергійної чутливості організму, стану його неспецифічної реактивності, загального стану хворого.Консервативне лікування хронічного верхівкового періодонтиту вважається цілком доцільним у тих випадках, коли вилікуваний зуб нормально функціонує, кореневий канал зуба запломбований на всьому протязі й на повторних рентгенограмах виявляються ознаки відновлення тканини.