1.Оснащення терапевтичного відділення (кабінету), організація його роботи.

Стоматологічний кабінет повинен бути площею не менше ніж 14 м2 за умови одного робочого місця. На кожне додаткове додається площа не менше ніж 7 м2. Висота приміщень повинна бути не менше 3,3 м. Також кабінет повинен бути обладнаний припливно-витяжною вентиляцією. Стіни і підлога мають легко піддаватися санітарному обробленню та на них не повинно бути щілин, де могли би скупчуватися забруднені парами ртуті часточки пилу. Тому стіни доцільно покрасити масляною краскою чи нітрокраскою, а підлогу покрити лінолеумом, який повинен заходити на стіну на 8-10 см. Повинен бути допоміжний медичний персонал – медична сестра та санітарка. Освітлення повинно бути досить інтенсивним, для цього крісла бажано розставляти в один ряд біля вікон. У кабінеті повинно бути:

Крісло стоматологічне

Стілець зі спинкою для лікаря

Установка стоматологічна з бормашинами, світильником, плювальницею, діатермокоагулятором, електродіагностичним прибором, прспособленням для гідротерапії

Прикрісловий столик лікаря

Канцелярський стіл для запису історії хвороби та іншої світової документації

Письмовий стіл, яким користується допоміжний персонал (ведення журналу диспансеризації, виписування направлень та рецептів

Стільці

Раковина для миття рук

Раковина з тумбочкою для миття використаного інструментарію

Витяжна шафа зі стерилізаторами

Тумбочка, столик чи полка для амальгамозмішувача

Стіл з наборами стерильних інструментів

Стілець гвинтовий до робочого столика медичної сестри

Шафа багатоярусна з багатьма відділеннями.

В стоматологічних відділеннях чи поліклініках потрібно виділяти кабінет для первинного огляду хворих, кабінет функціональної діагностики, приміщення для фізіотерапевтичної служби.

2.Зубний наліт. Механізм утворення, структура, фізичні властивості, хімічний склад. Мікроорганізми зубного нальоту. Методики видалення зубного нальоту.

Зубний наліт – накопичення бактерій і продуктів їх життєдіяльності, що щільно фіксовані на поверхні зуба. Це не мінералізовані відкладення. Він в першу чергу утворюється в недоступних для чищення місцях — у фіссурах, ямках, на контактних поверхнях і виявляється при фарбуванні еритрозином.

Утворення нальоту відбувається в певній послідовності:

Прикріплення бактерій до пелікули

Утворення позаклітинної структури(матриксу)

Зростання бактерій і утворення зубного нальоту

Етапи прикріплення бактерій до пелікули:

Адсорбція макромолекул

Хімічне прикріплення бактерій

Зворотня фіксація бактерій на поверхні

Незворотня їх фіксація

Розвиток вторинної мікрофлори

При вивченні вуглеводного складу зубного нальоту встановлено, що розчинна фракція сухої частини нальоту містить 6,9%, а нерозчинна — 11,3% вуглеводів.

У ньому містяться: молочна, мурашина, масляна, пропіонова і інші органічні кислоти.

Мікроорганізми: стрептококи Str. Mutans, Str. sangius I Str. Sflvarius, лактобацили, актиноміцети, вібріони, спірохети, стафілококи, фузобактерії.

Методи видалення:

Фізичний (ультразвук),Хімічний,Механічний (інструментальний),комбіноований