
- •50. Облігації підприємств: класифікація, порядок і особливості розміщення.
- •51. Лізинг як специфічна форма фінансування реальних інвестицій. Структура лізингових платежів.
- •52. Порівняльна характеристика кредитного забезпечення та його роль у зовнішньому фінансуванні підприємства.
- •53. Факторинг та облік векселя як особливі форми фінансуванні компанії.
- •54. Конвертовані облігації та варанти: порівняльна характеристика.
- •55. Показник дюрації економічний зміст та порядок розрахунку
- •56. Порівняльна характеристика залучення коштів компанії за рахунок емісії облігацій та акцій.
- •57. Фінансові інвестиції: сутність, види та роль в інвестиційній стратегії підприємства.
- •58. Реальні інвестиції: сутність, класифікація та їх роль в інвестиційній стратегії підприємства.
- •59. Методи оцінки вартості фінансових інвестицій для їх відображення у фінансовій звітності.
- •60. Оцінка доцільності фінансових інвестицій: статичний та динамічний підхід.
- •61. Фундаментальний та технічний аналіз корпоративних прав.
- •62. Порівняльна характеристика оцінки доцільності фінансових інвестицій за методами dcf та irr.
- •63. Метод dcf в оцінці доцільності фінансових інвестицій.
- •64. Довгострокові та поточні фінансові інвестиції: види, мета здійснення.
- •65. Розрахунок періоду окупності інвестицій
- •66. Економічна сутність та склад робочого капіталу(Working Capital)
- •67. Агресивний та консервативний підходи до управління робочим капіталом.
- •68. Поняття, структура та тривалість операційного циклу підприємства.
- •69. Формування запасів підприємства та шляхи їх мінімізації
- •70. Визначення потреби в капіталі підприємств для фінансування запасів та дебіторської заборгованості.
- •71. Поточні зобов’язання корпоративних підприємств та напрями їх раціоналізації
- •72. Золоте правило фінансування та золоте правило балансу.
- •73. Інтегроване управління робочим капіталом.
- •74. Необхідність, принципи та методичне забезпечення оцінки вартості бізнесу.
- •75. Value-Based Management: вартісно-орієнтоване управління фінансами компанії.
- •76. Вартісно-орієнтовані показники ефективності діяльності компанії (eva та сvа): практичне застосування та порівняльна характеристика.
- •77. Доходний підхід в оцінці вартості бізнесу
- •78. Ринковий підхід в оцінці вартості компанії.
- •79. Метод dcf в оцінці вартості під-ва, переваги та недоліки.
- •80. Майновий підхід в оцінці вартості компанії.
- •81. Визначення залишкової вартості (вартості реверсії)
- •82. Балансова, внутрішня та ринкова вартість бізнесу.
- •83. Реорганізація, спрямована на розукрупнення компаній: види та порядок проведення.
- •84. Порівняльна характеристика форм реорганізації компаній, спрямованих на укрупнення.
- •85. Обмін корпоративних прав під час реорганізації: мета, методи, оцінка пропорцій.
- •86. Поняття реорганізації компанії: причини, цілі, завдання та форми проведення.
- •87. Поняття «Mergers & Acquisitions»
- •88. Фінансово-правове регулювання реорганізації підприємств.
- •89. Сутність та основні завдання Due Diligance.
- •Цілі і завд. Due diligence
- •90. Потенціал зростання вартості підприємств у результаті реорганізації.
- •91.Перетворення як особлива форма реорганізації. Роль перетворення в оптимізації фінансування компанії.
- •92.Фінансовий контролінг: зміст та функції, порівняльна характеристика стратегічного та оперативного контролінгу.
86. Поняття реорганізації компанії: причини, цілі, завдання та форми проведення.
Реорганізація — це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступником. У процесі реорганізації може бути задіяний один або кілька суб’єктів господарювання. Рішення щодо реорганізації підприємств слід розглядати в контексті стратегічного менеджменту. Серед основних причин реорганізації здебільшого виокремлюють такі:
-суттєве розширення діяльності підприємства, його розмірів;
-згортання діяльності;
-необхідність фінансової санації;
-необхідність зміни повноти відповідальності власників за зобов’язаннями підприємства;
-диверсифікація діяльності;
-податкові мотиви;
-необхідність збільшення власного капіталу (з метою покриття потреби в капіталі та підвищення рівня кредитоспроможності).
Мотиви укрупнення:
-Економія на масштабі
-Вертикальна інтеграція
-Отримання взаємодоповнюючих ресурсів
-Укрупнення як використання надлишкових грошових коштів.
Сумнівні мотиви укрупнення:
-Диверсифікація
-Штучне збільшення EPS (bootstrap game)
-Побудова імперії
Причини розукрупнення суб’єктів:
-спрощення структури управління діяльністю такого суб’єкта господарювання шляхом створення кількох формально незалежних;
-зменшення податкового навантаження;
-відокремлення прибуткових (перспективних) структурних підрозділів суб’єкта господарювання від безперспективних із наступною ліквідацією останніх через процедуру банкрутства;
-підвищення інвестиційної привабливості суб’єкта господарювання;
-з метою захисту від ворожого поглинання;
-за ухвалою суду відповідно до антимонопольного законодавства
У разі реорганізації підприємства слід враховувати ряд законодавчих передумов і вимог, а саме:
- порядок державної реєстрації (перереєстрації) та ліквідації суб’єктів господарювання;
- вимоги антимонопольного законодавства;
- вимоги щодо захисту інтересів кредиторів підприємства, його власників, персоналу тощо;
- порядок емісії акцій (у разі реорганізації АТ);
- можливі екологічні, демографічні та інші наслідки локального масштабу.
Зрозуміло, що причини та мотиви, які спонукають власників і керівництво підприємства до прийняття рішення щодо реорганізації, визначають і форму майбутньої реорганізації. За формальними ознаками розрізняють такі три напрями реорганізації: 1) спрямована на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання);
- злиття означає припинення діяльності двох або кількох підприємств як юридичних осіб та передачу належних їм активів і пасивів (майнових прав і зобов’язань) до правонаступника, який створюється в результаті злиття.
- Приєднання означає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов’язань) до іншого підприємства (правонаступника). Таким чином, головна різниця між злиттям та приєднанням полягає в тому, що у випадку злиття всі майнові права та обов’язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі одного підприємства, яке є наново створеним, а при приєднанні — на балансі вже функціонуючого на момент прийняття рішення про приєднання підприємства.
2) спрямована на подрібнення підприємства (поділ, виділення);
- Поділ — це спосіб реорганізації, за якого одна юридична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.
- Реорганізація виділенням. Згідно із Законом «Про підприємства в Україні» підприємство може бути створене в результаті виділення зі складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об’єднань за рішенням їх трудових колективів, за згоди власників або уповноваженого ними органу. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов’язки реорганізованого підприємства.
3) без змін розмірів підприємства (перетворення).
- Перетворення — це спосіб реорганізації, який передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов’язки колишнього підприємства.
Реорганізація підприємства проводиться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, за рішенням власників, а у деяких випадках — за рішенням власників та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або господарського суду.
Перед здійсненням реорганізації необхідно провести поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємств, що потребують реорганізації, та оцінити їх ринкову вартість. Як правило, під час реорганізації засвідчуються приховані резерви підприємств, що реорганізуються. Це зумовлено необхідністю одержати реальну оцінку вартості таких підприємств з метою встановлення правильних пропорцій обміну корпоративних прав підприємств, які виступають правопопередниками на корпоративні права правонаступників.
Ключовим документом, який складається під час реорганізації підприємств, є передатний або роздільний баланс (передатний складається у разі злиття чи приєднання підприємств, роздільний — при поділі чи виділенні).