78. Ринковий підхід в оцінці вартості компанії.

Базується на тому, що вартість компанії знаходиться в залежності від ключових фінансових і не фінансових показників, які характеризують її діяльність.

Основна ідея: вартість компанії прямо залежить від масштабів її діяльності.

Масштаб задається обсягом продаж, чистим прибутком, операційним прибутком, активами, кількістю клієнтів тощо.

Показник масштабу діяльності напряму визначає здатність компанії генерувати потоки грошових коштів в майбутньому.

Вартість компанії, що оцінюється, визначається на основі вартості аналогічного бізнесу.

Ринковий підхід передбачає розрахунок вартості підприємства – об’єкта оцінки на основі результатів його зіставлення з певними еталонами порівняння, як правило, підприємствами бізнес – аналогами. Суб’єкт господарювання, що обирається у якості бази для проведення оцінки, повинен функціонувати в тій же галузі народного господарства (відноситися до того ж виду економічної діяльності). Для підприємств кандидатів на вибір у якості бази оцінки проводиться порівняльний аналіз кількісних та якісних параметрів фінансово–господарської діяльності, що визначають подібність чи відмінність бізнес–аналогів та об’єкта оцінки.

Основними інформаційними джерелами при застосуванні цього підходу є операції, що мали місце на ринку капіталів (перш за все, організований ринок цінних паперів — фондові біржі, торгівельно–інформаційні системи), дані публічної фінансової звітності підприємств–аналогів, а також інформація про попередні транзакції з корпоративними правами підприємства, вартість якого оцінюється.

Переваги методу:

• акцентує увагу на тому, скільки сьогодні покупці готові заплатити за даний бізнес;

• широко використовується на практиці;

• найменш «академічний» з усіх підходів;

• викликає найбільшу довіру

Послідовність застосування методу мультиплікаторів:

• підготовка фінансової звітності компанії, що оцінюється (за 5 років);

• нормалізація звітності та врахування податкового ефекту;

• складення списку компаній-аналогів та підготовка їх фінансової звітності;

• визначення списку мультиплікаторів, які найбільш відображають бізнес компанії, що оцінюються;

• вибір часового інтервалу, який найбільш адекватно відображає результати бізнесу (12 міс);

• розрахувати мультиплікатори по компаніям-аналогам і по кожній компанії обрати відповідний мультиплікатор;

• після розрахунку мультиплікаторів у розрізі окремих аналогів визначають їх медіанне значення. Це дає змогу уникнути залежності оцінок від крайніх значень мультиплікаторів.

• розрахувати вартість компанії, що оцінюється, з допомогою обраних мультиплікаторів.

• Ринкові мультиплікатори, що використовуються за методом ринкових мультиплікаторів на базі аналізу трансакцій.

Ринкові мультиплікатори, що використовуються за методом мультиплікаторів середньозваженої вартості продажу акцій:

• Відношення ціни корпоративних прав до чистого прибутку;

• Відношення ціни корпоративних прав до суми дивідендів;

• Відношення ринкового курсу корпоративних прав до їх балансової вартості

Коефіцієнт адаптації

• знижка за низьку мобільність корпоративних прав підприємства - об’єкта оцінки, оскільки зазначені права не мають обігу на організованому фондовому ринку .

Величина цієї знижки як правило сягає 30 – 40%;

• Премія за розмір підприємства (може досягати 10 %);

• Премія за корпоративний контроль: у разі придбання контролю над підприємством, що є об’єктом оцінки інвестор досягає додаткових переваг, які можуть не відображатися у вартості корпоративних прав підприємств - аналогів. Премія за корпоративний контроль визначається експертним шляхом і може досягати 40 відсотків від ринкової вартості.

Специфічні мультиплікатори

• Готелі - відношення ринкової вартості підприємства до кількості ліжок

• Підприємства телекомунікації – відношення ринкової вартості до кількості абонентів

• Консалтингові фірми – відношення ринкової вартості до кількості професійних консультантів, що працюють на фірмі

• Інтернетпровайдери – відношення вартості до кількості користувачів