
- •50. Облігації підприємств: класифікація, порядок і особливості розміщення.
- •51. Лізинг як специфічна форма фінансування реальних інвестицій. Структура лізингових платежів.
- •52. Порівняльна характеристика кредитного забезпечення та його роль у зовнішньому фінансуванні підприємства.
- •53. Факторинг та облік векселя як особливі форми фінансуванні компанії.
- •54. Конвертовані облігації та варанти: порівняльна характеристика.
- •55. Показник дюрації економічний зміст та порядок розрахунку
- •56. Порівняльна характеристика залучення коштів компанії за рахунок емісії облігацій та акцій.
- •57. Фінансові інвестиції: сутність, види та роль в інвестиційній стратегії підприємства.
- •58. Реальні інвестиції: сутність, класифікація та їх роль в інвестиційній стратегії підприємства.
- •59. Методи оцінки вартості фінансових інвестицій для їх відображення у фінансовій звітності.
- •60. Оцінка доцільності фінансових інвестицій: статичний та динамічний підхід.
- •61. Фундаментальний та технічний аналіз корпоративних прав.
- •62. Порівняльна характеристика оцінки доцільності фінансових інвестицій за методами dcf та irr.
- •63. Метод dcf в оцінці доцільності фінансових інвестицій.
- •64. Довгострокові та поточні фінансові інвестиції: види, мета здійснення.
- •65. Розрахунок періоду окупності інвестицій
- •66. Економічна сутність та склад робочого капіталу(Working Capital)
- •67. Агресивний та консервативний підходи до управління робочим капіталом.
- •68. Поняття, структура та тривалість операційного циклу підприємства.
- •69. Формування запасів підприємства та шляхи їх мінімізації
- •70. Визначення потреби в капіталі підприємств для фінансування запасів та дебіторської заборгованості.
- •71. Поточні зобов’язання корпоративних підприємств та напрями їх раціоналізації
- •72. Золоте правило фінансування та золоте правило балансу.
- •73. Інтегроване управління робочим капіталом.
- •74. Необхідність, принципи та методичне забезпечення оцінки вартості бізнесу.
- •75. Value-Based Management: вартісно-орієнтоване управління фінансами компанії.
- •76. Вартісно-орієнтовані показники ефективності діяльності компанії (eva та сvа): практичне застосування та порівняльна характеристика.
- •77. Доходний підхід в оцінці вартості бізнесу
- •78. Ринковий підхід в оцінці вартості компанії.
- •79. Метод dcf в оцінці вартості під-ва, переваги та недоліки.
- •80. Майновий підхід в оцінці вартості компанії.
- •81. Визначення залишкової вартості (вартості реверсії)
- •82. Балансова, внутрішня та ринкова вартість бізнесу.
- •83. Реорганізація, спрямована на розукрупнення компаній: види та порядок проведення.
- •84. Порівняльна характеристика форм реорганізації компаній, спрямованих на укрупнення.
- •85. Обмін корпоративних прав під час реорганізації: мета, методи, оцінка пропорцій.
- •86. Поняття реорганізації компанії: причини, цілі, завдання та форми проведення.
- •87. Поняття «Mergers & Acquisitions»
- •88. Фінансово-правове регулювання реорганізації підприємств.
- •89. Сутність та основні завдання Due Diligance.
- •Цілі і завд. Due diligence
- •90. Потенціал зростання вартості підприємств у результаті реорганізації.
- •91.Перетворення як особлива форма реорганізації. Роль перетворення в оптимізації фінансування компанії.
- •92.Фінансовий контролінг: зміст та функції, порівняльна характеристика стратегічного та оперативного контролінгу.
66. Економічна сутність та склад робочого капіталу(Working Capital)
Робочий капітал (Working Capital) поділяють на:
Робочий капітал-брутто показує обсяг інвестованих коштів в оборотні активи (підсумок ІІ розділу активу)
Чистий робочий капітал показує суму перевищення поточних активів над поточними зобов’язаннями
Постійний (перманентний) робочий капітал – мінімально необхідний обсяг інвестицій в оборотні активи для забезпечення безперервного здійснення діяльності компанією
Змінний робочий капітал – додатковий робочий капітал, що формується як відповідь на зміну цін, обсягів виробництва тощо. Може носити сезонний характер.
Робочий капітал має такі складові:
-Виробничі запаси - запаси малоцінних та швидкозношуваних предметів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.
-Запаси готової продукції - запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам.
-Незавершене виробництво - витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валова заборгованість замовників за будівельними контрактами.
-Дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги) - заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем).
-Грошові кошти та їх еквіваленти - кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.
-Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - заборгованість постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги.
Фактори, що впливають на обсяг і структуру робочого капіталу: Специфіка бізнесу (торгівельні компанії зазвичай мають значні запаси готової продукції, обсяги дебіторської заборгованості); Об’єм виробництва (існує пряма залежність між об’ємами виробництва та обсягами робочого капіталу); Специфіка операційного циклу (компанії з довгим та складним операційним циклом матимуть вищі вимоги до складу та структури робочого капіталу, наприклад, до сировини); Умови купівлі/продажу (компанії, що надають своїм покупцям кредит на широкій основі потребують більших обсягів робочого капіталу, ніж ті, що проводять жорстку кредитну політику); Ефективність операційної діяльності (обернена залежність між ефективністю та обсягом необхідного робочого капіталу); Зміна цін (значне коливання цін на сировину вимагатиме від фірми додаткових обсягів робочого капіталу); Коливання поставок сировини (компанії, що використовують специфічну сировину, зазвичай залежать від одного-двох постачальників, тому мають значні виробничі запаси, що вимагає додаткових інвестицій у робочий капітал); Структура ради директорів (емпірично доведено, що чим більша частка у раді директорів аутсайдерів, тим ефективнішим є управління робочим капіталом)