Виробництво в Україні[ред. • ред. Код]

Основними виробниками аміаку в Україні є підприємства хімічного холдингу OSTCHEM, зокрема, «Рівнеазот», Сєвєродонецьке об'єднання «Азот»,Черкаський «Азот» та Концерн «Стирол», а також Одеський припортовий завод та «ДніпроАзот». В останні період виробництво аміаку на Україні почало скорочуватись. За даними Державної служби статистики України, за березень 2014 року виробництво знизилось на 25.9% у порівнянні з 2013 роком та склало 279 тис. тон. В загальному, за три місяці 2014 року Україна знизила виробництво аміаку на 33.3% - до  1 млн. тон.^[3]

Дмитро Фірташ та пов'язані з ним структури зосередили у своїх руках виробництво 100% селітри в Україні, 80% карбаміду та 75% аміаку.

6) Солі амонію

Солі амонію(амоніяк) - це кристалічні речовини з іонним типом зв'язку. До складу солей амонію входять один або кілька катіонів і аніон кислотного залишку.

Солі амонію утворюються при взаємодії відповідних кислот з амоніаком або розчином гідроксиду амонію. Більшість солей амонію безбарвні. При взаємодії з сильними основами і нагріванні солі амонію легко розкладаються з утворенням амоніаку. В термічному відношенні солі амонію нестійкі і при нагріванні порівняно легко розкладаються, наприклад:

• NH₄Cl = NH₃ + HCl

• NH₄NO₂ = N₂ + 2H₂O

• NH₄NO₃ = N₂O + 2H₂O

• (NH₄)₂SO₄ = 2NH₃ + H₂SO₄

Найважливішими солями амонію є нітрат амонію NH₄NO₃, сульфат амонію (NH₄)₂SO₄ і хлорид амонію NH₄Cl. Вони застосовуються головним чином як азотні добрива. Гідрокарбонат амонію NH₄HCO₃ (вуглеамонійна сіль, побутова назва амоняк, індекс E 503) використовують як розпушувач тіста.

Хімічні властивості солей амонію

Сильні електроліти (дисоціюють у водних розчинах):

NH4Cl ↔ NH4 + + Cl-

Розкладання при нагріванні:

а) якщо кислота летюча

NH4Cl → NH3 ↑ + Хцл

NH4HCO3 → NH3 ↑ + Н2O-+ CO2

б) якщо аніон виявляє окисні властивості

NH4NO3 → N2O ↑ + 2Н2O

(NH4) 2Cr2O7 → N2 ↑ + Cr2O3 + 4Н2O

З кислотами (реакція обміну):

(NH4) 2CO3 + 2HCl → 2NH4Cl + Н2O + CO2 ↑

2NH4 + + CO32-+ 2H + + 2Cl-→ 2NH4 + + 2Cl-+ Н2O + CO2 ↑

CO32-+ 2H + → Н2O + CO2 ↑

C солями (реакція обміну):

(NH4) 2SO4 + Ba (NO3) 2 → BaSO4 ↓ + 2NH4NO3

2NH4 + + SO42-+ Ba2 + + 2NO3-→ BaSO4 ↓ + 2NH4 + + 2NO3-

Ba2 + + SO42-→ BaSO4 ↓

Солі амонію піддаються гідролізу (як сіль слабкої основи і сильної кислоти) - середовище кисле:

NH4Cl + Н2O ↔ NH4OH + HCl

NH4 + + Н2O ↔ NH4OH + H +

При нагріванні з лугами виділяють аміак (якісна реакція на іон амонію)

NH4Cl + NaOH → NaCl + NH3 ↑ + Н2O

Фізичні властивості

Солі амонію - тверді кристалічні речовини, що за зовнішнім виглядом нагадують солі лужних металів. У воді добре розчиняються.

7_Нітроген оксиди і фосфор оксиди

Нітроген утворює оксиди, у яких він виявляє ступінь окиснення від +1 до +5:  ; NO;  ;  ;  ;  . Усі нітроген оксиди отруйні. Оксид   має наркотичні властивості, які на початковій стадії позначаються ейфорією, звідси й назва — «звеселяючий газ». Оксид   подразнює дихальні шляхи і слизові оболонки очей. Шкідливий наслідок хімічного виробництва, він потрапляє в атмосферу у вигляді «лисячого хвоста» — червоно-брунатного забарвлення. Фосфор оксиди:   і  . Фосфор(V) оксид   — найбільш стабільний оксид за звичайних умов. Одержання нітроген оксидів і фосфор оксидів. При безпосередньому сполученні молекулярних азоту й кисню утворюється тільки нітроген(II) оксид:

Інші оксиди одержують непрямим шляхом. Фосфор(V) оксид отримують при згорянні фосфору в надлишку кисню або повітря: Хімічні властивості нітроген оксидів. 1)   — окисник, може підтримувати горіння: Не реагує з водою і лугами. 2) NO — легко окиснюється: Не реагує з водою і лугами. 3)   — кислотний оксид: 4)   — сильний окисник, кислотний оксид: У присутності надлишку кисню: Димеризується, утворюючи оксид   — безбарвну рідину:  . Реакція оборотна. При –11 °С рівновагу практично зміщено в бік утворення  , а при 140 °С — у бік утворення  . 5)   — кислотний оксид: Хімічні властивості фос­фор(V) оксиду. Фосфоровмісні кис­лоти.  — типово кислотний оксид. Йому відповідають три кислоти: мета-, орто- і двофосфатна. При розчиненні   у воді спершу утворюється метафосфатна кислота: При тривалому кип’ятінні   з водою — ортофосфатна кислота: При обережному прожарюванні ортофосфатної кислоти утворюється двофосфатна кислота: Застосування нітроген окси­дів та фосфор оксидів. Нітроген(IV) оксид використовується у виробництві нітратної кислоти, нітроген(І) оксид — у медицині. Фосфор(V) оксид використовують для осушування газів і рідин, а в окремих випадках — для відщеплення від речовин хімічно зв’язаної води.

8_) Азотна кислота, нітратна кислота (HNO₃) — сильна одноосновна кислота. Висококорозійна кислота, реагує з більшістю металів, сильний окисник. Має тенденцію набувати жовтого відтінку через накопичення оксидів азоту, при довгому зберіганні. Зазвичай азотна кислота має концентрацію 68%.^[1] Якщо ж понад 86%, то вона називається димною кислотою. В залежності від кольору "диму" концентрована кислота поділяється на білу та червону в концентраціїї більшій за 95 %.

Промислове виробництво

Азотну кислоту отримують шляхом реакції діоксиду азоту (NO₂) з водою.

3NO₂ + H₂O → 2HNO₃ + NO

Як правило, монооксид азоту який утворюється в результаті реакціїї, знову окислюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути отримана шляхом реакції сірчаної кислоти з натрієвою селітрою.

2 NaNO₃ + H₂SO₄ → 2 HNO₃ + Na₂SO₄

Промислова нітратна кислота містить як правило 52% - 68% азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700—900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.

Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):

• 4NH₃ + 5O₂ = 4NO + 6H₂O

Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:

• 2NO + O₂ = 2NO₂

Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:

• N₂O₄ + H₂O = HNO₃ + HNO₂

Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:

• 2HNO₂ = NO + NO₂ + H₂O

Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.