Застосування неметалів

Сульфур являється життєво важливим елементом для живих організмів, є складовою частиною білка. Він сприяє нейтралізації в організмі отруйних речовин, росту хрящової і кісткової тканин, шкіри, волосся, нігтів. Разом з іншими компонентами приймає участь у формуванні структури сполучної тканини. Забезпечує її еластичність, покращує проникливість клітинних мембран. Дефіцит Сульфуру може призвести до порушення синтезу інсуліну. Шкіра стає сухою, зморшкуватою, появляються тріщини, наступає раннє старіння організму. Сірку використовують для добування сульфатної кислоти, виготовлення ґуми з каучуку, виробництва сірників, чорного пороху, лікарських препаратів.

Азот використовують для наповнення електролампочок, створення інертного середовища при зварюванні металів, у вакуумних установках, глибокого охолодження і замороження, добування амоніаку, нітратної кислоти, нітратів.

Фосфор в організмі є джерелом енергії. У промисловості для створення мийних засобів, для пом’якшення води. Фосфорорганічні сполуки для боротьби з бур’янами. Фосфіди – як напівпровідники. Утворення фарб (ґрунтовка). Білий фосфор для виробництва авіабомб, снарядів, раніше виготовляли статуетки, в годинниках, добування Н₃РО₄, добування твердого сплаву фосфористої бронзи. Червоний фосфор для виготовлення сірників, димових завіс, фосфорорганічних сполук, полімерів, проти корозії, напівпровідників, для знищення комах.

Вуглець. Алмаз для свердління твердих порід, виготовлення шліфувальних дисків, різців, свердел, різання скла. У приладобудуванні, радіотехніці, виготовленні ювелірних виробів (діаманти). Графіт для виготовлення вогнетривких тиглів, синтетичних алмазів, мастил, електродів, труб, теплообмінників, грифелів для олівців. В ядерних реакторах як уповільнювач нейтронів. Вугілля для виплавки чавуну і сталі, виробництво чорного пороху, фарб, для поглинання газів, очищення їх. Активоване вугілля – в медицині як адсорбент, для виготовлення протигазів, як каталізатор, для очистки цукру від домішок, вловлювання цінних органічних розчинників.

2 Фізичні властивості оксидів Сульфуру

 

Сульфур(ІV) оксид, або сульфур діоксид, або сірчистий ангідрид, — це безбарвний газ із характерним різким запахом. Саме він створює запах при згоранні сірників. При температурі -10 °С він скраплюється в безбарвну рідину, а при температурі -75 °С кристалізується. Добре розчиняється у воді: до 40 об’ємів газу в одному об’ємі води. Змішується з етером, бензолом та сірковуглецем у необмежених співвідношеннях.

Сульфур(VІ) оксид, або сульфур триоксид, або сірчаний ангідрид, утворює кілька алотропних модифікацій. Одна з них, γ-SO₃, являє собою безбарвну рідину, з температурою кипіння +45 °С та температурою кристалізації -17 °С. У твердому стані ця модифікація схожа на лід. Інша модифікація — α-SO₃ — кристалічна речовина, схожа на азбест, що плавиться при температурі +40 °С. Необмежено розчиняється у воді. Добре розчиняється в сульфатній кислоті. Розчин сульфур триоксиду в сульфатній кислоті називають олеумом.