- •1.Реформи Олександра I: наміри та конкретні заходи
- •2.Декабри́сти:ідеологія та практична діяльність
- •3. Державний курс Мико́ли і
- •6.Основні напрямки зовнішньої політики Росії в пер. Пол.. Хіх ст.
- •7. Національне питання в пер пол. 19 ст.
- •8. Культура пер. Пол. Хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •11.Реформи 60-70-х років в галузі держ. Управління, судової системи та армії.
- •12. Реформи 60-70-х років в галузі освіти та інших сферах культури.
- •13. Суспільно-політ життя 60-90-х років хіх.
- •14. «Консервативна стабілізація» 80-поч. 90х років хіх.
- •15. Основні тенденції соціально-економічного розвитку в пореформенної Росії.
- •16. Основні напрямки зовнішньої політики Росії (60- поч. 90-х рр. ХіХст)
- •18. Культура друг. Пол. Хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •20. Росія в 1905 р.: самодержавство і революція.
- •21.Політичні партії та діяльність і і іі Державних Дум.
- •22. Ііі Державна Дума і політичний курс п. Столипіна.
- •23. Росія в Першій світовій війні.
- •25. Росія в 1917 р.: від лютого до жовтня.
- •26. Громадя́нська війна́ в Росі́ї
- •27.Політика "воєнного комунізму": зміст і напрямки.
- •29. Утворення срср. Національне будівництво 20-30-х років.
- •30. Політика індустріалізації: зміст та шляхи реалізації.
- •31 Етапи колективізації в срср. Голод 1932-1933рр.
- •33. Зовнішня політика радянської держави в 20-30-х рр.: основні напрямки.
- •34. Культура радянського суспільства в 20-30 рр.: основні тенденції.
- •35. Участь Радянського Союзу в Другій світовій війні: 1939-1941рр.
- •36. Радянсько- німецька війна1941-1943: основні події на фронті та в тилу.
- •37. Радянсько- німецька війна1944-1945: основні події на фронті та в тилу.
- •42. Радянська культура в 40-80-х рр.: основні тенденції.
- •44. Наростання відцентрових тенденцій. Розпад срср.
- •45.Політичний курс президента б. Єльцина (1991-1999)
- •46.Правління Путіна (2000-2008)
46.Правління Путіна (2000-2008)
Путін був обраний президентом 7 травня 2000, у другий раз 14 березня 2004. Правління Путіна характеризувалося централізацією влади в Росії, а також стабілізацією ситуації усередині країни, завершенням війни в Чечні, зміцненням влади і ролі президента. Все це не в останню чергу обумовлювалося високими цінами на нафту і газ в роки його правління.Одним з основних пріоритетів президентства Путіна офіційно став також підйом економіки країни й рівня життя населення. У вересні 2005 у Росії запускаються так звані "Національні проекти" для дозволу найбільш злободенних соціальних проблем: охорона здоров'я, утвір, житлова політика й сільське господарство. В 2006 на ці програми виділяється 161 млрд рублів , в 2007 — 206 млрд. Однак жоден з цих проєктів не досяг своєї мети через корупцію і відсутність ефективних механізмів втілення і контролю. До негативних підсумків правління Путіна відносяться також пригнічення свободи слова за рахунок концентрації телебачення в руках держави і переслідування журналістів, різький зріст бюрократії, пригнічення економічних свобод через переслідування бізнесменів (справа Ходорковського), поглиблення економічної залежності Росії від сировинних доходів. Укріплення "вертикалі влади", відміна виборів губернаторів призвели до бурхливого зросту корупції і поглиблення розшарування населення. Соціальне незадовільство зтримувалося підйомом пенсій та бюджетних зарплат з "нафтогрошей" та масивною пропагандою дій Путіна і його уряду.У зовнішній політиці Путін проводив курс на конфронтацію з сусіднімі державами, якто Грузією, країнами Прибалтики, Україною (газові війни), з метою встановлення там підлеглих режимів та відвернення уваги населення Росії від внутрішніх проблем. Прокламований Путіним курс на конфронтацію з країнами НАТО і насамперед США носив скоріше демонстраційний характер, призваний показати "зростання величі Росії". Насправді ж дії Росії у напрямку цих країн були скоріше дружніми, що обумовлювалося значною економічною залежністю від них.У грудні 2007 Володимир Путін оголосив про те, що на президентських виборах навесні 2008 підтримає кандидатуру Дмитра Медведєва.