3.2 Відомості про успішність в навчанні учнів

Система оцінювання результатів навчальної діяльності вихованців має багату історію. Уже в Києво-Могилянській академії оцінки навчальної діяльності та здібностей учнів були такими: “вельми стараний”, “вельми зрозумілий та надійний”, “добронадійний”, “хорош”, “зело гарного навчанняя”, “дуже добрий”, “добр, рачителен”, “вельми посередній”, “нижче середнього”, “нижче середнього, плох”, “неізрядного успіху”, “вельми помірного успіху”, “зрозумілий, але неслухняний”, “понятен, але ледачий”, “старанний, але тупого поняття”, “зрозумілий, але вельми нерадив”, “не встигає”, “не поганий”, “не зовсім поганий”, “мало успіху”, “не зрозумілий”, “не зовсім тупий”, “тупий та незрозумілий”, “тупий”, “дуже тупий”. У школах дореволюційної Росії спостерігалися різні підходи до оцінки знань та вмінь учнів. Так, наприклад, відповідно до статуту Міністерства просвіти 1804 р., з кожної дисципліни директор визначав певне число кульок для з’ясування рівня знань школярів. Найвищий рівень успішності дорівнював 90 кулькам. Аналізуючи еволюцію системи оцінювання знань учнів, можна відзначити, що вона змінилася з введенням нового статуту 1871 р. Так, якщо в статуті 1804 р. оцінка успішності учнів проводилася кожним учителем за допомогою заздалегідь озвученою директором максимальної суми оцінювання знань учнів, яка в підсумку за показниками кожного педагога повинна була виявити відносні успіхи учнів, то в тридцяті роки нижчим балом була цифра 44, а вищим 320.

У 1872 р. «Правила про випробування учнів гімназій і прогімназій відомства МНП» [125] оголосили , що « ... як на випробуваннях, так і рівно і впродовж усього навчального року пізнання і успіхи учнів оцінюються звичайними цифрами, причому «5» означає пізнання і успіхи відмінні та ставиться за ґрунтовне знання всього пройденого при відмінній старанності та уваги і за таких письмових роботах, які можуть служити прикладом для класу.

« 4 » - добре і служить відтінком «5», означаючи пізнання також основні, за браком належного старанності або уваги не завжди при змінювані належним чином і в усних відповідях і в письмових роботах.

«3» - задовільно, знають пройдене настільки твердо, що без ускладнень можуть вчитися далі і взагалі рівнем свого класу відстають.

«2» - не зовсім задовільно, служить відтінком одиниці і ставиться учням, які стоять нижче рівня свого класу, збиваються іноді у відповідях навіть на головні питання, але, при посиленому старанності зі свого боку і такому ж уваги в класі, особливо з сторонньої допомогою, можуть йти вперед і піднятися до середнього рівня свого класу.

«1» - зовсім незадовільно і означає пізнання слабкі, при малім розумінні пройденого і недостатній увазі і старанності.

Наприкінці ХІХ початку ХХ століття в дипломах та атестатах з’являються такі терміни оцінювання як “відмінно”, “вельми добре”, “добре”, “досить добре”, “посередньо”, “слабо”. Поширювалася також п’ятибальна, семибальна, дванадцятибальна шкала констатації навчальних досягнень учнів. В дореволюційній школі контроль знань нерідко був засобом відбору учнів для подальшого навчання й використовувався іноді для адміністративного впливу на учнів та вчителів.

В Журналі Міністерства народної освіти відомості про річні випробування представлені у вигляді таблиць. Подібні відомості можна знайти, наприклад, в частині CXXVIII, за 1865 р., де подані дані для порівняння за 1862-1865 рр. [8, с. 531-539]

Таблиця 6. Відомості о результатах випускних випробувань у гімназіях Одеського навчального округу, як тих, що навчалися, так і сторонніх за 1862-1863 рр.

В гимназиях	в 1862 году				в 1863 году
	подверглось испытанию		получили аттестат		подверглось испытанию		получили аттестат
	ученик гимназии	посторонних лиц	ученик гимназии	посторонних лиц	ученик гимназии	посторонних лиц	ученик гимназии	посторонних лиц
Ришельевской	6	23	6	6	*	23	4	7
Второй Одесской	8	3	7	-	*	6	9	1
Херсонской	6	-	4	-	*	2	6	-
Кишеневской	27	-	2	-	*	-	13	-
Екатеринославской	17	5	9	2	*	2	6	2
Таганрогской	16	-	16	-	*	2	6	1
Симферопольской	13	-	11	-	*	2	7	2
Итого:	93	31	78	8	*	37	51	13

* - відомості знаходяться на перетені сторінок

Таблиця 7. Відомості о результатах випускних випробувань у гімназіях Одеського навчального округу, як тих, що навчалися, так і сторонніх за 1864-1865 рр. [8, с. 531-539]

В гимназиях	в 1864 году				в 1865 году
	подверглось испытанию		получили аттестат		подверглось испытанию		получили аттестат
	ученик гимназии	посторонних лиц	ученик гимназии	посторонних лиц	ученик гимназии	посторонних лиц	ученик гимназии	посторонних лиц
Ришельевской	15	19	3	3	9	17	3	1
Второй Одесской	10	15	8	-	6	9	4	-
Херсонской	5	3	3	1	3	-	3	-
Кишеневской	27	4	13	2	24	6	15	2
Екатеринославской	7	6	7	6	9	3	2	-
Таганрогской	13	4	6	-	16	-	6	-
Симферопольской	10	-	7	-	25	4	13	1
Итого:	87	51	47	12	92	39	46	4

Що стосується навчальних досягнень за випускні випробування учнів гімназій за наступний період, то їх можна знайти не у вигляді таблиць, а у звітах з перевірки всього Одеського навчального округу, наприклад за 1866 р.:

«Лучшие успехи в Ришельевской гимназии – по закону Божию (священник Чемена), по русской словестности (Ленц, теперь исправляет должность инспектора), по естественным наукам и географии (учитель Тамулевич), и по французскому языку (учитель Шапелон); но особенно заслуживают внимания отличные успехи по математике и физике (учителя Розенберг и Дивари). В латинском языке познания были недостаточны вследствие перемены преподавателей, слабой подготовки учеников в предыдущие годы и равнодушие к этому предмету в самом обществе». [11, с. 1-107]

На нашу думку, цікавими є саме останні відомості про вивчення латинської мови. Адже згідно них, можна зробити висновок, що якщо той чи інший навчальний предмет не є затребуваним у суспільстві, в навчальному закладі може навіть не знайтися вчителя для його вивчення й як результат, його річні показники будуть низькими.

Для порівняння в цьому ж звіті є відомості й про результати річних випробувань у Таганрозький гімназії: «Лучшие успіхи в Таганрогской гимназии были по математике, особенно в высших классах (учитель Черец), по латинскому (учитель Якоб) и немецкому языку (учитель Штейн) и по естественным наукам (учителя: Бобровский и Лосев)». [11, с. 1-107]

Дослідивши згаданий вище звіт, варто відзначити, що автор зазначає, що вплив на результативність під час річних випробувань і загалом на якість викладання того чи іншого предмету впливають сааме суспільна затребуваність предмета, а також особистість самого вчителя.

Цікавим є те, що виходячи з цих даних, випробування дозволяли проходити, як учням навчальних закладів, так і тим, хто офіційно не навчався.

За «Правилами про випробування учнів гімназій і прогімназій відомства міністерства народної освіти» бажаючі піддатися випробуванню зрілості сторонні особи за півтора місяці до початку випробування подають директору гімназії (а там, де є кілька гімназій, - попечителю навчального округу) власноручно написане прохання про допущення їх до випробування. Якщо згодом виявиться, що ця людина приховав від начальства, що раніше навчався в якій-небудь гімназії, то він позбавляється права продовжувати випробування, а видане свідоцтво зрілості може бути визнано недійсним.

Подібна заява є в Журналі Міністерстві народної освіти. Вона подана на ім’я попечителя Одеського навчального округу від двох студентів Рішельєвського ліцею наприкінці 1863 року. Вони аргументують своє прохання тим, що: «а) что они слушают только четыре предмета, из которых один, церковная история, общий с 3 курсом, следовательно они имеют достаточно времени и для занятий по 3-му курсу, в котором слушают 5-ть предметов; б) что как настояний год есть последний год лицея, а будущий университет, если и откроется (Прим. aвт. – Імперський Новоросійський університет), как говорять, тремя курсами юридическаго факультета, то им необходимо будет пройти весь университетский курс с продолжением 2-х лет, потому что по университетской программе они занимались только энциклопедией права и римским правом, и в) что может еще случится так, что университет откроется только первым курсом, тогда они должны будут или перейти из 3-го курса в 1-й, или же отправится в другой университет…»[2, с. 11-12] Попечитель Одеського навчального округу дозволив цим двом студентам проходити випускні випробування за другий та третій курс у кінці поточного навчального року.

Не можуть проходити іспити ті сторонні особи: а) які, вже навчались якій-небудь гімназії або в іншому навчальному закладі та продовжували б в них своє вчення, але через свою незадовільну успішність, не змогли оного закінчити в повного курсу, що передбачений в 8 років для гімназій, б) які, вибувши без поважних причин з VIII класу гімназії, отримали за час навчання в оном позначки, що не відповідають правилам про допущення до випробувань зрілості; в) яким до початку нового університетського навчального року, тобто до 15-го серпня того ж року, не виповниться щонайменше 17 років і г) які на підставі поданих ними свідчень, прохань і власного життєпису очевидно не можуть бути визнані зрілими. Цим особам на випробуваннях зрілості піддаються екзамену з усіх предметів гімназичного курсу в повному обсязі; але ті з них, хто принаймні за 2 роки до того витримав успішно випробування за шість перших класів, іспитів лише з предметів, які викладаються у двох старших класах гімназії і притому в обсязі курсу цих класів. Правила в реальних училищах по суті своєму тотожні з правилами гімназій і відрізняються тільки в питаннях про класах (випробування за перші 4 або перші 5 класів) і про предметах, з яких повинні проводитися випробування, згідно з відмінністю в програмах гімназій і реальних училищ. Бажаючі екзаменуватися з предметів гімназичного курсу без стародавніх мов, можуть здавати цей іспит і при реальному училищі, але лише в тих місцевостях, де немає гімназій, і лише в тому випадку, якщо вони прописані на проживання в цій місцевості. Іспитів за курсом реального училища, можуть піддаватися цьому випробуванню і при гімназії, якщо в місці їх проживання немає реального училища. Також можуть бути названі і сторонні для навчального закладу особи з домашньою освітою, котрі піддаються випробуванню за програмою нижчих класів середніх навчальних закладів. Особи домашнього виховання можуть складати іспити за 4 або за 6 класів гімназичного курсу або за 4 і 5 класів реального училища, але лише по досягненні ними нормального віку відповідних класів (тобто для екзаменуються за 4 класу - не менше 13 років, для екзаменуються за 5 класів реального училища - не менше 14 років, за 6 класів гімназії - не менше 15 років); недолік 2-3 місяців не може служити перешкодою, якщо зовнішній вигляд зазначених юнаків свідчить про хороший стан їхнього здоров'я. Після закінчення випробувань вони отримують свідоцтво з позначенням особливо, які успіхи вони надали з кожного предмета.

Також на сторінках Журналу Міністерства народної освіти є правила випробування на звання дійсного студента та на ступінь кандидата в Імператорському Новоросійському університеті. Варто відзначити, що ступінь кандидата того чи іншого університету за часів Російської імперії, значно відрізняється від сучасного. Кандидат університету – це фактично перший академічна ступінь в імперії, що існував з 1804 по 1884 роки і остаточно був скасований в 1917 р. Ступінь кандидата присвоювалась особам, що закінчили з відзнакою курс університету. Наступними за рангом ступенями були ступеня магістра і доктора. Ступінь кандидата вживалася в поєднанні з назвою навчального закладу (кандидат Новоросійського Імперського університету) або галузі знань (кандидат словесності, кандидат прав тощо).

Що ж стосується самих правил, згаданих вище, то вони складаються з 14 пунктів. Було означено, що випробування на звання дійсного студента та кандидата університету є одним й тим самим. Звання кандидата отримує той студент, хто успішно закінчить курс та його дисертаційна робота буде схвалена. Той, хто провалив випробування, може в наступному році пройти ті самі екзамени, які проводяться перед літніми вакаціями. Також, як вже зазначалось, випробування можуть проходити сторонні особи. Для того щоб отримати звання дійсного студента треба: «…из всех предметов факультета или отделения отметки удовлетворительныя (3), а для приобретения степени кандидата весьма удовлетворительныя (4 ) из главных предметов и удовлетворительныя из остальных». [14, с. 34-38]

В поданих статтях є цікавий пункт, який доводить, що вже за часів Російської імперії були чіткі правила ведення навчальних справ, а саме існування навчальних програм та білетів екзаменів, що існують й досі. «В факультетах должны быть программы по всем преподаваемым предметам. Каждый преподаватель предлагает по билетам из своей программы такое число вопросов, какое для верной оценки познаний экзаменующагося признается нужным». [14, с. 34-38]

Також варто відзначити, що інколи виникали проблеми з визначенням академічного ступеня особи, що переводилась з іншого навчального закладу. Подібні прецеденти відображені, як приклади, одразу після згадуваних правил.

****

Отже, система оцінювання навчальних досягнень учнів та студентів в Російській імперії має довгу історію. Також кожен студент по закінчувані навчального року мусив проходити річні письмові випробування, які були занесені в таблиці та відображені в Журналі Міністерства народної освіти. Цікавим є, що поряд з учнями того чи іншого навчального закладу, річні письмові випробування могли проходити й сторонні особи, якщо вони доведуть необхідність цього випробування. Також, якщо стороння особа вдало проходила річні випробування, то вона отримувала ті ж атестати, що й учні навчального закладу, де вони проходили випробування.