3.1 Викладання навчальних предметів

Як вже зазначалось раніше, система освіти дореволюційної Російської імперії мала чітку структуру, теж саме стосувалось навчальних предметів, що викладались в них.

Земські школи відкривалися в сільській місцевості та перебували у віданні земств. Переважна більшість учнів складали діти селян. Земські школи припускали 3-4 річний термін навчання; в них викладали закон Божий, читання, письмо, арифметику і, по можливості, спів. У деяких школах викладалися також природознавство, географія, історія.

Спочатку церковнопарафіяльні школи називалися парафіяльними училищами і були дворічними. У 1864 році вони були передані у відання Синоду і отримали назву церковнопарафіяльних шкіл. Ці навчальні заклади створювалися при церковних парафіях, в основному - у сільській місцевості. Існували трьох- і п'ятирічні школи. У цих школах викладалися закон Божий, церковний спів, читання, письмо, арифметика та історія. Матеріал для читання був здебільшого релігійного змісту. Керував церковнопарафіяльними школами рада Синоду через єпархіальні ради училищ. Навчання вели священики диякони і дяки, а також вчителі і вчительки, які закінчили церковно-вчительські школи і єпархіальні училища.

Вищі початкові училища були поширені в невеликих містах, спочатку носили назву повітових училищ і були дворічними. У 1872 році перейменовані в міські училища, а в 1912 - в вищі початкові училища. У них навчалися в основному діти заможних батьків і службовців. Училища складалися з чотирьох класів. Існували чоловічі та жіночі училища.

Тут викладалися російська мова і словесність, арифметика і почала алгебри, геометрія, географія, історія Росії з відомостями з загальної історії, природознавство і фізика, малювання і креслення, гімнастика (в жіночих училищах, крім того, рукоділля). Учні, які пройшли курс 1-го і 2 -го класів, мали право вступити відповідно в 2-й і 3 -й класи гімназії або реального училища, проте для вступу в 3- й клас була потрібна здача іспиту з іноземних і стародавніх мов .

Як вже зазначалось вище, гімназії були основою середньої освіти. Велика частина навчального часу відводилася гуманітарних предметів. “Статут гімназій та прогімназій” від 19 листопада 1864 р. встановлював два типи позастанових гімназій: класична (з викладанням латинської i грецької мов) i реальна (без зазначених мов i з перевагою природничих i точних наук). У гімназіях уводилася 7-літня освіта. Навчальний курс гімназії складався з наступних предметів: 1) закон божий; 2) російська мова з церковнослов’янським та мовленням; 3) короткі основи логіки; 4) та 5) латинська та грецька мова; 6) математика; 7) та 8) математична географія та фізика, з коротким курсом природознавства; 9) історія; 10) географія; 11) та 12) німецька та французька мова; 13) чистописання. [122] Випускники класичних гімназії могли продовжити навчання в будь-якому вищому навчальному закладі, а випускники реальних гімназії - тільки в технічних або сільськогосподарських закладах.

Існували чоловічі та жіночі гімназії. До гімназії приймалися діти всіх станів і віросповідань, починаючи з 8-9 річного віку. Термін навчання для хлопчиків становив 8 років, для дівчаток - 7-8 років.

По закінченні гімназії проводилися випускні іспити і видавався атестат зрілості. Випускники чоловічих гімназій мали право вступати до університетів. Дівчата, які закінчили 8 класів гімназії, могли вступити без іспитів на Вищі жіночі курси.

Спочатку реальні училища називалися реальними гімназіями і були 7-ми класними. Перейменовані в училища в 1872 році. На відміну від гімназій, основне місце в навчальному плані реальних училищ відводилося природничих і точних наук. Також велика увага приділялася іноземним мовам. Реальну освіта ставилися у суспільстві на щабель нижче, ніж класична.

У реальні училища приймалися тільки хлопчики. Термін навчання складав 6 років. Випускники реальних училищ могли вступати до вищих технічні навчальні заклади або на фізико-математичні і медичні факультети університетів.

Кадетські корпуси були військово-навчальними закладами. Приймалися туди здебільшого діти дворян, головним чином офіцерів. Діти недворянського походження теж могли надходити в кадетські корпуси, але їх кількість була вкрай обмежена.

В цих навчальних закладах перевага віддавалася точним і природничим наукам. Крім цього, навчальною програмою передбачалося вивчення наук, необхідних для державної служби - військове та морське мистецтво, фортифікація і артилерія, а також естетичне та духовне виховання - малювання, живопис, музика, танці і т.п. Велика увага приділялася і фізичної підготовки. У курс навчання входили гімнастика, плавання, фехтування.

Курс навчання становив сім років. По закінченні кадетських корпусів вихованцям присвоювалося офіцерське звання або цивільний класний чин.

Інститути шляхетних дівчат були закритими навчальними закладами, куди приймалися, в основному, дочки дворян. Навчальний план включав іноземні мови, російську словесність, арифметику, історію, географію, малювання, музику, танці, рукоділля і різні види домоводства правила світського обходження.

Курс навчання і виховання в інститутах шляхетних дівчат становив 7-8 років. По закінченні інституту дівчата мали право вступу до вищих жіночі навчальні заклади .

На відміну від гімназій і реальних училищ, в кадетських корпусах та інститутах шляхетних дівчат дівчата і юнаки не лише навчалися, але також виховувалися і жили весь навчальний рік.

Університети були основою вищої освіти. До 1913 року на території Російської імперії існувало 10 університетів: у Москві, Санкт-Петербурзі, Харкові, Казані, Києві, Юр’єве, Томську, Варшаві, Одесі, Саратові. В кожному університеті повинні були бути чотири факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний та медичний, та це не завжди точно виконували (в Новоросійському Імператорську університеті було три факультети).

Крім студентів університети могли відвідувати вільні слухачі, які допускалися до всіх видів занять і до державних іспитів, але не мали студентських прав та пільг. На відміну від студентів, вільними слухачами могли бути і жінки - на рівних з чоловіками правах.

Варто також зазначити, що вільні слухачі допускались не лише в університетах Російської імперії. В Журналі Міністерства народної освіти є стаття від 31 січня 1866 року, де розглядається питання допущення вольним слухачем італійського підданця Россі в Одеське комерційне училище. Було відзначено, що означений громадян звернувся до директора зазначеного навчального закладу з проханням прийняти його вольним слухачем, адже він не встиг стати учнем тому що пропустив строки.

Педагогічна рада училища дозволила Россі та іншим іноземцям навчатися в якості вольних слухачів на наступних умовах: « а) чтобы они вносили плату за учение наравне с прочими учениками, б) подчинялись всем требованиям внутреней дисциплины заведения, в) слушали предметы в разных класах по собственому усмотрению, и г) обязательному екзамену не підвергались, но если, полагают, вместе с прочими учениками підвергались бы испытанию по отдельным предметам в полном их объеме с получением свидетельсвт о результатах этих испытаний». [9, с. 60-61]

Перші вищі жіночі курси з’явилися в 1869 році в Москві і в Петербурзі. На них приймалися випускниці гімназій та інститутів шляхетних дівчат. Як правило, курси були дворічними. У складі вищих жіночих курсів знаходилися такі відділення, як історико-філологічне, фізико-математичне, природниче, хіміко-фармацевтичне. Випускниці жіночих курсів отримували право викладання в гімназіях аж до старших класів, їм присвоювалися звання вчительки середніх навчальних закладів або лікаря.

Освіта всіх ступенів було платним, і оплата була досить висока. Тому, незважаючи на формальну відсутність розмежувань між станами, на ділі навчатися могли лише діти заможних батьків. У деяких навчальних закладах існували вакантні місця, на які учні приймалися безкоштовно, якщо демонстрували старанність і особливі успіхи в навчанні . Однак кількість таких місць була обмежена.

Виходячи з того, що першим навчальним закладом, що було засновано на території півдня України в зазначений період, був саме Новоросійській університет, варто перш за все визначити стан викладання наук саме в Рішельєвському ліцеї, на базі якого створили університет.

В Частині CXXVI Журнала Міністерства народної освіти за 1864 р. є звіт по діяльності цього навчального закладу. [6, с. 151-160] Одразу варто відзначити, що виконувач обов’язки директора, що робив звіт попечителю Одеського навчального округу, вже знав, що в наступному році ліцей буде перетворено на університет. Потім він послідовно робить аналіз викладання усіх навчальних предметів: догматичного богослов’я, церковної історії, російської історії, психології, природничої історії, фізики, фізичної географії, хімії, хімічних технологій, сільського господарства, чистої математики, механіки та астрономії з геодезією, римської словесності та старовини, енциклопедію права, римське право, закони державного благоустрою, закони о фінансах та міжнародне право, громадянське та кримінальне право та німецька, французька й англійська мови. Загалом 22 предмети. В кожному з пунктів директор називає ім’я викладача, що він встиг викласти за останній рік та активність студентів. Загалом, “…дело преподавания наук не могло не пострадать от того тревожнаго выжидательнаго положения, в каком должны были по необходимости находиться в течение этого года как преподаватели, так и их слушатели”, це, звісно, вплинуло на якість знань студентів: “большинство студентов 1-х курсов вовче не явилось на испытание или, явившись, оставляло их на половине; - из тех же немногих, кои окончили экзамены, только 5 или 6 человек могут похвастаться сколько нибудь удовлетворительными познаниями”. Разом з тим, не дивлячись на такий стан речей, існували й винятки: “…не смотря на вышеупомянутую мною апатию студентов в деле слушания лекцій, лекции русской истории, сравнительно более чем дригия, привлекали к себе слушателей, что должно приписать способности и умению профессора – излагать живо и занимательно свою науку”. [5, с. 87-98]

Новоросійській університет в Одесі розпочав свою діяльність в 1865 році і за цей рік в Журналі Міністерства народної освіти (Частина CXXVIII) вже є звіт з викладання навчальних предметів в цьому закладі. [8, с. 540-584]

Таблиця 1. Викладання навчальних предметів на Історико-філологічному факультеті Новоросійського Імператорського університету за 1865 р.

Историко-филологический факультет
Философия	История греческой философии, 2ч., студ. 1 курса
Греческая словесность	Греческая грамматика, 3 ч. В 1-м полугодии, студ. 1-го к.; Анабизис Ксенофонда, 2 ч. Во 2-м полуг. студ. того же курса; очерк географии Греции и ея колоний, 4 ч. Во 2-м полуг., студентам того же курса
Римская словесность	Практеческие упражнения по римской словесности, 2 ч., студ. 1-го к. Объяснения Тацита, 2 ч. студ. 1-го к.
История русского языка и русой литературы	История русской словесности от начала времен письменности в России до XIII в. включительно для студ. 1-го курса
История всеобщей литературы	Ожидается прибытие преподавателя по всеобщей литературе
Словесная филология	О языках, землях а народах славянских, на основании историко-филологических исследований, 4 ч. студ. 1-го к.
Всеобщая история	История средних времен, 5 ч. История Англии при Тюдорах и Стюартах, 3 ч.

Виходячи з даних, поданих у таблиці, на початку свого існування, Новороссійський університет був ще недостатньо забезпечений професорсько-викладацькими кадрами, здебільшого це стосується саме історико-філологічного факультету, адже на фізико-математичному факультеті працювали достатньо кваліфіковані викладачі, відомості про це подані у Таблиці 2.

Таблиця 2. Викладання навчальних предметів на Фізико-математичному факультеті Новоросійського Імператорського університету за 1865 р.

Физико-математический факультет
Чистая математика	Сферическая тригонометрия (и космография), 2 ч., студ. 1 и 2-го курс. (Доц. Беркевич) Начертательная геометрия, 1 ч., студ. 1-го курса. (Пр.-доц. Алексеев) Аналитическая геометрия, 2 ч.., студ. 1-го курса (Он же) Алгебра, 2 ч., студ. 1-го курса (О. п. И. Д. Соколов) Дифференциальное и интегральное исчесление, 4 ч., студ. 2-го курса. (И. д. Карастелев)
Механика	---
Астрономия и геодезия	Космография (См. выше: Чистая мат.)
Физика	Некоторые статьи общей физики, - о свете и теплоте, 3 ч., студ. 1-го к.; об электричестве, гальвинизме и электромагнитизме, 1 ч., студ. 2-го курса. (О. н. Ленщин)
Химия	Неорганическая химия, 2 ч., студ. 1-го и 2-го курсов (О. п. Н. Н. Соколов). Химическая лаоратория для занятий студ. Под руководством проф. Открыта ежедневно от 9-ти до 2-х часов.
Физическая география	Физическая география с метеорологией, 2 ч., студ. 2-го к.
Палеонтология	---
Ботаника	Морфология и систематика растений, 3 ч., студ. 1-го курса (Доц. Янович) Практические упражнения по физиологии и анатомии растений, 2 ч., студ. 2-го к. (О. п. Ценковский)
Зоология	Общая зоология, 2 ч. Студ. 1 и 2-го к. (И. д. э.-о. п. Байков) Анатомия человека, 2 ч., студ. 1 и 2-го к. (Доц. Вольский) Сравнительная анатомия и гистология, 2 ч., студ. 1и 2-го к. (О. п. Маркузен)
Техническая химия или вместо ее технология	---
Агрономическая химия или вместо нее агрономия	Земледелие, 2 ч., студ. 1-го к. (И. д. э.-о. п. Палимисестов) Об атмосфере и почве по отношению к земледелию (атмосферология и педология) 2 ч., студ. 2-го к. (Доц. Абашеев)

Як вже зазначалось, фізико-математичний факультет Новоросійського університету в Одесі в 1865 році був на достатньому рівні в порівнянні з іншими університетами, що працювали більший термін. Лише декілька предметів, такі як: механіка, палеотологія та технічна хімія, з усього переліку ще не викладались, що стосується інших предметів, то їх викладали здебільшого професори та доценти.

Таблиця 3. Викладання навчальних предметів на юридичному факультеті Новоросійського Імператорського університету за 1865 р.

Юридический факультет
Энциклопедия права	Энциклопедия юридических и политически наук, 4 ч., студ. 1-го и 2-го к. (И. д.э.-о. и. Власьев)
История русского права	История русского права до уложения 1649 года, 3 ч., студ. 1-го и 2-го к. (Доц. Леонтович)
Римское право	Институции Юстиниана, 2 ч. студ. 1-го к. (И. д. э.-о. и. Юрьевич)
Государственное право	Теория государственнаго права, 2 ч., студ. 2-го к. (Доц. Леонтович)
Политическая экономия и статистика	Политическая экономия, 3 ч., студ. 1 и 2-го курсов (Доц. Вольский)
Церков. законов.	История России с древнейших времен до смерти Иоанна Грознаго, 2 ч., студ. 1-го к.

На юридичному факультеті Новоросійського університету, порівняно з іншими вищими навчальними закладами Російської імперії, в 1865 р. викладалися ще не усі заплановані предмети. Цивільне право та цивільний судоустрій, кримінальне право та кримінальний судоустрій, поліцейське право, фінансове право, міжнародне право поки не викладались в університеті Одеси.

Також, не входили до поданих таблиць викладання богослов’я, французька, італійська та англійська мови.

Загалом, у цьому документі під назвою “Сравнительная ведомость о преподавании предметов в университетах: Санкт-Петербургском, Московском, Харьковском, Казанском, св. Владимира, Новороссийском и Дерптском” надається подібна з поданою таблицею інформація по чотирьох обов’язкових факультетах: історико-філологічному, фізико-математичному, юридичному та медичному (в Новоросійському університеті останнього не було). [8, с.540-584]

В 1862 році, як зазначено вище, було засноване Одеське комерційне училище, а 17 листопада 1870 року був виданий навчальний статут цього навчального закладу. В цьому документі відзначається, що училище складається з двох училищ: 1) спеціально-комерційного (складається з двох класів) та 2) загально навчального, що був підготовчим до першого (складається з чотирьох класів). Також в статуті дається перелік то, що повинен знати вступник: «требуется знание главных молитв, начал русской грамматики, умение читать и писать по-французски и по-немецки и знание 4-х действий арифметики. Прием в высшие классы обуславливается выдержанием переводного экзамена по программе одобренным попечителем Одесскаго учебнаго округа». [22, с. 61-65]

Таблиця 4. Кількість тижневих уроків по класах в Одеському комерційному училищі (в загальноосвітньому училищі)

	Классы				Всего в неделю
	I.	II.	III.	IV.
Закон Божий	2	2	2	2	8
Русский язик	3	3	3	3	12
Французский	5	5	4	3	17
Немецкий	-	5	5	4	14
Итальянский, английский или греческий	-	-	3	3	6
Алгебра и геометрия	-	-	6	6	12
Арифметика	4	4	2	2	12
География	4	4	3	2	13
История	-	-	2	5	7
Чистописание	6	4	-	-	10
Черчение	4	3	-	-	7
	28	30	30	30	118

Таблиця 5. Кількість тижневих уроків по класах в Одеському комерційному училищі (в спеціально-комерційному училищі)

	I.	II.	Всего
Закон Божий	1	1	2
Русская словесность	2	2	4
Французский язик	1	1	2
Немецкий	1	1	2
Английский, итальянский или греческий	2	1	3
Арифметика	1	1	2
Статистика	1	1	2
Новая история	2	2	4
Политическая экономия	2	2	4
Физика	3	3	6
Химия	4	4	8
Торговое право	1	2	3
Бухгалтерия и коммерция	9	9	18
	30	30	60

Виходячи з поданих таблиць, навчальний курс Одеського комерційного училища, був схожим з предметами, що викладались в Новоросійському університеті. Не дивлячись на те, що училище було за статусом нижче ніж університет, освіта, що отримували студенти училища, була на достатньому рівні.

*****

Отже, кожний щабель освітньої структури Російської імперії мав власні правила та навчальні плани. Аналізуючи відомості, щодо викладання навчальних дисциплін в новоствореному Новоросійському Імперському університеті, до вони були на достатньому рівні в порівняні з іншими університетами. Якщо порівнювати ті факультети, що існували в університеті, то найбільш укомплектованим був фізико-математичний факультет. На історико-філологічному та юридичному факультеті інколи не вистачало викладачів, а деякі дисципліни й взагалі не викладались.

Що стосується дисциплін, що викладались в Одеському комерційному училищі, то вони загалом не багато чим відрізнялись від предметів університету, що свідчить про зв'язок навчальних закладів.