
- •1.Конституційне право України як публічна галузь права. Зміст та структура предмету конституційного права.
- •1. Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу.
- •2. Відносини, які опосередковують будівництво (будову) держави як організації влади народу і для народу.
- •3. Відносини, які опосередковують основоположні засади функціонування держави.
- •II..За роллю в механізмі правового регулювання:
- •III..За характером обов'язковості приписів, що в них міс тяться:
- •IV..За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V..За територією дії:
- •VII..За сферою застосування:
- •8. Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •9. Суб’єкти конституційно-правових відносин.
- •11.Об’єкти конституційно-правових відносин
- •12. Юридичні факти — це обставини з якими пов*язане існування Кпв їх виникнення та зміна.
- •13. Поняття, предмет та функції науки конституційного права.
- •14 Методологія кпу
- •15.Система та джерела науки конституційного права України.
- •16. Конституційне право як навчальна дисципліна:поняття,завдання,значення та система.
- •17.Поняття,ознаки та види конституційно-правової відповідальності.
- •18.Конституційний делікт як фактична підстава конституційно-правової відповідальності.
- •19.Конституційно-правові санкції:поняття.Особливості,види
- •20.Основні теорії конституції держави.
- •21.Поняття та юридичні властивості Конституції
- •22. Основні функції та види конституції.
- •24.Порядок прийняття та внесення змін до Конституції України.
- •26.Конститційна характеристика України як правової держави. Принцип верховенства права як складова конституційного ладу України.
- •27. Україна як суверенна і незалежна держава: конституційно-правовий аспект. Поняття, система та функції державних символів, їх нормативне закріплення та порядок використання.
- •28. Принцип народного суверенітету: поняття, зміст та механізм реалізації.
- •29.Конституційний принцип багатоманітності. Конституційні засади економічної системи
- •31. Конституційно – правовий статус політичних партій і громадських організацій в Україні
- •32.Основи конституційно правового статусу релігійних організацій в україні
- •34) Поняття та види інформації та їх конституційно-правове регулювання.
- •36) Поняття та елементи конституційно-правового статусу людини і громадянина.
- •37) Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні.
- •38) Конституційне обмеження реалізації прав і свобод людини і громадянина: поняття і види.
- •40)Підстави та порядок набуття укр.. Громадянства.
- •41) Підстави та припинення укр.. Громадянства. Понятя та умови виходу з громадянства Укр.
- •42) Державні органи, які беруть участь у вирішенні питань громадянства Укр.
- •43.Поняття та правові режими іноземців, їх конституційно-правовий статус
- •44.Особливості в'їзду та виїзду з України іноземців
- •45. Особливості юридичної відповідальності іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •46. Поняття та особливості конституційно-правового статусу біженців та осіб, що потребують тимчасового або додаткового захисту.
- •47. Механізм надання, втрати та позбавлення статусу біженця ти притулку в Україні.
- •48. Понняття, умови та порядок імміграції в Україну.
- •49. Поняття, ознаки та система конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •50. Поняття та зміст конституційних громадянських прав і свобод людини
- •51. Поняття ,особливості , система основних політичних прав і свобод громадян України
- •52. Право управління державними справами в Україні
- •53. Конституційно-правове регулювання права на звернення
- •54. Поняття та система основних економічних , соціальних та культурних прав громадян України
- •55. Конституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •56 . Конституційні обовязки людини і громадянина
- •57. Виборче право як інститут конституційного права. Поняття ,види виборів.
- •58.Конституційні принципи виборчого права: поняття та зміст.
- •60.. Поняття, види, предмет, та конституційно-правове регулювання референдумів в Україні.
- •61. Порядок ініціювання референдуму громадянина та призначення його компетентними органами влади.
- •63.Особливості юридичної відповідальності за порушення виборчих прав.
- •65. Конституційні принципи та система органів державної влади в Україні.
- •66. Конституційна процедура формування Верховної Ради України та дострокового припинення повноважень Верховної Ради України.
- •67.Конституційна регламентація функцій та повноважень вру.
- •68. Конституційний склад і структура парламенту України.
- •70.Правовий статус та повноваження Голови Верховної Ради
- •71. Конституційно правовий статус комітетів вру.
- •72. Правовий статус тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій.
- •73 .Депутатські об'єднання
- •75.Конституційно-правовий статус Рахункової палати.
- •76. Правові форми діяльності вру
- •77. Поняття, принципи і стадії законодавчого процесу
- •78. Законодавча ініціатива поняття та субєкти
- •79.Процедура трьох читань вру
- •80.Поняття та елементи конституційно-правового статусу народного депутата
- •81.Принципи конституційно-правового статусу народного депутата України
- •1)Вільний мандат, не порушення повноважень, рівноправність, професійність, незалежність н.Д.
- •82. Права і обов*язки народного депутата у вру
- •Глава 3
- •85. Гарантії діяльності народних депутатів України.
- •86. Підстави та порядок дострокового припинення повноважень парламентаріїв України
- •87. Конституційно-правовий статус Президента України як глави держави . Етапи становлення інституту президента в Україні.
- •90.Акти президента України:
- •93.Виконавча влада в Україні: поняття, принципи, функції, та конституційно-правове регулювання. Система органів виконавчої влади згідно з Конституцією України.
- •94. Конституційний статус кму як найвищого органу виконавчої влади в Україні: склад, порядок формування, форми роботи та припинення діяльності.
- •95. Функції та повноваження кму
- •96. Конституційно-правовий статус міністерств та центральних органів виконавчої влади в Україні
- •97. Конституційно - правовий статус місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •98. Акти органів виконавчої влади: поняття, види, порядок прийняття.
- •99. Поняття та функції судової влади. Конституційні засади здійснення судочинства в Україні.
- •100. Судова система України: поняття та конституційні принципи.
- •101. Конституційно-правовий статус суддів
- •102. Кпс Вищої Ради Юстиції
- •103. Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження
- •106 Конституційно правовий статус суддів ксу.
- •108. Поняття. Принципи та форми територіального устрою. Унітаризм в Конституції України. Порядок утворення адміністративно-територіальних одиниць та зміни їх статусу.
- •110.Конституційно-правовий статус області та столиці України
- •113.Конституційний статус обласних та районних рад
- •115. Конституційно правовий стату органів самоорганізації в Україні
- •116.Конституційно-правові гарантії місцевого самоврядування. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
18.Конституційний делікт як фактична підстава конституційно-правової відповідальності.
Конституційно-правова відповідальність це особливий різновид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер, настає за скоєння конституційно-правового делікту та знаходить свій прояв у передбачених конституційно-правовими нормами особливих несприятливих наслідках для суб’єкта конституційного делікту.
Законодавчого визначення конституційно-правового проступку (делікту), як і окреслення категорії “конституційно-правова відповідальність” на сьогодні, звичайно, не існує. однак загальні уявлення про конституційно-правову відповідальність дозволяють визначити конституційний делікт як протиправну поведінку суб’єкта конституційного права, яка не відповідає вимогам норм конституційного права, завдає шкоди соціальним цінностям,
У будь-якому разі об’єктом конституційно-правового делікту є політико-правові відносини, які регламентуються нормами конституційного і конституційно-процесуального права. сутність цих правовідносин визначається тим, що вони є найважливішими і основоположними відносинами, ґрунтуються на ідеях та практиці волевиявлення народу
Основне призначення конституційної відповідальності — захист Конституції України, забезпечення її верховенства, тоді як інші види юридичної відповідальності покликані виконувати більш широкі, але менш значущі функції., конституційний делікт можна визначити як суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дію або бездіяльність), яке посягає на конституційний лад та його інститути, за вчинення якого передбачена конституційно-правова відповідальність20.
Отже, конституційний делікт є юридично-фактичною підставою конституційно-правової відповідальності. Адже підстава конституційно-правової відповідальності - це одночасно і норма конституційного права, яку було порушено, та наявність у діянні правопорушника конкретного складу конституційного делікту.
Конституційний делікт-вчинене,протиправне діяння,дія або бездіяльність,що вчинене суб’єктом конституційних відносин,завдає шкоди цінностям та інтересам,пов’язаних зі здійсненням влади українського народу та за яке нормами конституційного законодавства передбачено застосування санкцій.
Склад конституційного делікту:
1.Об’єкт-відносини,які регламентуються нормами конституційного права України
2.Об’єктивна сторона-виражається у зловживанні об’єктами конституційного делікту своїми повноваженнями.
3.Суб’єкт-суб’єкти,які наділені деліктоздатністю,а саме:Президент України,народні депутати,депутати міських,селищних,сільських рад,об’єднання громадян(іноземці,громадяни України,політичні партії,біпатриди)
4.Суб’єктивна сторона-це вина,особливістю якої є індивідуальні суб’єкти.
19.Конституційно-правові санкції:поняття.Особливості,види
Характерною рисою конституційної відповідальності, яка відрізняє її від інших видів юридичної відповідальності, є своєрідність її санкцій. Вони можуть бути різними: прийняття резолюції недовіри, дострокове припинення повноважень, усунення з поста в порядку імпічменту, відмова в реєстрації чи скасування реєстрації кандидата в депутати і т. ін. В юридичній літературі питання про віднесення конкретних санкцій до заходів конституційно-правової відповідальності вирішується неоднозначно.
У будь-якому разі санкція є обов’язковим атрибутом ретроспективної юридичної відповідальності. В цьому плані конституційно-правова відповідальність не є винятком. Більше того, вона взагалі дуже часто виступає в якості форми реалізації деяких санкцій.
У правовій державі в основу побудови системи державних органів покладається принцип поділу влади. Цей принцип, закріплений і у Конституції України, зокрема, визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. основою даного принципу є механізм стримувань і противаг, який фактично закріплюється в санкціях норм конституційного права.
До кожного окремого суб’єкта конституційно-правової відповідальності можна застосувати одну або декілька з наведених санкцій:
1.скасування незаконних актів (примусова ліквідація правовідносин, що незаконно виникли, відновлення порушеного правопорядку, усунення спричиненої шкоди і відшкодування завданих збитків);
2.призупинення дії актів державних органів з мотивів їх неконституційності або невідповідності чинному законодавству;
3.визнання результатів виборів чи референдумів, інших форм народного волевиявлення недійсними;
Як уже відзначалося, норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. В контексті питання, що розглядається, це також означає, що відповідальність за санкціями конституційно-правових норм безпосередня і настає остільки, оскільки передбачена як така у Конституції та конституційних законах.
Конституційні санкції можуть поділятися на:основні та додаткові
1.Основна санкція-ст111КУ передбачає такі санкції у вигляді усунення Президента України з поста ВРУ у порядку імпічменту
2.Додаткова санкція-ст105 КУ визначає додаткову санкцію-позбавлення звання Президента України в разі усунення його з поста в порядку Імпічменту
Притяягнення до конституційно-правової відповідальності не тягне для правопорушника судимості,що є характерним для кримінальної відповідальності.