102. Кпс Вищої Ради Юстиції

КСВРЮ визначається КУ та ЗУ про ВРЮ. ВРЮ- це відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень судами і прокуратури вина щодо несумісності та у межах їх компетенції про дисциплінарну відповідальність( ст..3 ЗУ про ВРЮ). Склад ВРЮ-20 СУДДІВ. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. ВРЮ є уповноваженою за умови призначення конституційного складу. На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти п'яти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років. Припинення повноважень ВРЮ: 1) закінчення строку, втрата громадянства, визнання безвісно відсутнім, подання ним заяви про припинення повноважень, наявність судимості, за станом здоровя, порушення присяги або скоєння аморального вчинку , смерть. Нормативно правова діяльність: подання про призначення суддів, про звільнення, рішень про призначення та звільнення на посаду Голови, рішення щодо вимог несумісності, рішення по скарзі прийняття до дисциплінарної відповідальності рішення про звільнення члена ВРЮ., рішення у складі на результат класифікації іспиту на посаду судді,обирання на посаду безстроково. Голова Вищої ради юстиції здійснює керівництво роботою Вищої ради юстиції. Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою. Порядок проведення голосування встановлюється Вищою радою юстиції. Відкриває перше засідання Вищої ради юстиції і веде його Голова Верховного Суду України до обрання Голови Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - Міністр юстиції України. Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

103. Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження

Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури.Органи прокуратури України: 1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим; 2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об’єднань чи їх органів; 3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак; 4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення; 5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення. Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів. Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який має першого заступника та заступників. Генеральний прокурор України: 1) спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;

2) призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;

3) затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;

4) призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим, а також виконує інші повноваження відповідно до Закону України “Про прокуратуру”.

Стаття 121. Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; 5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

104.Поняття та система правової охорони конституції. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок формування Конституційного суду і його структура. Згідно з Конституцією України (ст. 124), судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Конституція України (ст. 147) визначає Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завданням Конституційного Суду є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Конституції багатьох країн розглядають конституційні суди як органи правосуддя. Конституція України, як уже відмічалось, визначає, що судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції. Тому є підстави вважати, що Конституційний Суд поруч з судами загальної юрисдикції складають самостійний вид державної влади – незалежну судову владу. В юридичній літературі висловлюється й інша точка зору на правову природу Конституційного Суду. Зокрема, Конституційний Суд розглядається як орган, що стоїть окремо від трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової.

Необхідно відмітити у зв’язку з цим, що Конституційний Суд як спеціалізований орган конституційної юрисдикції має як спільні, так і відмінні риси від судів загальної юрисдикції. Діяльність конституційних судів здійснюється в певних процесуальних формах, що зближує їх з судами загальної юрисдикції. Спільними для них є більшість принципів судочинства. Закон про Конституційний Суд України (ст. 4) передбачає, що діяльність конституційного Суду ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень. Законодавство деяких країн вводить обмеження на застосування, наприклад, таких принципів, як гласність і змагальність.

Відрізняються конституційні суди від судів загальної юрисдикції за способом їх формування, складом і, головним чином, за характером справ, які вони вирішують. Предметом розгляду конституційних судів є конституційні питання.

Конституційне правосуддя, незалежно від організаційних форм його здійснення, вирішує завдання захисту конституції: забезпечення її верховенства, принципу розподілу влади, захист прав і свобод людини і громадянина.

105. Ф-ції і повноваження КСУ. Юрисдикція КСУ.

Основними функціями КСУ є вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів КУ і офіційне тлумачення КУ та законів України. Згідно КУ та закону України “Про Конституційний суд України” до повноважень КСУ належить прийняття рішень і дача висновків у справах щодо: 1.конституційності законів та інших правових актів ВРУ, актів Президента України, актів КМУ, правових актів АРК; 2.відповідності КУ чинним міжнародним договорам України або міжнародним договорам, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов’язковість; 3.додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; 4.офіційного тлумачення конституції і законів України.

До повноважень КСУ не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції. Підставами для прийняття КСУ рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є їх невідповідність КУ; порушення встановленої процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті. Згідно ЗУ “Про КСУ” суддя КСУ має право витребувати від ВРУ, Президента України, Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, суддів, місцевих органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств і організацій усіх форм власності… ухилення від дачі. Конституційна юрисдикція - діяльність суд. і. квазісудових органів, спрямована насамперед на визначення відповідності певного кола правових актів конституції, а також на реалізацію деяких ін. повноважень. К. ю. здійснюється у порядку конституційного провадження. Відповідна діяльність спеціаліз. суд. органів відбувається у формі конституційного судочинства. Конституційний Суд України є згідно з Конституцією Украї­ни (ст. 147) єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, тобто це - незалежний від законодавчої та виконавчої гілок влади спеціальний судовий орган, який здійснює перевірку нормативних актів на їхню відповідність Конституції України способом консти­туційного судочинства .Визначення Конституційного Суду України як єдиного орга­ну конституційної юрисдикції означає, що в Україні відсутня си­стема судів конституційної юрисдикції.