Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vsi.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
343.68 Кб
Скачать

11.Об’єкти конституційно-правових відносин

Під об’єктами конституційно-правових відносин розуміють певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб’єктивні конституційні права і обов’язки.

Згадані блага можуть бути матеріальними і нематеріальними.

Матеріальними видами об’єктів конституційно-правових відносин є:

- політичні блага – конституційний лад, суверенітет, влада, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо;

- дії уповноваженого суб’єкта;

- дії зобов’язаних суб’єктів;

- речі та інші майнові і духовні блага;

- поведінка суб’єктів конституційно-правових відносин;

- результати поведінки суб’єктів таких відносин;

- природні об’єкти.

Видами об’єктів нематеріальних конституційно-правових відносин є:

- особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров’я, честь, гідність);

- певні соціальні властивості і риси об’єднань, спільностей;

- духовні цінності.

12. Юридичні факти — це обставини з якими пов*язане існування Кпв їх виникнення та зміна.

За вольовою ознакою юридичні факти поділяються на юридичні дії та юридичні події.

Юридичні дії — це факти , які породжують, змінюють або припиняють правовідносини на основі волевиявлення людей. У свою чергу вони поділяються на правомірні (наприклад, вихід на пенсію, поступлення на роботу, реєстрація шлюбу і т. ін.) і неправомірні (наприклад, усі види правопорушень). . .

Юридичні події— це такі обставини, які породжують, змінюють або припиняють правовідносини незалежно від волі людей (наприклад, стихійні лиха, пожежі, землетруси і т. ін.).

За юридичним наслідками юридичні факти бувають: а) правоутворюючі(президент фомує склад КМУ, персональний склад Ради національної безпеки і оборони); б) правозмінюючі(обрання президента, набуття громадянства); в) правоприпиняючі( припиняють КПВ ознакою порядку і спонукають становлення.

13. Поняття, предмет та функції науки конституційного права.

Сучасна наука КПУ – це система знань про закономірності правового регулювання і функціонування відносин між особою, суспільством і державою які складаються на основі і у зв’язку з здійсненням державної (публічної) влади.

Предметом також є історія галузі, історія законодавства, історія науки, доктрина конституційного права, методологічний та науково-категоріальний апарат науки КПУ, реформа конституційно-правової освіти.

На сучасному етапи основним завданням КПУ є належне теоретико-методологічне забезпечення та оптимізація реальних конституційних процесів України.

Другим завданням сучасної науки КПУ є забезпечення інтегративних процесів, тобто призначена не тільки винаходити але і використовувати практику інших наук.

Наука КПУ виконує такі функції:

1.гносеологічна (пізнавальна) – з’ясування сутності, форми і змісту, а також основних закономірностей виникнення і розвитку певних політико-правових явищ і процесів;

2. евристична –виведення наукового знання на якісно новий рівень;

3. політична – всебічне дослідження юридичних аспектів політичної системи, пошук оптимальних моделей правового статусу учасників політичного спілкування, формування юридичної бази для внутрішньої та зовнішньої політики України;

4. ідеологічна (виховна) – формування у державних і муніципальних службовців, партійних активістів, пересічних громадян високої правосвідомості, переконання у цінності конституціоналізму, надання їм необхідних знань і навичок для ефективної участі у політико-правових відносинах;

5. методологічна – надання допомоги іншим юридичним наукам шляхом створення належної методологічної бази для галузевих досліджень; обґрунтування категорій, які мають вихідне значення для всіх галузей національної системи права;

6.прогностична – з’ясування подальшої динаміки політико-правових явищ і процесів, передбачення їхнього стану в найближчій і віддаленій перспективі, надання органам публічної влади обґрунтованих рекомендацій щодо оптимального реагування на ті виклики, які очікують державу і суспільство у політико-правовій сфері;

7.комунікативна – створення наукової бази для конструктивного публічного діалогу в політико-правовій сфері, інформування органів публічної влади, громадських формувань і широких кіл громадськості з приводу сучасного стану і подальших перспектив розбудови державності, забезпечення прав людини тощо;

8.інтегративна (системотворча) – створення необхідних передумов для об’єднання всіх юридичних наук в цілісну систему шляхом формування базових, вихідних політико-правових постулатів, юридичних категорій і світоглядних орієнтирів;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]