
- •1.Конституційне право України як публічна галузь права. Зміст та структура предмету конституційного права.
- •1. Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу.
- •2. Відносини, які опосередковують будівництво (будову) держави як організації влади народу і для народу.
- •3. Відносини, які опосередковують основоположні засади функціонування держави.
- •II..За роллю в механізмі правового регулювання:
- •III..За характером обов'язковості приписів, що в них міс тяться:
- •IV..За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V..За територією дії:
- •VII..За сферою застосування:
- •8. Поняття і види конституційно-правових відносин.
- •9. Суб’єкти конституційно-правових відносин.
- •11.Об’єкти конституційно-правових відносин
- •12. Юридичні факти — це обставини з якими пов*язане існування Кпв їх виникнення та зміна.
- •13. Поняття, предмет та функції науки конституційного права.
- •14 Методологія кпу
- •15.Система та джерела науки конституційного права України.
- •16. Конституційне право як навчальна дисципліна:поняття,завдання,значення та система.
- •17.Поняття,ознаки та види конституційно-правової відповідальності.
- •18.Конституційний делікт як фактична підстава конституційно-правової відповідальності.
- •19.Конституційно-правові санкції:поняття.Особливості,види
- •20.Основні теорії конституції держави.
- •21.Поняття та юридичні властивості Конституції
- •22. Основні функції та види конституції.
- •24.Порядок прийняття та внесення змін до Конституції України.
- •26.Конститційна характеристика України як правової держави. Принцип верховенства права як складова конституційного ладу України.
- •27. Україна як суверенна і незалежна держава: конституційно-правовий аспект. Поняття, система та функції державних символів, їх нормативне закріплення та порядок використання.
- •28. Принцип народного суверенітету: поняття, зміст та механізм реалізації.
- •29.Конституційний принцип багатоманітності. Конституційні засади економічної системи
- •31. Конституційно – правовий статус політичних партій і громадських організацій в Україні
- •32.Основи конституційно правового статусу релігійних організацій в україні
- •34) Поняття та види інформації та їх конституційно-правове регулювання.
- •36) Поняття та елементи конституційно-правового статусу людини і громадянина.
- •37) Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні.
- •38) Конституційне обмеження реалізації прав і свобод людини і громадянина: поняття і види.
- •40)Підстави та порядок набуття укр.. Громадянства.
- •41) Підстави та припинення укр.. Громадянства. Понятя та умови виходу з громадянства Укр.
- •42) Державні органи, які беруть участь у вирішенні питань громадянства Укр.
- •43.Поняття та правові режими іноземців, їх конституційно-правовий статус
- •44.Особливості в'їзду та виїзду з України іноземців
- •45. Особливості юридичної відповідальності іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •46. Поняття та особливості конституційно-правового статусу біженців та осіб, що потребують тимчасового або додаткового захисту.
- •47. Механізм надання, втрати та позбавлення статусу біженця ти притулку в Україні.
- •48. Понняття, умови та порядок імміграції в Україну.
- •49. Поняття, ознаки та система конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •50. Поняття та зміст конституційних громадянських прав і свобод людини
- •51. Поняття ,особливості , система основних політичних прав і свобод громадян України
- •52. Право управління державними справами в Україні
- •53. Конституційно-правове регулювання права на звернення
- •54. Поняття та система основних економічних , соціальних та культурних прав громадян України
- •55. Конституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •56 . Конституційні обовязки людини і громадянина
- •57. Виборче право як інститут конституційного права. Поняття ,види виборів.
- •58.Конституційні принципи виборчого права: поняття та зміст.
- •60.. Поняття, види, предмет, та конституційно-правове регулювання референдумів в Україні.
- •61. Порядок ініціювання референдуму громадянина та призначення його компетентними органами влади.
- •63.Особливості юридичної відповідальності за порушення виборчих прав.
- •65. Конституційні принципи та система органів державної влади в Україні.
- •66. Конституційна процедура формування Верховної Ради України та дострокового припинення повноважень Верховної Ради України.
- •67.Конституційна регламентація функцій та повноважень вру.
- •68. Конституційний склад і структура парламенту України.
- •70.Правовий статус та повноваження Голови Верховної Ради
- •71. Конституційно правовий статус комітетів вру.
- •72. Правовий статус тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій.
- •73 .Депутатські об'єднання
- •75.Конституційно-правовий статус Рахункової палати.
- •76. Правові форми діяльності вру
- •77. Поняття, принципи і стадії законодавчого процесу
- •78. Законодавча ініціатива поняття та субєкти
- •79.Процедура трьох читань вру
- •80.Поняття та елементи конституційно-правового статусу народного депутата
- •81.Принципи конституційно-правового статусу народного депутата України
- •1)Вільний мандат, не порушення повноважень, рівноправність, професійність, незалежність н.Д.
- •82. Права і обов*язки народного депутата у вру
- •Глава 3
- •85. Гарантії діяльності народних депутатів України.
- •86. Підстави та порядок дострокового припинення повноважень парламентаріїв України
- •87. Конституційно-правовий статус Президента України як глави держави . Етапи становлення інституту президента в Україні.
- •90.Акти президента України:
- •93.Виконавча влада в Україні: поняття, принципи, функції, та конституційно-правове регулювання. Система органів виконавчої влади згідно з Конституцією України.
- •94. Конституційний статус кму як найвищого органу виконавчої влади в Україні: склад, порядок формування, форми роботи та припинення діяльності.
- •95. Функції та повноваження кму
- •96. Конституційно-правовий статус міністерств та центральних органів виконавчої влади в Україні
- •97. Конституційно - правовий статус місцевих органів виконавчої влади в Україні.
- •98. Акти органів виконавчої влади: поняття, види, порядок прийняття.
- •99. Поняття та функції судової влади. Конституційні засади здійснення судочинства в Україні.
- •100. Судова система України: поняття та конституційні принципи.
- •101. Конституційно-правовий статус суддів
- •102. Кпс Вищої Ради Юстиції
- •103. Прокуратура України в системі державних органів та її повноваження
- •106 Конституційно правовий статус суддів ксу.
- •108. Поняття. Принципи та форми територіального устрою. Унітаризм в Конституції України. Порядок утворення адміністративно-територіальних одиниць та зміни їх статусу.
- •110.Конституційно-правовий статус області та столиці України
- •113.Конституційний статус обласних та районних рад
- •115. Конституційно правовий стату органів самоорганізації в Україні
- •116.Конституційно-правові гарантії місцевого самоврядування. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
68. Конституційний склад і структура парламенту України.
Кількісний склад і структура Верховної Ради України визначаються Конституцією України, Законом України "Про Регламент Верховної Ради України".
Згідно зі ст. 76 Конституції України, конституційний склад Верховної Ради України становить 450 народних депутатів України, що обираються громадянами України на основі загального, рівного та прямого виборчого права через таємне голосування строком на п´ять років і здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Народним депутатом України може бути громадянин України, котрий на день виборів досяг 21 року, має право голосу та проживає в Україні протягом останніх 5 років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який мав судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку.
Ефективність діяльності Верховної Ради України значно залежить як від її складу, так і від структури. Конституція України та Закон України "Про Регламент Верховної Ради України" визначають, що парламент України складається з кількох підрозділів.
1. Керівні особи: Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник голови Верховної Ради України, що обираються та відкликаються Верховною Радою України зі свого складу (ст. 88 Конституції України).
Голова Верховної Ради України веде засідання Верховної Ради України; організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради; підписує акти, прийняті Верховною Радою України; представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України й органами влади інших держав; організовує роботу апарату Верховної Ради України.
2. Депутатські фракції.( узгоджувальні органи) Формуються на партійній основі під час першої сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України та його заступників, мають право на пропорційне представництво в усіх органах Верховної Ради України й офіційних парламентських делегаціях. Депутатські фракції утворюються з метою реалізації партіями своїх передвиборчих програм, політичних та інших цілей. Від їхньої позиції значною мірою залежить зміст порядку денного роботи парламенту, хід законодавчого процесу тощо. Кожна депутатська фракція повинна бути зареєстрована в Апараті Верховної Ради, про що голова пленарного засідання інформує депутатів, повідомляючи про її кількісний склад і уповноважених представників
3)парламентська більшість парламентська меншість
4)робочі органи парламенту. Комітети Верховної Ради України. Вони здійснюють розгляд питань, належних до повноважень Верховної Ради України, здійснюють законопроектну роботу, сприяють втіленню в життя законів України й інших рішень парламенту, відповідають за підготовку та проведення днів Уряду України та парламентських слухань. З пропозицій комітетів розпочинається формування порядку денного кожної чергової сесії. Ще великий уплив комітети мають на виконання затвердженого порядку денного та черговість підготовки до розгляду запропонованих питань.
5)тимчасово спеціальні і тимчасово слідчі комісії
6)амбоцман, апарат, інститут ВР, парламентське видавництво.
69. Організаційні форми роботи ВРУ– це передбачені Конституцією України. Регламентом Верховної Ради України та іншими нормативно-правовими актами способи організації роботи парламенту України, його органів, народних депутатів України і посадових осіб з метою здійснення ними своїх функцій і повноважень протягом встановленого часу.
Відповідно до цих правових актів основними організаційними формами роботи Верховної Ради є її сесії і пленарні засідання.
Сесія Верховної Ради України - це передбачений Конституцією {Регламентом Верховної Ради України загальний, основний, постійний, колегіальний спосіб організації роботи парламенту України з метою здійснення ним своїх функцій і повноважень протягом півріччя або іншого встановленого ним (парламентом) часу.
Пленарні засідання Верховної Ради України - це передбачені Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України загальні, основні, колегіальні способи організації роботи парламенту протягом дня або тижня.
Відповідно до Конституції (ст. 82) і Закону України "Про внесення змін і доповнень до Конституції України" Верховна Рада працює сесійно. Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові й позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. У зв'язку з конституційною визначеністю щодо часу свого початку чергові сесії не скликаються.
Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. У разі оголошення Указу Президента про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання (ст. 83 Конституції).
Порядок роботи Верхової Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верхової Ради України. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України" у Верховній Раді за результатами виборів І на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Порядок денний чергової сесії Верховної Ради затверджується на кожній черговій сесії. Цей документ включає, як правило, два розділи: перший - питання, які повністю підготовлені для включення до розділу пленарних засідань; другий - питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, тимчасовим комісіям чи відповідним органам або особам.Рішення про зміну чи включення питань із затвердженого в цілому порядку денного сесії приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від Конституційного складу Верховної Ради. Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто загальні засідання; засідання її органів (комітетів) тощо.
Засідання Верховної Ради відбуваються, як правило, відкрито. Закриті засідання відбуваються за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (ст. 84 Конституції). Відповідно до Конституції України (ст. 84) рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. До того ж голосування на засіданнях здійснюється народними депутатами особисто. Засідання Верховної Ради проводяться згідно з розкладом засідань.
Засідання Верховної Ради відкривають, ведуть і закривають Голова Верховної Ради або його заступники. Якщо вони з будь-яких причин не здійснюють цього, то ці функції виконує один з голів комітету Верховної Ради. Під час обрання головуючого засідання веде найстарший за віком присутній у залі засідань депутат.
Перед кожним пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація депутатів з пред'явленням посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом депутата. На початку кожного засідання Верховної Ради головуючий повідомляє про кількість депутатів, що зареєструвалися, а також про яких відомо, що вони відсутні з поважних причин. На початку першого засідання кожного робочого дня головуючий оголошує порядок денний на весь день роботи. Рішення Верховної Ради з будь-якого питання приймаються, як правило, після його обговорення. Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань або у відведеному для таємного голосування місці біля зали засідань.
Верховна Рада приймає закони, постанови та інші акти більшістю голосів депутатів від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією. Рішення з питань парламентської процедури у процесі засідання (процедурних питань) приймаються більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні, за винятком випадків, передбачених законом.
Рішення Верховної Ради приймаються відкритим голосуванням за допомогою електронної системи підрахунку голосів та таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-якого з депутатів, підтриманою не менш як 1/3 кількості депутатів, що взяли участь у голосуванні. На голосування ця пропозиція ставиться першою серед Інших пропозицій щодо способу голосування.
Під час розгляду й обговорення питань порядку денного надається час для доповіді - не менше 30 хв, співдоповіді - 20 хв і заключного слова - 10 хв. Виступаючим у обговоренні надається час (10 хв) для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів - 5 хв, для повторних виступів - 3 хв.
На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Промовець мусить виступати тільки з питання, з якого йому надано слово: він не повинен вживати образливі висловлювання та непристойні й лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій..
Кожна функція Верховної Ради (законодавча, установча, контрольна та інші) має свій порядок здійснення або свої особливості. Реалізація цих функцій або окремих дій Верховної Ради та її органів, як правило, називається процедурами, або процесом. Відповідно розрізняють законодавчу процедуру (законодавчий процес), формування органів державної влади (установчу процедуру), процедуру парламентського контролю, бюджетну та інші спеціальні процедури.