56 . Конституційні обовязки людини і громадянина

Важливим складовим елементом конституційно-правового статусу людини і громадянина, що закріплює основи взаємовідносин між особою і державою, є обов'язки людини і громадянина в Україні. Обов'язки людини і громадянина тісно пов'язані з її правами і свободами.

Реалії сьогодення свідчать, що між правами й обов'язками є стійкі взаємні зв'язки, що водночас не мають прямо пропорційної залежності: порушення обов'язків не завжди має своїм наслідком обмеження основних, особливо громадянських, прав і свобод людини і громадянина. Навіть особа, яка внаслідок порушення конституційного обов'язку за рішенням суду перебуває у місцях позбавлення волі, має невід'ємне право на життя, повагу до своєї гідності тощо, хоча й обмежується у здійсненні права на свободу пересування, бути обраною, брати участь у створенні та діяльності політичної партії та ін.

Конституційні обов'язки людини і громадянина - це визначена нормами Конституції та законів України міра обов'язкової, належної поведінки та діяльності у політичній, економічній, соціальній, культурній (духовній) сферах суспільного життя.

Стрижневим для всієї системи конституційних обов'язків людини і громадянина є обов'язок неухильно додержуватись Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68 Конституції України), який поширюється на всіх громадян України, іноземців і осіб без громадянства.

Додержання нормативних положень Основного Закону та інших законів України передбачає їх вивчення, оскільки незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Важливим і почесним конституційним обов'язком є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65 Конституції України). Цей обов'язок поширюється на всіх громадян України.

Наступним конституційним обов'язком є обов'язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки (ст. 66). Цей обов'язок відноситься до екологічної та культурної сфери суспільного .У випадках порушення цього обов'язку, особа несе адміністративну або кримінальну відповідальність з обов'язковим відшкодуванням завданих нею збитків.

Важливим обов'язком людини і громадянина в економічній сфері є обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67 Конституції України). До того ж усі громадяни України (на іноземців і осіб без громадянства цей обов'язок не поширюється) повинні щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів, або їх несвоєчасна сплата чи неповна сплата, а також ухилення від подання декларації, приховування доходів, які підлягають оподаткуванню, мають наслідком виникнення адміністративної або кримінальної відповідальності.

57. Виборче право як інститут конституційного права. Поняття ,види виборів.

КПУ регулює відносини безпосередньо у сфері відносин. Виборче право – сукупність конституційно правових норм і норм інших галузей права які регулюють виборці правовідносин, тобто відносин пов’язані з організацією та проведення виборців як суб*єктивне виборче право передбачає обирати і бути обраним. Обєктивне виборче право включає два типи:

І) інститут виборчого питання2)інститут виборчого процесу. Предмет інституту виборчого права є вибори, вибирати та бути обраним. Виборчі системи, референдуми та інші форми народовладдя.

Конституція України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (ст. 69 Конституції України). Наука конституційного права виокремлює дві основні форми народовладдя - безпосередня (пряма) і представницька (непряма) демократія.

Вибори – це спосіб формування державної влади і місцевого самоврядування або наділення повноважень їх посадовими особами.

Види виборів: За територіальною ознакою(загальнонаціональні та локальні). Загальнонаціональні (загальнодержавні) вибори — це вибори, що здійснюються на території всієї країни. Локальні - це вибори, як правило, до представницьких органів місцевого самоврядування. За суб*єктами( розрізняють вибори народних депутатів України; вибори Президента України; вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад; вибори сільських, селищних і міських голів.)

При цьому виділяють три основні види виборчих систем, які відрізняються порядком встановлення результатів голосування:

1) мажоритарну, за якою обраними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів виборців по виборчому округу, в якому вони балотувалися. Залежно від того, як визначається більшість голосів, необхідна для обрання кандидата, розрізняють:

а) мажоритарну систему абсолютної більшості;

б) мажоритарну систему відносної більшості;

в) мажоритарну систему кваліфікованої більшості;

2) пропорційну, за якою розподіл мандатів між партіями, що висували своїх кандидатів до представницького органу, здійснюється відповідно до отриманої ними кількості голосів виборців;

3) змішану, яка передбачає поєднання перших двох систем: обрання однієї частини депутатів здійснюється за мажоритарною системою, тобто за виборчими округами, іншої – за партійними списками.