8. Поняття і види конституційно-правових відносин.

КПвідносини - це нормативно суспільно-політичні відносини, що виникають, змінюються або припиняються внаслідок діяльності чи поведінки суб*єктів КП відносин або незалежно від їх волі, як результати певного стану чи статусу .

Змістом КПВ – є юридичний зв*язок між суб*єктами у формі прав та обов*язків передбачених відповідною нормою КП.

КПВ можна класифікувати за: змістом, за суб*єктами, за формою, за територією, за часом дії .

*за змістом(матеріальні, процесуальні)

*за суб*єктами( в залежності від конкретного правовідносину, значені того чи іншого суб*єкту):

-правовідносини пов*язані з інтересами укр. народу

-правовідносини пов*язані з реалізацією інтересів держави та її органів.

-правовідносини пов*язані з реалізацією інтересів територіальних громад та органів самоврядування.

*за формою( формалізовані, НЕФОРМАЛІЗОВАНІ- характер відсутність чітко визначеного порядку реалізації конкретних конституційних норм при наявності затвердження часу місця та кола цих суб*єктів.

За територією дії(загально державні(вибори Президента) та місцеві

9. Суб’єкти конституційно-правових відносин.

Суб’єкти КП –це сучасні суспільні відносини наділені конституційним провом суб*єктності, що визачається нормами КП.

До суб*єктів КП відносять:

*спільності(народ,комісія, меншини тощо)

*державні органи, державна влада, органи місцевого самоврядування тощо)

*політичні партії, громадські об*єднання тощо.

*громадяни україни, іноземці, біженці, особи без громадянства.

*підприємства, установи. Конституційна правоздатність та дієздатність народу України неподільною, виникає на підставі закріплення принципу народного суверенітету та передбачає досконалість в українського народу влади та волі до реалізації цих прав і обов*язків(Ст.13КУ)

ДО Суб*єктів органів держ. влади належить

*ВРУ(Ст. 75 КУ)

*апарат ВРУ( п.35 ст.85 КУ)

*рада національної безпеки і оборони

*передставники АРК(ст..139 КУ)

*Кабінет міністрів україни(ч.1 ст.113)

*центральні органи виконавчої влади

*місцеві державні органи адміністрацій в обласних районах м. Києва та Севастополя(ч1 ст. 118 КУ)

*суди загальної юрисдикції

*верховний суд україни(ч.2 ст.124)

*генеральний прокурор україни(п.25 ст.85 п.11ст.106)

*верховна рада юстиції(ст..131)

*ЦВК(п.21 ст. 85)

*нац. Банк укр.. (п.18ст 88)

Кожен орган державної влади уповноважений реалізувати функції української держави,наділений конституційною правосуд*єктністю.

10 Правосуб'єктність —Це складна юридична властивість, яка складається з правоздатності, дієздатності і деліктоздатності.

Загальна конституційна правоздатність означає здатність мати конституційні права та обов'язки, виникає з моменту народження і визнається за усіма людьми незалежно від їхнього віку, статі, легальності народження, стану здоров'я, соціального стану, національності, ставлення до політики і релігії, моральності їхньої поведінки та інших ознак. Проте у випадках, передбачених Конституцією України, здатність мати окремі права, свободи та обов'язки може пов'язуватися із досягненням людиною відповідного віку (наприклад, як випливає зі статей 33 і 65 Конституції України, неповнолітні не можуть вільно залишати територію України без згоди своїх батьків, не призиваються на військову службу). Конституційна правоздатність припиняється у момент смерті. Обсяг конституційної правоздатності є рівним у всіх людей (статті 21 і 24 Конституції України).

Конституційна дієздатність - це здатність людини і громадянина своїми діями набувати для себе конституційних прав та свобод і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе конституційні обов'язки, самостійно їх виконувати і нести відповідальність за їх невиконання (наприклад, конституційний обов'язок сплачувати податки несуть особи, які реалізували своє право на працю або на підприємницьку діяльність). Обсяг конституційної дієздатності визначається Конституцією України і не може бути обмежений, крім випадків, передбачених нею ж (ст. 64).

Здатність людини і громадянина своїми діями набувати для себе конституційних прав та свобод, самостійно їх здійснювати, створювати для себе конституційні обов'язки часто залежить від конкретного змісту відповідних прав і обов'язків, а отже, від цивільної дієздатності фізичної особи. Тому, залежно від віку, психічного стану особи її конституційна дієздатність, як і цивільна, може бути обмежена. Наприклад, відповідно до ст. 70 Конституції України, не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Отже, такі громадяни не можуть здійснити і своє конституційне право, передбачене ст. 38 Конституції України.

Деліктоздатність — це здатність суб'єкта права нести юридичну відповідальність за свої протиправні вчинки. У відношені до більшості суб'єктів права немає необхідності спеціально виділяти деліктоздатність. Якщо особа володіє правосуб'єктністю, то вона тим самим володіє і деліктоздатністю. Тут деліктоздатність являє собою, по суті, одну із сторін дієздатності, яка виражає можливість самостійно виконання юридичних обов'язків. Проте в деяких випадках виникає необхідність виокремлення деліктоздатності. В цивільному праві особи віком від 15 до 18 років деліктоздатні(хоча вони ще не мають повної дієздатність). Категорія деліктоздатності має самостійне значення в кримінальному праві. Передумовою деліктоздатності є осудність, тобто здатність у момент вчинення суспільно-небезпечного діяння усвідомлювати свої дії і керувати ними.