
- •Проблеми виробництва та розподілу суспільних благ
- •Антимонопольне регулювання як напрямок державної економічної політики
- •Асиметричність інформації на ринку та шляхи подолання негативних наслідків.
- •Бюджетне обмеження. Механізми державного регулювання споживання.
- •8. Види ринкової рівноваги та осн.Підходи до встановлення рівноваги. Стабільність ринкової рівноваги.
- •9.Визначення дисконтної вартості. Внутрішня норма доходу. Норма дисконту.
- •10.Визначення ефекту доходу та ефекту заміщення на ринку праці.
- •11.Використання кривих байдужості в аналізі поведінки споживача.
- •12.Виробнича функція при зміні двох факторів виробництва. Ізокванта, карта ізоквант.
- •13.Виробнича функція при зміні одного фактору виробництва, її графічна інтерпретація.
- •14. Виробнича функція: сутність та її види.
- •15.Встановлення загальної та часткової ринкової рівноваги в процесі взаємодії попиту та пропозиції.
- •15.1 Часткова рівновага
- •15.2 Загальна рівновага
- •16.Досягнення ринкової рівноваги через взаємодію попиту і пропозиції. Рівноважна ціна.
- •17. Досягнення соціального оптимуму.
- •18. Дуополія Курно.
- •21. Ек природа фірми. Аналіз ек організацій та основні форми підприємств.
- •23. Економічний зміст витрат в діяльності фірми, їх класифікація.
- •24. Еластичність попиту: еластичність попиту за ціною, за доходом та перехресна еластичність попиту.
- •25. Еластичність: зміст, класифікація та фактори, що її визначають.
- •26. Зародження мікроекономіки як науки та основні етапи розвитку
- •27. Індивідуальна пропозиція конкурентної фірми на ринку у короткостроковому періоді
- •28. Індивідуальна та ринкова пропозиція праці, їх графічна інтерпретація. Вплив нетрудових доходів на пропозицію праці.
- •29. Конкурентна рівновага та суспільний добробут
- •30. Корисність. Функція корисності. Концепції визначення корисності.
- •31. Людський капітал як економічна категорія
- •32. Методологія мікроекономіки як науки. Методи мікроекономічного аналізу: зміст та класифікація.
- •33. Взаємодія попиту і пропозиції визначає ринкову рівновагу.
- •35. Мікроекономічний аналіз – це сукупність засобів та прийомів пізнання суті економічних процесів на рівні окремих господарюючих суб'єктів.
- •36. Виділяють чотири моделі ціноутворення. 1 – модель ламаної кривої попиту. 2 – модель лідерства в цінах. 3 –модель, заснована на таємній змові. 4 – модель ціноутворення по принципу “витрати плюс”.
- •37) Модель загальної економічної рівноваги л. Вальраса у математичній формі відбиває взаємозв'язок ринків товарів, послуг, факторів виробництва за умов вільної конкуренції.
- •41. Модель ринку досконалої конкуренції. Ринковий попит та ринкова пропозиція на ринку.
- •42. Модель рівноваги Штакельберга для ринку олігополії
- •43. Монополія: зміст, ознаки, види монополій та причини монополізації
- •44. Монопольна влада. Показники оцінки монопольної влади.
- •45. Оптимальний план виробництва. Технічна та економічна результативність виробництва.
- •48. Оптимальність в обміні. Продуктова “коробка Еджворта”.
- •49. Оптимальність у виробництві та ефективність використання ресурсів.
- •49. Оптимальність у виробництві та ефективність використання ресурсів.
- •50. Оптимум споживача та його графічна інтерпретація.
- •51. Основні типи ринкових структур загальна характеристика та фактори, що визначають структуру ринку.
- •52. Особливості ціноутворення на ринку монополії.
- •53. Особливості ціноутворення на ринку ресурсів. Правило Хотеллінга.
- •54. Поняття ефекту масштабу виробництва, його типи.
- •55. Попит та фактори, що його визначають. Функція попиту.
- •56. Порівняльний аналіз ринків досконалої та недосконалої конкуренції.
- •59. Предмет і методи аналізу ринкових структур
- •60. Прибуток, економічний зміст та форми.
- •61. Пропозиція та фактори, що її визначають. Функція пропозиції
- •62 Процес інвестування в мікроекономічному аналізі.
- •63 Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу та цін. Ефект доходу та ефект заміщення.
- •64. Рента: зміст та види. Визначення ціни землі
- •65. Ринки факторів виробництва: мікроекономічний аналіз.
- •66. Ринок досконалої конкуренції: суть, основні умови, загальне правило максимізації прибутку.
- •67. Ринок землі. Особливості формування попиту та пропозиції землі.
- •68. Ринок олігополії: суть, ознаки та особливості поведінки фірми на ринку олігополії.
- •69. Ринок послуг праці, загальна характеристика та особливості функціонування.
- •70. Рівновага конкурентної фірми у короткостроковому періоді. Умови отримання економічного прибутку на ринку досконалої конкуренції.
- •71. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періоді
- •1.1 Рівновага фірми в короткостроковому періоді
- •1.2 Фірма у довгостроковому періоді
- •72. Рівновага фірми на ринку монополістичної конкуренції у довгостроковому періоді. Прибуток фірми на ринку монополістичної конкуренції.
- •73. Рівновага фірми на ринку монополістичної конкуренції у довгостроковому періоді. Прибуток фірми на ринку монополістичної конкуренції.
- •Сукупний, середній та граничний продукт виробництва; їх взаємозв’язок та графічний аналіз.
- •Суспільні витрати від монопольної влади, соціальна ціна монополії.
- •76. Теорія виробництва. Характеристика виробничого процесу, технологічна та економічна ефективність.
- •77. Теорія ігор та моделювання олігополістичної поведінки
- •Функції витрат виробництва за різних типів технологій.
- •Функції суспільного добробуту. Критерії оцінки добробуту.
- •Функція надлишкового попиту
10.Визначення ефекту доходу та ефекту заміщення на ринку праці.
Зміна ставки заробітної плати зумовлює два ефекти, котрі визначають поведінку найманого працівника, на ринку праці: ефект заміщення та ефект доходу.
На рис.1а зображено ситуацію, за якої ефект заміщення перевищує ефект доходу, а на рис.1б — ситуацію, коли ефект доходу перевищує ефект заміщення.
Якщо за ставки заробітної плати бюджетне обмеження зобразити лінією В1 ТN то зі зростанням ставки з ω1 до ω2, бюджетне обмеження зміститься до В2ТN.
Д
ля
визначення величини ефекту заміщення
потрібно знайти додатковий фіксований
дохід, за якого індивід зможе зберегти
досягнутий раніше рівень корисності.
Для цього змістимо бюджетну лінію
В2ТN
паралельно самій собі так, щоб вона
стала дотичною до кривої байдужості
U1.
Позначимо цю лінію
В'2Н1.
Пряма дотикається до кривої
U1
в точці
Е3.
На рис. 1а відрізок ОН1 — час дозвілля; а відрізок Н1ТN — робочий час. Ефект заміщення проявляється в скороченні вільного часу (дозвілля) у зв'язку зі зростанням заробітної плати, оскільки для індивіда кожна додаткова година дозвілля за цих умов коштує дорожче. На графіку ефект заміщення зображено зміщенням часу дозвілля з точки Н1 у Н3.
Ефект доходу спрямований у бік, протилежний напрямку руху ефекту заміщення, і вимірюється відрізком Н3Н2.
На рис. 1а ефект заміщення перевищує ефект доходу (ЕЗ > ЕД). Коли ефект заміщення перевищує ефект доходу, крива індивідуальної пропозиції праці матиме додатний нахил.
На рис. 1б зображено ситуацію, за якої зі зростанням ставки заробітної плати ефект доходу перевищує ефект заміщення. Ефект заміщення показано відрізком H1Н3, а ефект доходу — відрізком Н3Н2. (крива індивідуальної пропозиції праці буде мати від’ємний нахил.
Ефект заміщення полягає в тому, що зі зростанням погодинної ставки заробітної плати збільшуються альтернативні витрати дозвілля, наймані працівники скорочують обсяг споживання дорожчого блага — дозвілля і надають перевагу зростанню робочого часу та денної заробітної плати.
Ефект доходу полягає в тому, що зі зростанням ставки заробітної плати пропозиція праці зменшується.
11.Використання кривих байдужості в аналізі поведінки споживача.
Будь-яка
комбінація двох благ
може бути показана точкою в прямокутній
системі координат. З’єднавши точки з
такими комбінаціями товарів, які
забезпечують однаковий рівень задоволення
потреб, ми одержимо криву байдужості
.
Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.
Для
описання уподобань споживача щодо всіх
можливих комбінацій двох товарів
застосовується карта
байдужості –
сукупність
кривих байдужості
,
кожна з яких представляє інший рівень
корисності.
Рухаючись вздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному і тому ж рівні корисності, але може змінювати набір товарів у кошику. Опуклість кривих байдужості до початку координат означає, що збільшення в кошику кількості одного товару супроводжується зменшенням кількості іншого, тобто споживач може лише замінювати один товар іншим.
Кількість
одного блага, від якої змушений відмовитись
споживач, щоб одержати додаткову одиницю
іншого, називається граничною
нормою заміни (MRS).
Вона може бути визначена як кутовий
коефіцієнт кривої байдужості в кожній
точці:
Форма і нахил кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня замінності благ у споживанні. Оскільки більшість товарів є неповними замінниками, то їхні криві байдужості є монотонно спадними, опуклими до початку координат. Разом з тим, вони можуть мати й іншу форму. Якщо товари є абсолютними замінниками, споживачу байдуже, який з них споживати, гранична норма заміни є сталою, а криві байдужості матимуть вигляд спадних прямих. Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами, то заміщення неможливе, гранична норма заміни дорівнює нулю або є нескінченною, а криві байдужості мають вигляд прямого кута.
Узагальнимо властивості кривих байдужості:
криві байдужості не можуть перетинатися;
криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності;
криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ.
в
міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється.
Споживач бажав би обрати кошик, який належить найвищій кривій байдужості, з найбільшою кількістю товарів. Однак, повинен зважити на те, що ціни кошиків різні, а його доход обмежений. Для того, щоб визначити, який саме кошик вибере споживач, прагнучи максимізувати корисність, потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача.
Форми (види) кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня взаємозамінності благ у споживанні.
Якщо людина має зробити вибір між чаєм і кавою, то для того, хто надає значну перевагу чаю над кавою, криві байдужості матимуть конфігурацію, зображену на рис. 1 а.
У споживача на рис. 1 а низька гранична норма заміщення кави чаєм. Це означає, що споживач "а" готовий відмовитися заради кави від незначної кількості чаю.
У споживача на рис. 1б висока гранична норма заміщення. Він пожертвує заради кави значною кількістю чаю.
На рис. 1 в зображено ситуацію, за якої споживач має відразу до чаю. Тоді криві байдужості мають вертикальний вигляд.
З рис. 1 г споживач робить вибір досконало взаємозамінних товарів. Зазвичай такі товари розглядаються як один товар. Тому крива байдужості перетворюється на пряму.
На рис. 1 д представлено товари, які не можуть бути взаємозамінними (наприклад, права та ліва рукавички). Крива байдужості перетворюється в L-подібну форму.
На рис. 1 е зображено ситуацію, коли чим більше споживач має товару, тим більше хотів би ще його мати. За таких умов крива байдужості має випуклий до початку координат вигляд, що є свідченням зростання MRS.