Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_Mikro.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
9.81 Mб
Скачать

10.Визначення ефекту доходу та ефекту заміщення на ринку праці.

Зміна ставки заробітної плати зумовлює два ефекти, котрі визначають поведінку найманого працівника, на ринку праці: ефект заміщення та ефект доходу.

На рис.1а зображено ситуацію, за якої ефект заміщення перевищує ефект доходу, а на рис.1б — ситуацію, коли ефект доходу перевищує ефект заміщення.

Якщо за ставки заробітної плати бюджетне обмеження зобразити лінією В1 ТN то зі зростанням ставки з ω1 до ω2, бюджетне обмеження зміститься до В2ТN.

Д ля визначення величини ефекту заміщення потрібно знайти додатковий фіксований дохід, за якого індивід зможе зберегти досягнутий раніше рівень корисності. Для цього змістимо бюджетну лінію В2ТN паралельно самій собі так, щоб вона стала дотичною до кривої байдужості U1. Позначимо цю лінію В'2Н1. Пряма дотикається до кривої U1 в точці Е3.

На рис. 1а відрізок ОН1 — час дозвілля; а відрізок Н1ТN — робочий час. Ефект заміщення проявляється в ско­роченні вільного часу (дозвілля) у зв'язку зі зростанням заро­бітної плати, оскільки для індивіда кожна додаткова година дозвілля за цих умов коштує дорожче. На графіку ефект замі­щення зображено зміщенням часу дозвілля з точки Н1 у Н3.

Ефект доходу спрямований у бік, протилежний напрямку руху ефекту заміщення, і вимірюється відрізком Н3Н2.

На рис. 1а ефект заміщення перевищує ефект доходу (ЕЗ > ЕД). Коли ефект заміщення перевищує ефект доходу, крива індивідуальної пропозиції праці матиме додат­ний нахил.

На рис. 1б зображено ситуацію, за якої зі зростанням ставки заробітної плати ефект доходу перевищує ефект заміщення. Ефект заміщення показано відрізком H1Н3, а ефект доходу — відрізком Н3Н2. (крива індивідуальної пропозиції праці буде мати від’ємний нахил.

Ефект заміщення полягає в тому, що зі зростанням пого­динної ставки заробітної плати збільшуються альтернативні витрати дозвілля, наймані працівники скорочують обсяг спо­живання дорожчого блага — дозвілля і надають перевагу зро­станню робочого часу та денної заробітної плати.

Ефект доходу полягає в тому, що зі зростанням ставки за­робітної плати пропозиція праці зменшується.

11.Використання кривих байдужості в аналізі поведінки споживача.

Будь-яка комбінація двох благ може бути показана точкою в прямокутній системі координат. З’єднавши точки з такими комбінаціями товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення потреб, ми одержимо криву байдужості .

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.

Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів засто­совується карта байдужості – сукупність кри­вих байдужості , кожна з яких представляє ін­ший рівень корисності.

Рухаючись вздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному і тому ж рівні корисності, але може змінювати набір товарів у кошику. Опуклість кривих байдужості до початку координат означає, що збільшення в кошику кількості одного товару супроводжується зменшенням кількості іншого, тобто споживач може лише замінювати один товар іншим.

Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:

Форма і нахил кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня замінності благ у споживанні. Оскільки більшість товарів є неповними замінниками, то їхні криві байдужості є монотонно спадними, опуклими до початку координат. Разом з тим, вони можуть мати й іншу форму. Якщо товари є абсо­лютними замінниками, споживачу байдуже, який з них споживати, гранична норма заміни є сталою, а криві бай­дужості матимуть вигляд спадних прямих. Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами, то заміщення неможливе, гранична норма за­міни дорівнює нулю або є нескінченною, а криві байдужості мають вигляд прямого кута.

Узагальнимо властивості кривих байдужості:

  • криві байдужості не можуть перетинатися;

  • криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповіда­ють наборам благ з вищим рівнем корисності;

  • криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ.

  • в міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється.

Споживач бажав би обрати кошик, який належить найвищій кривій байдужості, з найбільшою кількістю товарів. Однак, повинен зважити на те, що ціни кошиків різні, а його доход обмежений. Для того, щоб визначити, який саме кошик вибере споживач, прагнучи максимізувати корисність, потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача.

Форми (види) кривих байдужості визначаються уподобан­нями споживача і залежать від ступеня взаємозамінності благ у споживанні.

Якщо людина має зробити вибір між чаєм і кавою, то для того, хто надає значну перевагу чаю над кавою, криві байду­жості матимуть конфігурацію, зображену на рис. 1 а.

У споживача на рис. 1 а низька гранична норма замі­щення кави чаєм. Це означає, що споживач "а" готовий відмо­витися заради кави від незначної кількості чаю.

У споживача на рис. 1б висока гранична норма замі­щення. Він пожертвує заради кави значною кількістю чаю.

На рис. 1 в зображено ситуацію, за якої споживач має відразу до чаю. Тоді криві байдужості мають вертикальний вигляд.

З рис. 1 г споживач робить вибір досконало взаємозамін­них товарів. Зазвичай такі товари розглядаються як один то­вар. Тому крива байдужості перетворюється на пряму.

На рис. 1 д представлено товари, які не можуть бути взаємозамінними (наприклад, права та ліва рукавички). Кри­ва байдужості перетворюється в L-подібну форму.

На рис. 1 е зображено ситуацію, коли чим більше спо­живач має товару, тим більше хотів би ще його мати. За та­ких умов крива байдужості має випуклий до початку коорди­нат вигляд, що є свідченням зростання MRS.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]